Китай спростовує таємні тренування російських військових: що стоїть за звинуваченнями?

Наприкінці минулого року світ облетіла інформація про те, що близько 200 російських військовослужбовців таємно пройшли вишкіл у Китаї. Це навчання, нібито організоване збройними силами КНР, за словами трьох європейських розвідувальних служб, було приховано від публічності, а частина учасників згодом опинилася на війні в Україні.

Ці дані, оприлюднені агентством Reuters, базувалися на офіційних документах та свідченнях розвідників. Вони виявили, що поїздки китайських військових до Росії відбувалися ще з 2024 року, але саме навчання російських бійців безпосередньо в Китаї стало новим етапом цієї співпраці. Угода про обмін військовими, підписана 2 липня 2025 року в Пекіні, передбачала навчання росіян у Пекіні та Нанкіні, а китайців – на території РФ, із суворою забороною на розголошення.

Однак Міністерство закордонних справ Китаю не забарилося з відповіддю. Речник МЗС КНР на запит Укрінформу рішуче спростував цю публікацію. У Пекіні назвали її "спробою перекласти провину" за російсько-українську війну на китайську сторону та закликали утримуватись від ескалації конфлікту.

Китайська сторона наголосила, що в питанні "української кризи" (як офіційно називають війну в КНР) вона "послідовно дотримується об'єктивної та неупередженої позиції" і докладає зусиль для сприяння мирним переговорам. Ця позиція, як стверджують у Пекіні, є "послідовною та чіткою" і має визнання та підтримку "серед міжнародної спільноти".

Попри це, Китай офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни, уникаючи чіткого визначення агресора та жертви. Пекін повністю відсторонився від активних міжнародних зусиль, спрямованих на припинення бойових дій, натомість його офіційні особи виступають з абстрактними закликами до деескалації, припинення вогню та діалогу.

Тим часом, Росія продовжує нарощувати масштаби агресії, ігноруючи ці заклики, а китайська сторона, зі свого боку, наразі не реагує на подібні дії Москви. Ця ситуація підкреслює складність позиції Пекіна та його уникнення відкритої конфронтації, попри тісні зв'язки з Росією.

Ці події відбуваються на тлі зустрічі лідерів Китаю Сі Цзіньпіна та Росії Володимира Путіна в Пекіні. Під час відкриття саміту глава КНР зазначив, що нинішня міжнародна ситуація “складна та нестабільна”, а “одностороння гегемонія” набирає обертів. Він висловив думку, що обидві країни повинні сприяти побудові "справедливої системи глобального управління".

Цей випадок вкотре привертає увагу до подвійної позиції Китаю на світовій арені. З одного боку, Пекін закликає до миру і діалогу, позиціонуючи себе як посередника для досягнення миру, а з іншого – продовжує поглиблювати співпрацю з Росією, що викликає занепокоєння у багатьох західних країн. За Більше оперативних новин у Telegram Апострофа, така ситуація ускладнює спроби міжнародної спільноти врегулювати конфлікт та покладає додатковий тягар на його рішення.

"Сторони конфлікту не повинні навмисно розпалювати конфронтацію чи перекладати провину на інших", – додали в МЗС КНР, відповідаючи на звинувачення.

"У питанні української кризи Китай послідовно дотримується об’єктивної та неупередженої позиції і докладає зусиль для сприяння мирним переговорам", – зазначили в офісі речника Міністерства закордонних справ Китаю.

Історія з таємними навчаннями російських військових у Китаї є яскравим прикладом складної геополітичної павутини, де кожен крок має безліч прихованих мотивів та наслідків. Заяви про нейтралітет залишаються на тлі тісної співпраці, а прагнення до миру протистоїть реаліям "складної та нестабільної" міжнародної ситуації. Подальший розвиток подій покаже, чи зможе Китай зберегти свій заявлений нейтралітет, чи ж він буде змушений зробити більш чіткий вибір у складній динаміці світових відносин.