Гроші на опалення заморозили: хто зустріне зиму з холодними батареями
Гроші на опалення заморозили: хто зустріне зиму з холодними батареями

Гроші на опалення заморозили: хто зустріне зиму з холодними батареями

До старту опалювального сезону лишилися лічені тижні, але в частині українських громад гроші на тепло вже є, а скористатися ними неможливо. З середини вересня Державна казначейська служба перестала проводити більшість платежів місцевих бюджетів, і в найскрутнішому становищі опинилися малі сільські та селищні громади - саме ті, у яких немає ні власної генерації, ні фінансового запасу, щоб перечекати.

Формально рахунки не заблоковані. Кошти громад лежать на єдиному казначейському рахунку разом із грошима держбюджету, а розпоряджатися ними можна лише через Казначейство. Коли на рахунку бракує коштів, служба проводить тільки пріоритетні платежі: оборону, обслуговування боргу, пенсії, зарплати й соцвиплати. Тому місцева влада називає ситуацію блокуванням, хоча офіційно про неї так не кажуть.

Що закріпило такі правила

28 вересня Кабмін затвердив такий порядок постановою про збалансування державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану, і діє вона до кінця року. За даними Всеукраїнської асоціації громад, Казначейство пропускає лише зарплати та комунальні платежі самих органів місцевого самоврядування. Під обмеження потрапили підготовка до зими, захист енергооб'єктів, облаштування укриттів у школах і лікарнях, а також проєкти, оплачені міжнародними грантами, - роботи виконані, але оплата не проходить.

Де гроші застрягли конкретно

Наслідки вже відчутні в різних регіонах. Тернопільська міська рада повідомляла, що Казначейство не провело платежі теплопостачального підприємства на 20,6 млн грн - за газ, електроенергію й воду, що ставило під ризик своєчасний запуск опалення. У Зіньківській громаді на Полтавщині через неможливість оплатити пальне на кілька днів зупиняли підвіз учнів шкільними автобусами, і частину дітей до школи возили батьки чи таксі.

В Ірпені на Київщині після російської атаки 19 жовтня пошкодило 86 об'єктів. Терміново треба було закривати вибиті вікна й дахи, купувати OSB-плити та будівельну плівку, але місто змушене залучати волонтерів і бізнес навіть попри передбачені в бюджеті гроші на оперативне реагування. У Львові, де мер Андрій Садовий одним із перших заявив про проблему, станом на 19 жовтня провели лише близько 20% очікуваних критичних оплат: 40 млн грн пішли на зарплати працівників електротранспорту, тоді як автобусні перевізники й досі чекали грошей на пальне й зарплати водіям.

Як це б'є по теплу й кредитах

Глибину кризи описує директор «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась: державні програми кредитування повністю зупинені, і це колосальний удар. Підприємство придбало спецтехніку в кредит за програмою «5-7-9%», але отримало від банку повідомлення, що через припинення фінансування програми ставка тепер становить 23% річних. Для комунального підприємства із заблокованими рахунками це фінансова зашморг.

Водночас держава на енергетику гроші наступного року збільшує. Проєкт держбюджету на 2027 рік передбачає 97,3 млрд грн на підтримку енергосектору: 60 млрд - на захист і відновлення енергооб'єктів після атак та розвиток розподіленої газової генерації, 8,8 млрд від міжнародних партнерів - на «Укргідроенерго», і ще 2,6 млрд - на гранти для бізнесу й житла на енергоефективність. Але окремого інструменту для малих громад, які хочуть власні мікромережі чи накопичувачі, у цій розбивці не видно.

Що кажуть експерти й що робити

Експертка з енергетики організації Razom We Stand Катерина Концур пояснює: найважче доводиться малим громадам, у яких немає великого промислового споживача, що гарантував би інвестору окупність, а отже, і немає доступу до фінансування власної генерації чи накопичувачів. Система розвивається на двох швидкостях: там, де є ресурс, з'являються плани стійкості й успішні енергопроєкти, а де його немає - громада залежить від дизель-генератора, переданого донорами.

На Ukrainian Resilience Week у Львові, де зібралися близько 400 представників громад, донорів і бізнесу, обговорювали рішення, які вже працюють. Серед них - об'єднання сусідніх громад у енергоострови й агрегація дрібних об'єктів. Приміром, когенераційна установка потужністю 1 МВт, що працює в агрегованій групі на ринку на добу наперед, на внутрішньодобовому й балансувальному ринках, дозволяє збільшити фінансовий результат на 57%. Але без розблокування рахунків жоден із цих механізмів не запуститься там, де гроші фізично застрягли в Казначействі.

Джерело матеріала
loader
loader