«Ми поливаємо пустелю»: нова заявка Києва на мільярди євро спричинила розбрат у ЄС — Le Monde

Україні не вистачає 69 мільярдів євро на 2027 рік, тоді як 15 мільярдів уже виділеної допомоги залишаються замороженими через реформи.

Про що пише Le Monde:

• Чому Київ просить рекордну надбавку на 2027 рік
• Що блокує виплату 15 млрд євро бюджетної допомоги
• Які важелі фінансування залишилися у Брюсселя

Україна вимагає від західних донорів додаткових десятків мільярдів євро, незважаючи на вже узгоджений пакет у 90 мільярдів до кінця 2027 року, і ця заявка натрапила на опір у Брюсселі. 29 вересня в штаб-квартирі Єврокомісії ключові донори разом із представниками МВФ оцінювали реальні потреби Києва, повідомляє Le Monde.

Конкретні цифри озвучив міністр фінансів України Сергій Марченко, відряджений до бельгійської столиці. На 2027 рік країні потрібно близько 69 мільярдів євро: 40 мільярдів на військові витрати та ще 29 - на функціонування державних служб.

"Ми знайшли способи зменшити цю суму", - зазначив Марченко щодо дефіциту поточного року.

Йдеться про "дірку" в 27 мільярдів доларів на 2026 рік, про яку Володимир Зеленський повідомив 24 серпня на засіданні "Коаліції охочих" у Києві, заставши партнерів зненацька. У Києві пояснюють цей розрив двома факторами: посилення російських бомбардувань підкосило економіку та скоротило податкові надходження, а блокування зернового експорту через Чорне море призвело до падіння аграрних поставок на 60 % і позбавило країну валюти.

Усі ці розрахунки вже враховують двосторонню допомогу партнерів та спільну позику на 90 мільярдів євро - щорічно 30 мільярдів мають йти на озброєння, а 15 мільярдів - на бюджет. Станом на середину вересня Брюссель витратив 15 мільярдів на закупівлю військової техніки.

Політичний момент грає проти Києва

Про загальний внесок європейців перед донорами нагадала єврокомісар з питань розширення Марта Кос: з лютого 2022 року ЄС та країни-члени надали Україні майже 225 мільярдів євро. При цьому Вашингтон не перерахував Києву жодного долара з того часу, як на початку 2025 року до Білого дому повернувся Дональд Трамп.

Настрої в кулуарах Єврокомісії далекі від ентузіазму.

"Складається враження, що ми поливаємо пустелю", - зізнається один із європейських дипломатів.

Час для нових запитів справді невдалий: 27 країн блоку ведуть активні переговори щодо наступного багаторічного бюджету ЄС, де на Україну закладено 100 мільярдів євро на період 2028–2034 років. Німеччина та її союзники хочуть скоротити цей бюджет на сотні мільярдів, тому анонсувати додаткову допомогу Києву політично майже неможливо. У 2027 році відбудуться вирішальні національні вибори у Франції, Іспанії, Польщі та Італії - кандидатка від "Національного об’єднання" Марін Ле Пен, якій соціологічні опитування пророкують перемогу, вже пообіцяла повністю припинити фінансову допомогу Україні.

Поки що Брюссель тягне час, пише видання. Рішення очікують на засіданні ради міністрів фінансів 9 жовтня або на Європейській раді в середині місяця.

Окремі дипломати нагадують також про те, що Київ досі не скористався 15 мільярдами євро, передбаченими на утримання держави. Ці кошти пов’язані з пакетом реформ, насамперед антикорупційних.

"Наше послання українським друзям чітке: виконуйте узгоджені реформи, щоб ми могли й надалі надавати вам фінансову підтримку", - наполягає Кос.

Український міністр фінансів розраховує на осінню сесію парламенту, але частину вимог вважає несвоєчасною.

"Рада має зібратися знову з середини жовтня, і я сподіваюся, що вона просуне необхідні реформи. Втім, деякі вимоги [ЄС] стосуються запровадження нових податків. А зараз не час підвищувати податки для наших підприємств, які й так сильно страждають", - підкреслив Марченко.

Куди Брюссель може звернутися за коштами

Перш ніж запускати нові ініціативи, Єврокомісія пропонує вичерпати наявні механізми. У середині вересня Урсула фон дер Ляєн запропонувала задіяти залишки позики на 150 мільярдів євро, взятої на переозброєння Європи: близько 20 мільярдів досі не розподілено і могли б піти на дрони та перехоплювачі для Києва. Проблема в тому, що повертати ці кошти доведеться державам-бенефіціарам - для Берліна та Парижа такий сценарій поки що немислимий.

Другий резерв - Європейський фонд миру на 6,6 мільярда євро, який тривалий час блокувала Угорщина. Після поразки Віктора Орбана на квітневих виборах ця опція знову стала реальною. Ще один варіант - прискорити виплату траншів, запланованих на 2027 рік у рамках позики на 90 мільярдів, але це лише відсуває проблему.

Головний ресурс залишається недоторканим: 210 мільярдів євро заморожених російських державних активів, з яких 180 мільярдів зберігаються в бельгійському Euroclear. Берлін, який виступає проти будь-яких нових спільних позик, уже намагався просунути це рішення у 2025 році разом зі Швецією та Нідерландами, проте Бельгія заблокувала цю ідею, і канцлер Фрідріх Мерц був змушений погодитися на спільний борг у розмірі 90 мільярдів. Зараз Німеччина разом із союзниками повертається до цієї теми, але Брюссель досі не знайшов схеми, яка захистила б Королівство від судових позовів.

Директор European Policy Centre Фабіан Зулеєг застерігає від ілюзій щодо цього інструменту.

"Навіть якби ми використали заморожені російські кошти, це було б тимчасовим рішенням. Європі потрібно подумати про стійке й постійне рішення", - переконаний він.

Новина доповнюється...