АТБ ввів ліміт 6 одиниць в одні руки: чому порожніють полиці та що буде з цінами

Після нових ракетних атак українці знову активніше скуповують гречку, олію та борошно. У соцмережах шириться хвиля фото й відео з порожніми полицями у Дніпрі, Кривому Розі, Тернополі, Чернівцях, Рівному, Луцьку та Києві. Втім, як пояснюють у ритейлі, це радше штучний ажіотаж, аніж реальний брак продовольства — про це йдеться в аналізі галузевого видання Retailers.ua.

Чому порожніють полиці

У супермаркетах поруч зі спорожнілими відділами з'явилися оголошення. У мережі «Сільпо» покупців попереджають, що через обстріли складів деякі позиції тимчасово відсутні.

А в АТБ запровадили ліміт — не більше шести одиниць або кілограмів одного товару в одні руки. Як пояснив представник мережі Сергій Демченко, такі заходи мають стримати не лише панічне скуповування, а й оптовий викуп товарів для перепродажу та спекуляцій.

Ми спостерігаємо процес створення штучного дефіциту, коли населення з панічним настроєм просто викуповує продукцію.

За його словами, найбільше панічний попит торкнувся товарів соціальної категорії та довготривалого зберігання — борошна, круп, яєць і соняшникової олії. Водночас не всі мережі обмежують продаж: у Novus заявили, що поки не планують вводити ліміти, «для цього немає передумов».

Чи справді бракує продуктів

Фізичного дефіциту продовольства в Україні немає, наголошує керівник аналітичного відділу асоціації УКАБ Максим Гопка. Країна має стійкий профіцит пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику й соняшникової олії, цукру, яєць і м'яса птиці.

Імпортозалежність стосується насамперед тих товарів, які Україна або не виробляє, або не може забезпечувати цілий рік: риби та морепродуктів (залежність від імпорту — близько 80%), цитрусових, бананів, кави, чаю, какао, рису й пальмової олії. Перебої, за словами Гопки, мають виключно логістичний характер — особливо для продуктів, яким потрібен безперервний холодовий ланцюг.

Що буде з цінами

Штучний ажіотаж, за оцінкою Максима Гопки, лише «розжене відсоток інфляції у найближчі місяці». Водночас старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко вважає, що ефект буде незначним і короткостроковим.

Стримувати зростання цін мають кілька чинників. Хороший урожай цього року і майже повністю закритий експорт через порти Великої Одеси збільшують пропозицію на внутрішньому ринку та знижують ціни на сировину. Додаються передбачуваний валютний ринок і висока конкуренція в роздрібі. Урожайність гречки, яку називають «наріжним каменем панічних настроїв», нині на 15% вища, ніж торік.

Довгостроковий тиск на ціни пов'язаний не з ажіотажем, а з наслідками обстрілів: виробники й мережі відновлюють логістику, тож така переорієнтація потребує додаткових витрат.

Скільки продуктів і води тримати вдома

Нутриціологиня та засновниця Well Be Platform Альона Піддубна радить тримати вдома запас, розрахований приблизно на 3–5 діб. Цього має вистачити, щоб пережити локальні перебої з водою, електроенергією чи доставкою. Саме такий термін у січні 2026 року рекомендувало МВС на випадок надзвичайної ситуації в енергетиці.

• Ротаційний запас звичайних продуктів — приблизно на тиждень.
• Запас на два тижні має сенс лише у віддаленій місцевості або за обмеженої мобільності.
• Вода: орієнтовно 9 літрів питної та 30–36 літрів технічної на тиждень.
• До запасу кладіть лише те, що родина реально їсть, а не «печиво та шоколад».

«Купуючи десятий мішок гречки чи п'ятнадцяту пляшку олії, ми власноруч створюємо той дефіцит, якого боїмося, та штовхаємо ціни вгору», — підсумовує Піддубна. Тож замість панічних закупівель фахівці радять сформувати розумний запас на кілька днів і дати мережам спокійно поповнювати асортимент.