The Atlantic: Путіна не купити бізнес-угодами - що насправді може змусити Кремль до миру

Дональд Трамп намагається переконати Володимира Путіна, що мир принесе йому гроші, але цей підхід не працює і лише закриває єдиний реалістичний шлях до завершення війни. Так вважає Томас Райт, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, який в адміністрації Джо Байдена був старшим директором зі стратегічного планування в Раді національної безпеки США.

Як передає "Хвиля", свою позицію Райт виклав у колонці для The Atlantic.

Автор нагадує епізод 1965 року. Президент США Ліндон Джонсон у промові в Університеті Джонса Гопкінса фактично запропонував Північному В'єтнаму масштабну програму розвитку, аналог Управління долини Теннессі, якщо Ханой перестане підтримувати повстанців на Півдні. Дорогою назад у гелікоптері Джонсон поклав помічнику руку на коліно і сказав про лідера Північного В'єтнаму Хо Ші Міна: "Старий Хо не зможе від цього відмовитися".

Хо Ші Мін відмовився. Як пише Райт, сьогодні цю історію розбирають на курсах політичної психології: президенти наївно вірять, що торг, звичний для політики штатів і міст, спрацює на світовій арені, а потім з'ясовують, що націоналізм, ідеологія і суперництво важать більше. На думку автора, Трамп потрапив у ту саму пастку з Путіним.

Райт нагадує, як вибудовувалась ця лінія. Трамп прибрав із переговорної команди свого посланця з питань України генерал-лейтенанта Кіта Келлога після того, як Кремль поскаржився, що той надто прихильний до українців. Його замінив друг Трампа, девелопер Стів Віткофф, нині спецпосланець президента США. Каналом зв'язку з Путіним став Кирило Дмитрієв, очільник Російського фонду прямих інвестицій і спецпредставник Путіна з питань інвестицій та економічної співпраці.

За словами автора, майже рік тому Віткофф і Дмитрієв напрацювали угоду, яка передбачала повне скасування санкцій, спільні американсько-російські бізнес-проєкти і навіть повернення Росії до G7 з перетворенням її на G8. Угода зірвалася через вимогу Путіна, щоб Україна поступилася територією.

Остання версія з'явилася нещодавно. Трамп і Путін домовилися, що Росія постачатиме дизельне пальне до США та на світові ринки. Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість "несправедливою та нечесною" і схожою на "подарунок Путіну на день народження".

Далі, як перелічує Райт, Трамп закликав замінити Зеленського і заявив, що з ним важче мати справу, ніж із Путіним. Київ звинуватив Вашингтон у скороченні обміну розвідданими, зокрема попереджень про пуски балістичних ракет, в адміністрації це спростували. Financial Times повідомила, що Білий дім розглядає можливість повернути Росії частину заморожених активів в обмін на часткове припинення вогню.

Згодом Трамп скористався правом не застосовувати санкції, передбачені законом сенатора Ліндсі Грема проти Росії та Ірану, пославшись на національні інтереси США. У Truth Social він написав, що веде переговори про завершення війни і не хоче робити нічого, що "нерозважливо відштовхне Росію від столу переговорів".

Високопосадовець адміністрації розповів оглядачу The Washington Post Девіду Ігнатіусу, що оскільки угода щодо України не складається, Білий дім розширить задачу до регіональної угоди. Вона передбачала б новий трубопровід для постачання енергоносіїв до Європи з розподілом прибутку між Україною та Росією, а також врегулювання суперечностей Москви з європейськими країнами.

"По суті, ця пропозиція - план Джонсона. Наївність, яка за нею стоїть, можна було б пробачити, якби Путін був новим лідером без історії, але його вже добре знають. Україна - його одержимість, його білий кит. Він хоче підкорити її і довів, що заплатить величезну ціну заради цієї мети", - пише Райт.

За оцінкою автора, Путін не погодиться на менше, ніж поступка Україною додаткових територій, а цього не може прийняти жоден український лідер. Взяти ці території силою Путін має мало шансів: лінія фронту здебільшого стоїть на місці через насиченість дронами. Тому він робить ставку на дві речі - зламати Україну взимку масованими ударами по енергосистемі та посилити тіньову війну проти європейських партнерів Києва, щоб там до влади прийшли партії, готові припинити допомогу Україні.

"Путін, схоже, вважає, що час на його боці. Поступки Трампа зміцнюють це враження. Але якщо Трамп зуміє змінити очікування Путіна щодо майбутнього, дипломатична угода може стати реальною", - зазначає автор.

Для цього, на думку Райта, треба передусім допомогти Україні пережити зиму: дати Києву якомога більше ППО, заздалегідь попереджати про ракетні удари, заохочувати союзників конфіскувати російські суверенні активи і допомагати Україні завдавати втрат Росії. Європа ж має переконати Путіна, що посилення атак, особливо з жертвами, лише глибше втягне Європу і США у війну. Наприклад, у разі ракетних чи дронових ударів по країнах НАТО європейська коаліція могла б розмістити ППО на заході України, а Трамп - домовитися з Ілоном Маском, щоб Україна могла використовувати Starlink для ударів по військових цілях у Росії.

Якщо ж якась атака спричинить масові жертви, наприклад, буде збито цивільний літак, союзники могли б визнати Росію державою - спонсором тероризму. "Коли я працював у Раді національної безпеки в адміністрації Байдена, ми донесли це до росіян після того, як вони планували підкладати запальні пристрої на літаки з посилками DHL. Ми чітко дали зрозуміти, що таке рішення, найімовірніше, призведе до закриття російського посольства в США. Вони припинили ці спроби", - пише Райт.

Ще один важіль автор бачить у політичній слабкості самого Трампа. Путін, імовірно, побоюється, що наступник Трампа, якщо це буде демократ або республіканець, але не Джей Ді Венс, виявиться прихильнішим до України, посилить підтримку Києва і перегляне домовленості доби Трампа, можливо, пов'язавши зняття санкцій із виведенням російських військ з усієї території України. Тож Трамп може сказати Путіну, що можливість вигідної угоди реальна, але не вічна, і забезпечити її може лише він.

Потім, на думку Райта, пропозицію треба переглянути так, щоб вона стала прийнятною для України. Як мінімум це заморожування лінії фронту без юридичного визнання окупованих територій.

"Трамп хоче, щоб його запам'ятали як президента, який закінчив війну в Україні, але якщо він не змінить курс, його можуть запам'ятати як президента, який дав Путіну впевненість розширити й затягнути її. Майже два роки Трамп переконував Путіна, що мир вигідніший за війну. Щоб домогтися припинення вогню, тепер він має переконати його, що війна обійдеться дорожче за мир", - підсумовує автор.