вибори

Президент також заявив, що Україна буде готова до проведення виборів за умови двомісячного припинення вогню.

Народний депутат України Федір Веніславський переконаний, що підготувати проведення виборів до травня неможливо. Політик наголошує, що розгляд питання та організація виборів займуть значно більше часу.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який перебуває при владі вже 16 років, зробив війну в Україні центральною темою передвиборчої кампанії. Зіткнувшись із можливістю втратити владу, він заявляє, що його опоненти втягнуть країну у війну в Україні.

Попри чіткі та недвозначні меседжі Банкової про те, що вибори в Україні можна буде провести лише після затвердження де-юре безпекових гарантій Києву з боку Вашингтону, Білий дім, м’яко кажучи, не поспішає робити практичні рухи у цьому напрямку. Чому так відбувається і яку гру насправді проводить адм...

Кількість виборців, внесених до Державного реєстру, скоротилася до 34 мільйонів, тоді як на попередніх виборах у 2019 році їх було 39 мільйонів. Значна частина зареєстрованих громадян не має фактичного місця проживання, а дані про мешканців тимчасово окупованих територій залишаються неповними.

У Верховній Раді в найближчі тижні планують напрацювати основу документа щодо проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану. Паралельно Центральна виборча комісія співпрацює щодо майбутнього голосування з міжнародними партнерами.

Підготовка повоєнних виборів в Україні може зайняти не лише місяці, а й роки через безпекові та організаційні виклики. Процес вимагатиме оновлення законодавства та комплексної оцінки спроможності держави гарантувати безпеку виборців.

"5 канал" показує наживо

Нещодавні рішення Центральної виборчої комісії принесли значні зміни до складу фракції «Слуга народу» у Верховній Раді. Ці події розгорталися через неочікувані відмови та зволікання, що відкрило шлях для нових облич у парламенті. У центрі уваги — Олеся Отраднова, яка тепер готується зайняти депутатське крісло.

Нещодавні повідомлення західних медіа сколихнули український політикум, вказуючи на можливі вимоги США щодо проведення виборів та референдуму. В центрі обговорення — не лише політична воля, а й насамперед питання безпеки, яке Президент України Володимир Зеленський вважає ключовим для будь-яких демократичних процесів у країні.

За її словами, у конституціях більшості європейських країн заборонено проводити вибори під час війни.

Він назвав умову, за якої проведення виборів можливе.

Нещодавно з’явилася інформація від Financial Times, яка сколихнула політичні кола: нібито президент України Володимир Зеленський планував оголосити дату президентських виборів та референдуму 24 лютого. Ця новина викликала жваве обговорення, проте глава держави назвав її не лише недостовірною, а й категорично відкинув можливість подібних оголошень у символічний для країни день. Що ж стоїть за цим здивуванням президента та його чіткою позицією?

Основні події дня – у зручному форматі!

Про вибори в Україні знову заговорили — цього разу з нібито чітким дедлайном до 15 травня і в пакеті з референдумом щодо миру. Західні медіа пишуть про можливі заяви вже 24 лютого. Влада обережно заперечує, експерти говорять про "вкид" і тестування реакції. Фокус розбирався, хто і навіщо запускає но...

Дмитро Пєсков прокоментував можливу ідею щодо проведення виборів в Україні. З його слів, наразі рано говорити про те, чи реальні наміри Володимира Зеленського оголосити про старт виборчої кампанії.

Експертка та голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, з якою також спілкувалось видання Financial Times, застерігає від політичних заяв щодо виборів у символічні для країни дати. Вона запевняє, у Верховній Раді наразі немає голосів для зміни чинного законодавства, яке необхідне...

У четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого, Україна може опинитися на порозі значних політичних змін. Президент Володимир Зеленський, за повідомленнями, готується оголосити про проведення президентських виборів та референдуму щодо мирної угоди, що стане відповіддю на наполегливі вимоги адміністрації Трампа.

У серці Японії розгорнулася драма дострокових парламентських виборів, що завершилася вражаючою перемогою. Ліберально-демократична партія (ЛДП) на чолі з прем’єр-міністеркою Санае Такаїчі переписала історію, встановивши новий рекорд. Цей тріумф став кульмінацією напруженої політичної боротьби та демонструє потужну підтримку виборців.

Попри зимові шторми та масштабні повені, португальці прямували до виборчих дільниць, щоб обрати нового главу держави. Ця кампанія виявилася особливою, адже вперше за 20 років на президентське крісло претендував соціаліст. Країна завмерла в очікуванні результатів, готових визначити майбутній політичний курс.

