/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fdf9759be7694204d7392decc5f1b2d92.jpg)
"Мирний план" Гончаренка: експерт заявив про гру на руку РФ та водночас "гірку правду"
Народний депутат України Олексій Гончаренко / © Колаж з фото з YouTube-каналу Олексія Гончаренка
Заяви нардепа Олексія Гончаренка про мирний діалог з Росією є зручними для її пропаганди та створюють ризик появи потужного ухилянтсько-капітулянтського руху з політичними амбіціями. Головна причина резонансу полягає в тому, що влада досі не запропонувала українському суспільству жодної стратегії перемоги чи плану на «день після». Через це пропозиції Гончаренка частково резонують з реальністю.
Таку думку висловив громадський діяч, викладач, підприємець Валерій Пекар.
Гончаренко може стати обличчям ухилянтсько-капітулянтського руху
Пекар вважає, що історія навколо Гончаренка має кілька рівнів. На його думку, перший із них полягає в тому, що тези нардепа збігаються з наративами російської пропаганди.
«Не маючи можливості досягнути своїх цілей на фронті, росія намагається ударити по українському суспільству, яке виявляється слабшим місцем (про це я пишу з початку року). Поєднання кінетичних (ракетно-дронових) і когнітивних атак на таке велике, складне й погано підготовлене до війни місто, як Київ, має на меті сформувати активний запит на негайне підписання миру — як ми знаємо з заяв Путіна і його посіпак, це можливо лише на російських умовах», — зазначив діяч.
Він наголосив, що історичний досвід не свідчить про результативність таких атак, а дані соціології, за словами Пекаря, демонструють безперспективність прагнень російського президента Володимира Путіна.
«Але Гончаренко в ході цієї операції може стати обличчям ухилянтсько-капітулянтського руху, який (якби вибори були завтра) набрав би щонайменше 20% голосів у парламенті — а це дуже багато, це потенційний плацдарм для грузинського сценарію», — висловився викладач.
На його думку, пошук політичного представника для цієї частини українського суспільства розпочався давно, і за цей час на таку роль претендували чимало політичних діячів. Водночас, як зазначив Пекар, завдяки захисту свободи слова та політичної діяльності, статусу народного депутата, розгалуженій мережі центрів і, очевидно, значному фінансуванню Гончаренко наразі має перевагу в цьому «кастингу». Це, на думку бізнесмена, означає можливість отримати ще більше ресурсів.
Позиція Гончаренка не збігається з позицією більшості «Євросолідарності»
Другий рівень подій Пекар пов’язує з партією «Європейська Солідарність». Він зазначив, що політична позиція Гончаренка очевидно не збігається з позицією більшості, якщо не всієї партії, то щонайменше її фракції.
«Частина депутатів вже зробила більш або менш різкі заяви. Спроба вийти зі спільною заявою провалилася — моментально виявилося, що різні члени фракції трактують її по-різному. Слова „Армія. Мова. Віра“ є спільним знаменником, лише є розбіжності в тому, яка мова, чия армія та що за віра», — зауважив громадський діяч.
Він вважає, що наразі немає сенсу детальніше аналізувати ситуацію всередині «Європейської Солідарності», оскільки події ще не завершилися. Водночас, за словами Пекара, у партії розуміють, що кожен день зволікання призводить до втрати підтримки виборців.
Він зазначив, що йдеться передусім про втрату ядерного електорату — проєвропейських консерваторів, для яких слова «Армія. Мова. Віра» не є абстрактними поняттями, а частина яких заплатила за них високу ціну. Натомість, на думку викладача, партія може отримати хіба що нестійких прихильників капітуляції, однак вони не здатні суттєво вплинути на політичний процес. До того ж Пекар вважає, що Гончаренко, навіть зібравши навколо себе таких людей, надовго в партії не затримається.
«Мирний план» Гончаренка — єдиний, який активно обговорюється в суспільстві
Третій рівень нинішньої ситуації бізнесмен пов’язує з тим, що так званий «мирний план Гончаренка» фактично став єдиним мирним планом, який активно обговорюється в українському суспільстві.
