Енергетичне перемир'я до листопада: чим Трамп тиснутиме на Зеленського

Сьогодні, 22 вересня, у Нью-Йорку має відбутися важлива зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Напередодні, в аеропорту в Ірландії, Зеленський зустрівся з головою ЦРУ Джоном Реткліффом.

А після прильоту до США Зеленський одразу ж вирушив на зустріч з Еммануелем Макроном, який уже зустрівся з Трампом, де обговорювали питання України, зокрема енергетичного перемир’я та мораторію в Чорному морі. Адже, незважаючи на прохання Трампа до Зеленського не наносити ударів по російських НПЗ, щоб стримати вартість дизельного палива, удари тривають.

І, як повідомив Макрон у X, вони з Зеленським обговорювали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовку України до зими. Для посилення української протиповітряної оборони Франція готує контракт на постачання радарів, а також передачу перехоплювачів. Але основний акцент, як повідомив Макрон, буде зроблено на темі енергетичного перемир’я.

"Це буде одним із питань переговорів, які мають поновитися та привести до справедливого й сталого миру", — зазначив Макрон.

Зеленський також провів зустрічі з американськими конгресменами. Підготовлено до підписання нову угоду "Drone Deal".

Серед головних тем свого візиту до США президент України назвав посилення ППО, забезпечення України необхідним фінансуванням та пошук рішень, які можуть наблизити завершення війни.

На думку українських експертів, шанси на перемир’я за підсумками цієї зустрічі зростають, якщо сторони зможуть домовитися. А цей процес є нелегким і тривалим.

Енергетичне перемир’я є реальним, але лише до листопада

На думку політолога Олега Постернака, імпульс, що з’явився після візиту Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Москви, тепер необхідно перетворити на конкретні домовленості на рівні глав держав. Наступним етапом теоретично може стати тристоронній переговорний формат уже в жовтні — або на рівні делегацій, або навіть зустріч Трампа, Путіна та Зеленського. Однак, з огляду на позицію Москви, організувати такий саміт буде вкрай складно, а українська сторона поки що публічно про нього не згадує.

Тому найближчою та більш реалістичною темою переговорів залишаються обмежені домовленості — насамперед енергетичне та морське перемир’я, які в подальшому могли б стати основою для ширшого переговорного процесу. На думку Постернака, у такому результаті зацікавлений і сам Трамп: перед виборами до Конгресу йому необхідно продемонструвати американському виборцю хоча б один відчутний успіх у зовнішній політиці.

"Трампу потрібно продемонструвати хоч якусь перемогу на тлі іранського конфлікту, що постійно тліє, та армійської кризи. Росіяни тепер мають більше свободи, Путін — ще більше після виборів до Держдуми, не зважаючи на реакцію суспільства. Вільні як у мобілізації, так і в ескалації, але й у моделях пошуку миру. Змушені дотримуватися центристської позиції щодо війни. Виникає певний шанс, цьому треба дати народитися і дати життя. Це основна мета зустрічі Трампа і Зеленського", — каже Фокусу політолог.

Окремим предметом переговорів стануть вимоги Трампа припинити українські удари по російських НПЗ. За словами Постернака, Київ теоретично може погодитися на такий крок, але лише за умови відповідних зобов’язань з боку Москви: Росія має припинити удари по критичній та енергетичній інфраструктурі України, а також забезпечити безпеку морських перевезень.

Отже, головне питання полягає в тому, чи зможе Трамп прийняти українську контрпропозицію, узгодити її з російською позицією та перетворити на повноцінне енергетичне чи морське перемир’я.

"Теоретично це можливо. Але навіть якщо зараз або на початку жовтня буде досягнуто енергетичного чи морського перемир’я, воно триватиме рівно до початку листопада. Путін зробить цей подарунок Трампу. Ніщо не заважатиме йому зірвати це перемир’я в листопаді й завдати серйозного удару по українській енергетичній інфраструктурі перед зимою, щоб поставити Україну на коліна перед настанням холодів. А Україна тут нічого не може вдіяти. Ми можемо продовжувати наносити удари по російських об’єктах. Ми також можемо й надалі розвивати свою балістичну програму, і зрештою ми колись, через пару місяців, точно завдамо балістичного удару по російських об’єктах. Це треба вирішувати, зокрема на рівні домовленості з Трампом", — підкреслює політолог.

Трамп чинитиме тиск на Зеленського

На зустрічі Трамп, ймовірно, чинитиме тиск на Україну та особисто на Володимира Зеленського, домагаючись відмови Києва від ударів по російських НПЗ. Як зазначає у коментарі Фокусу політолог Руслан Бортник, для американського президента це питання є важливим і з точки зору внутрішньої політики США: на тлі виборчої кампанії ціни на дизельне паливо досягли рекордних показників.

У свою чергу Україна зацікавлена у ширшому енергетичному та інфраструктурному перемир’ї. Однак, на думку експерта, Москва навряд чи погодиться просто обміняти відмову Києва від ударів по НПЗ на припинення атак на українську енергетику. Ситуація може змінитися, якщо адміністрація Трампа запропонує Росії додаткові стимули — наприклад, тимчасове скасування значної частини санкцій на період перемир’я.

Якщо ж Вашингтон обмежиться вимогою до обох сторін одночасно припинити удари по енергетичній інфраструктурі, ймовірність досягнення домовленості залишиться вкрай низькою. Загалом шанси на таке перемир’я Бортник оцінює не вище 50%.

"Трамп наполягатиме на перемир’ї, Україна висуватиме свої вимоги. Трамп, очевидно, продовжуватиме спілкуватися з Москвою, тому це такий складний переговорний процес. Якщо Трамп вважатиме, що Україна має піти на поступки без відповідних поступок з боку Росії, можна сказати, що Україна має припинити наносити удари по російських НПЗ без будь-яких гарантій з боку Росії, то Трамп може знову шантажувати Україну припиненням військової допомоги, припиненням передачі розвідувальних даних тощо. Імовірність цього досить висока. Трамп знову вважає, що Україна надзвичайно залежить від нього, від США, і тому вона має виконувати те, чого хочуть США, що відповідає американським інтересам", — підкреслює політолог.

При цьому, зазначає Бортник, підхід Трампа до Москви принципово відрізняється. Він також не сприймає Росію як союзника, проте вважає її значно менш залежною від Вашингтона.

"США не фінансують Росію, не надають їй допомогу, і тому підхід все ж дещо інший. Там — підхід у вигляді переговорів, а тут — підхід, що передбачає більше вимог до України", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, напередодні виборів до Держдуми РФ Трамп заявив, що Україна та Росія домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної, але реальних домовленостей не було. Експерти тоді прогнозували два сценарії: або США домовляться з Києвом і Москвою окремо, або переговори утрьох відбудуться вже після виборів до Держдуми. Без гарантій, моніторингу та переліку заборонених об’єктів таке перемир’я може виявитися тимчасовим — і протриматися лише до виборів до Конгресу США.

Конгрес США розглянув законопроект про "пекельні санкції" проти Росії та Ірану, який передбачає санкції проти російських чиновників, банків та мереж, що обходять обмеження, і має на меті скоротити доходи Москви від продажу енергоносіїв. Рішення щодо санкцій ухвалюватиме особисто Трамп.