Трамп обирає Путіна: в ЄС б’ють на сполох і готують запасний план для України

Європейські лідери дедалі серйозніше розглядають сценарій, за якого президент США Дональд Трамп продовжить тиснути на Україну, створюючи вигідні умови для Росії. Послаблення обмежень на російський дизель, вимоги до Києва припинити удари по нафтопереробних заводах РФ і проблеми з американськими військовими можливостями України посилили побоювання в Європі. Водночас Брюссель не може просто відмовитися від співпраці з Вашингтоном, адже українська оборона досі залежить від американської зброї та розвідданих.

Про це пише Bloomberg із посиланням на співрозмовників, знайомих із дискусіями в ЄС.

Чому в Європі побоюються нового курсу Трампа

Протягом одного тижня Трамп послабив санкційні обмеження щодо російського дизеля, вимагав від Києва припинити атаки на російські нафтопереробні заводи та поставив під сумнів легітимність президента України Володимира Зеленського. Його заяви щодо українського лідера також перегукувалися з російською пропагандою. Додаткове занепокоєння викликали проблеми з доступом українських військових до системи супутникового зв’язку Starlink та її військової версії Starshield.

На цьому тлі Зеленський публічно висловив обурення діями Вашингтона й заявив, що почувається зрадженим. Для лідерів ЄС це стало черговим сигналом, що відносини між Києвом і Білим домом можуть погіршитися ще більше.

За даними Bloomberg, під час приватних розмов на саміті в Брюсселі кілька очільників європейських держав, зокрема представники Франції та Німеччини, дійшли висновку, що схильність Трампа критикувати Україну й разом з тим робити поступки Росії навряд чи зміниться найближчим часом.

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що в нинішніх умовах Україна фактично має одного надійного союзника — європейців.

Чому Європа не може просто відмовитися від США

Попри побоювання щодо американської політики, європейські держави не можуть дозволити собі розрив із Вашингтоном. США продовжують постачати Україні зброю та передавати розвіддані, які мають вирішальне значення для виявлення російських ракетних ударів і планування бойових операцій.

Данська прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен заявила, що послаблення підтримки України зробить небезпечнішою всю Європу, а разом із нею — і НАТО. За її словами, західний альянс опинився в слабшій позиції, ніж лише кілька днів тому.

Керівництво Євросоюзу також пам’ятає попередні загострення між Трампом і Зеленським. У лютому 2025 року зустріч президентів у Білому домі завершилася публічною сваркою, після якої США тимчасово обмежили обмін розвідданими з Україною. Згодом американська сторона намагалася переконати Київ погодитися на мирний план із 28 пунктів, який, за оцінками критиків, значною мірою відповідав інтересам Росії.

Улітку європейським лідерам вдалося домогтися від Трампа більш прихильного ставлення до України. Під час саміту «Групи семи» у Франції президент Еммануель Макрон організував коротку зустріч із Трампом, на якій Зеленський показав йому фотографії київського собору, зруйнованого російськими ракетами. Однак нове загострення знову поставило під сумнів сталість американської підтримки.

Чому наближення зими посилює ризики для України

Новий виток напруження припав на період, коли Україні особливо потрібна військова та фінансова допомога. Напередодні зими країна відчуває нестачу ракет-перехоплювачів для систем Patriot, необхідних для знищення російських балістичних ракет. Водночас постійні атаки РФ по енергетичній інфраструктурі спричиняють перебої з електроенергією та водопостачанням у Києві.

Не менш складною залишається фінансова ситуація. Витрати на оборону зростають, а Європі дедалі важче самотужки покривати потреби українського бюджету. Зі свого боку Україна продовжує отримувати боєприпаси для винищувачів F-16, що дає змогу ефективніше протидіяти новим російським реактивним безпілотникам.

За оцінкою європейських посадовців, якщо США повністю припинять передавати Україні розвіддані, Європі буде складно замінити ці можливості. Навіть за наявності власних розвідувальних систем європейські країни не зможуть швидко відтворити весь масштаб американської підтримки.

Додатковий ризик полягає в тому, що наступного місяця Трамп матиме нагоду зустрітися з російським президентом Володимиром Путіним на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Китаї. Зеленського та лідерів країн ЄС на цій зустрічі не буде, тому вони побоюються, що важливі рішення щодо війни можуть обговорювати без безпосередньої участі України.

Як Європа намагається зберегти підтримку Києва

Попри розбіжності з Вашингтоном, європейські держави продовжують підтримувати санкції проти Росії та наполягають, що Україна не повинна поступатися територіями заради мирної угоди. У ЄС також звертають увагу на те, що українські військові змогли повернути частину втрачених позицій на Донбасі, де Путін прагне встановити контроль над новими територіями.

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу під час закритих переговорів погодилися, що європейська політика щодо України має залишатися сталою незалежно від змін у Вашингтоні. За словами дипломатки ЄС Каї Каллас, Європа повинна тиснути на агресора, щоб зупинити війну, а не змушувати жертву погоджуватися на капітуляцію.

«Тиснути на Україну — неправильний підхід», — наголосила Каллас.

Для європейських лідерів головне завдання тепер — одночасно зберегти робочі відносини зі США та підготуватися до ситуації, коли американська підтримка стане менш передбачуваною. Від цього залежатиме, чи зможе Європа забезпечити Україні достатньо ресурсів для протистояння Росії під час майбутньої зими.

Як Європа переходить від заяв до конкретних кроків

16 жовтня Володимир Зеленський під час зустрічі з королем Бельгії Філіпом закликав продовжити військову допомогу Україні. Серед пріоритетів президент назвав постачання винищувачів F-16 та боєприпасів до них, які потрібні для протидії російським реактивним дронам. Окремо він наголосив на необхідності зберегти заморожені російські активи, щоб Москва не могла використати їх для фінансування війни.

Між тим Євросоюз шукає кошти для покриття майбутніх потреб українського бюджету. Єврокомісія розглядала можливість прискорення виплат багатомільярдної позики Україні та залучення країн G7, щоб допомогти Києву подолати дефіцит фінансування у 2027 році. Для України це особливо важливо на тлі зростання оборонних витрат і російських атак, які завдають шкоди промисловості та енергетичній інфраструктурі.

Ще одним напрямом розбіжностей між Європою та Вашингтоном залишаються санкції проти Росії. На саміті ЄС у Брюсселі політики готувалися закликати до нових обмежень проти Москви та подальшого скорочення її нафтових доходів — попри рішення Трампа послабити обмеження на російський дизель. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія не демонструє зацікавленості у припиненні вогню чи мирі, а тому Європа має й надалі посилювати тиск на Кремль. Ця позиція стала основою для обговорення нових санкцій ЄС проти Росії всупереч курсу Трампа.