«У нас на столі просто нічого більше нема. Ні президент, ні інші політичні лідери, парламентські чи позапарламентські, не запропонували жодного плану, жодної стратегії. Я роками пишу про те, що суспільство, якому не запропонували стратегії, швидко виснажується й втрачає стійкість та згуртованість», — зазначив Пекар.
Він додав, що був дотичний до низки пропозицій, які розробляло експертне середовище та які пропонували політичним лідерам. Однак жодна з них, за словами громадського діяча, не була прийнята. На його думку, проблема полягала не в недостатній якості таких документів, адже будь-яку пропозицію можна вдосконалювати, а у відсутності розуміння необхідності запропонувати суспільству певну стратегію.
«Як досвідчений політик, Гончаренко акуратно поєднує правду і брехню у визначених пропорціях. І тому в його пропозиціях чимало правди. Найперша правда полягає в тому, що суспільство не бачить стратегії й плану перемоги, а тримати стійкість без цього набагато важче», — наголосив Пекар.
Відсутність суспільного діалогу про сценарій мирної угоди
Четвертий рівень подій, за його словами, стосується майбутніх переговорів України з Росією про мир. Експерт вважає, що рано чи пізно вони розпочнуться, хоча, найімовірніше, це станеться не скоро.
«Це буде не раніше, ніж росія втратить спроможність вести війну (я багато разів писав, чому росія не припинить воювати, поки зможе). І ми не готові до цього моменту — у нас немає суспільного діалогу (не кажучи вже про згоду) щодо того, чим ми можемо поступитися«, — зазначив Пекар.
Він нагадав, що протягом усього 2025 року найімовірнішим сценарієм вважався варіант «Гнилої угоди», однак Україна так і не розпочала внутрішню дискусію щодо власних «червоних ліній». За словами викладача, суспільство не має чіткого розуміння цих меж і сьогодні.
Пекар наголосив, що стратегію не можна будувати на основі «чорних лебедів», однак, на його думку, такі непередбачувані події вже відбуваються навколо Кремля, тоді як Україна досі майже не обговорює те, що станеться після завершення війни.
«Це несе для України абсолютно неприйнятний ризик того, що суспільство не буде готове прийняти умови угоди або ж розколеться по відношенню до них. Уявіть, що завтра щось сталося, і треба підписати угоду з РФ, а половина суспільства вважатиме це державною зрадою, тоді як інша половина радітиме завершенню війни. Ми цього хочемо?» — запитує діяч.
П’ятий, останній рівень він пов’язує з довгостроковою геополітичною перспективою України.
«Без розуміння конфігурації гарантій безпеки для України ми з війни вийти не зможемо. НАТО померло, про нього можна забути: США не будуть захищати Європу. Опора України виключно на власні сили неможлива: ми не зможемо тримати у мирний час на кордоні армію воєнного часу, і ми не гірська Швейцарія, що має природний захист. Слово «нейтралітет», яке прозвучало в Гончаренка, треба уважно розбирати, бо за ним криється зовсім не те, що так називається. Публічного діалогу з цього приводу немає», — висловився Пекар.
Чому заява Гончаренка справила ефект «бомби»
Підсумовуючи, він заявив, що виступ Гончаренка справив ефект «бомби» через те, що пролунав на тлі відсутності широкої публічної дискусії. За словами громадського діяча, жоден із відомих політиків чи найвищих державних посадовців не зробив достатньо для того, щоб розпочати суспільний діалог про політичну мету війни, стратегію перемоги, «червоні лінії» можливих домовленостей і геополітичне місце України у світі, який змінився.
«Таке спільне розуміння вкрай важливе як на короткому горизонті вистояти й пережити зиму, так і на середньому горизонті досягнення перемоги, так і на довгому горизонті сталого миру для наступних поколінь українців», — резюмував Пекар.
Заява Гончаренка про мирній переговори з РФ — що відомо
Президент Володимир Зеленський жорстко розкритикувавнардепів за заклики домовлятися з РФ, наголосивши, що здавати інтереси держави та прогинатися під Росію не можна, бо це зруйнує Україну. Водночас він запевнив, що такі заяви окремих парламентарів не впливають на офіційний переговорний процес і не повинні сіяти паніку.

