«Анкориджські домовленості» зникли з переговорів: Зеленський пояснив, що на це вплинуло

Президент заявив, що вимоги Москви визнати окуповані території російськими більше не є предметом переговорів.

Головне з новини:

• Формула "3 + 2" вийшла з переговорного порядку денного
• Роль у цьому відіграли команда США та ситуація на фронті
• Путін і далі прагне окупації всієї України

Вимоги Росії визнати її суверенітет над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонщини і Запоріжжя вийшли з переговорного порядку денного. Президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook заявив, що так звані "анкориджські домовленості" більше не є предметом обговорення.

Про це він повідомив під час спілкування з українською громадою у США у ході візиту до Нью-Йорка. Ключову роль у зміні переговорної рамки, за словами президента, відіграли американські партнери.

"На мій погляд, те, що відбулося щодо нейтральності України та анкориджських домовленостей "3 + 2", то від цього всього перемовний процес відійшов. І тут зіграла роль команда США", - каже президент.

Фронт як головний аргумент Києва

Найвагомішим чинником, який прибрав з порядку денного "дух Анкориджа", Зеленський вважає роботу Збройних сил України. Ціну, яку російська армія платить за локальні успіхи, він вимірює людськими втратами.

"На полі бою ми сьогодні контролюємо ситуацію. Нам важко, але просувань якихось глобальних у "рускіх" немає, а там, де вони є, вони коштують Росії дуже дорого, і вартість ця в людях - в сотнях, в тисячах", - сказав він.

Саме такий розклад сил, переконаний президент, дає Києву простір не приймати ультимативні умови Москви, на які Україна ніколи не пристане у запропонованому вигляді.

Мета Кремля ширша за Донбас

Ілюзій щодо справжніх намірів російського керівництва в Києві не мають. Йдеться не про окремі регіони, а про державність України як таку.

"Але тим не менш, у нас ілюзії немає, що він хоче захоплення, окупації нашої держави в тому чи іншому вигляді, щоб Україна була частиною його держави", - каже він.

Саме через таку позицію Москви мирний процес залишається складним, резюмував Зеленський.

За якої умови Путін може погодитися на завершення війни

Дипломат Володимир Огризко вважає, що російське керівництво на даному етапі не виявляє готовності розглядати навіть компромісний сценарій закінчення війни проти України. За його оцінкою, у Кремлі можливе припинення бойових дій пов’язують не лише з військовими чи дипломатичними питаннями, а й із ризиками для збереження нинішньої влади.

На думку Огризко, саме побоювання щодо наслідків завершення війни можуть впливати на позицію російського керівництва та ставлення до пропозицій про перемир’я. Експерт вважає, що Москва може піти на припинення бойових дій лише за умови, що цей крок, на думку Путіна, не створить загрози його політичним позиціям та стабільності чинної системи влади.

Мирні переговори - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, політичний експерт Валерій Клочок зазначив, що до проміжних виборів у Конгрес США серйозних домовленостей щодо війни не буде. Клочок також зауважив, що переговори можуть затягнутися і робота може продовжуватися на рівні технічних груп. Він припустив, що після виборів до Держдуми РФ 18–20 вересня може відбутися тристороння зустріч, наприклад, 1 жовтня за його оцінкою.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що наприкінці вересня очікує перших результатів мирних переговорів. Він підкреслив, що кінець вересня може стати переломним і що підготовка до можливих контактів уже триває. Зеленський повідомив про можливу зустріч у Нью-Йорку та про постійний зв’язок радників з американською стороною щодо формату майбутніх домовленостей.

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Росія не зможе виграти війну і Путіну слід сідати за стіл переговорів. Він наголосив, що Україна покращила позиції у низці напрямів, включаючи оборонні спроможності. Стубб оцінив співвідношення втрат як один до п’яти і зазначив, що за рік Росія окупувала 900 квадратних кілометрів, а українські сили деокупували 800 квадратних кілометрів.