8 лютого Японія стала свідком неординарної політичної події: прем'єр-міністерка Санае Такаїчі на чолі Ліберально-демократичної партії (ЛДП) здобула переконливу перемогу на дострокових парламентських виборах. Цей день, позначений незвичайною лютневою датою та складнощами через снігопади, став поворотним моментом для країни та її лідерки. Перемога ЛДП не лише зміцнила позиції Такаїчі, а й обіцяє відновити довіру інвесторів та вплинути на фондовий ринок.

На тлі жвавих обговорень електоральних процесів, українські законодавці виявляють стриманість щодо можливості проведення виборів вже навесні. Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський наголошує на "вкрай низькій" ймовірності їх організації у травні 2026 року. Ця заява створює чітку картину реальності, розвіюючи завищені очікування.

В Абу-Дабі та Маямі відбулися негласні зустрічі, де американські та українські делегації обговорювали можливість швидкого завершення конфлікту з Росією. Головною ідеєю, яку просувала американська сторона, було укладення мирної угоди вже до березня, а також проведення виборів в Україні у травні. Проте, як виявилося, цей амбітний графік наштовхнувся на серйозні перешкоди.

Нещодавні переговори між представниками США та України розкрили амбітні плани щодо ймовірного завершення війни. У фокусі обговорень — швидке укладення мирної угоди та проведення загальнонаціонального референдуму разом із виборами вже у травні 2026 року. Ця ініціатива, що викликає як надії, так і скепсис, може істотно змінити геополітичний ландшафт і відкрити шлях до нового етапу української історії.

Політичний ландшафт Сполучених Штатів стоїть на порозі серйозних змін, оскільки впливові республіканці відчувають занепокоєння. Напередодні проміжних виборів панують побоювання, що партія може втратити контроль над обома палатами Конгресу. Це потенційне потрясіння може змінити динаміку американської політики на наступні два роки.

У серці Словаччини розгортається політична драма, де тисячі громадян, розчарованих правлінням, виступили з потужним сигналом. Їхня мета — не просто зміна курсу, а докорінна трансформація політичного ландшафту, що може поставити крапку в епосі нинішнього уряду. За кожним зібраним підписом стоїть особиста історія гніву та втоми від обіцянок, які так і не були виконані.

За лаштунками міжнародних відносин розгортається напружена драма: США та Україна обговорюють амбітні терміни для досягнення мирної угоди з Росією та проведення національних виборів. Це прагнення до швидких рішень зіштовхується з комплексом територіальних та законодавчих перешкод, створюючи складну мозаїку можливих сценаріїв.

Вони стосуються жінок, військовослужбовців, переселенців, осіб з інвалідністю, а також нацменшин.

Трамп нагадав, що підтримував Орбана на виборах 2022 року.

Політичний ландшафт Угорщини знову опинився в центрі уваги світу, коли колишній президент США Дональд Трамп публічно підтримав прем'єр-міністра Віктора Орбана на майбутніх парламентських виборах. Цей крок, що суперечить традиційній дипломатичній практиці, заново розпалив дискусії про зовнішнє втручання та геополітичні альянси.

Він знову заговорив про можливе балотування на третій президентський термін у США. Це викликало чимало обговорень. Його заява пролунала в контексті розмов про майбутнє американської політики. Дональд Трамп відомий своїм непередбачуваним стилем.

Після періоду напруженості та публічних суперечок, мільярдер Ілон Маск, схоже, вирішив перегорнути сторінку у своїх стосунках з Республіканською партією та колишнім президентом США Дональдом Трампом. Цей крок, що супроводжується значними фінансовими вливаннями, свідчить про зміну його політичної стратегії та повернення до впливових фінансових донорів.

В Україні працюють над законодавчими змінами щодо виборів під час воєнного стану

У світі невизначеності, спричиненої повномасштабною війною, постає питання про майбутнє України, зокрема щодо її політичного лідерства. Президент Володимир Зеленський, який рідко торкається теми особистих політичних планів, нещодавно пролив світло на свої думки щодо можливої участі у повторних президентських виборах. Його роздуми тісно переплітаються з тим, як закінчиться конфлікт, що триває.

В умовах воєнного стану питання про майбутні президентські вибори в Україні залишається в центрі уваги. Володимир Зеленський, чинний глава держави, вперше відкрито торкнувся цієї теми, натякаючи на можливу участь. Його рішення, за його словами, тісно пов'язане із завершенням війни, що викликає зацікавлення та обговорення серед українців і міжнародної спільноти.

Трагічна новина сколихнула парламентський світ, коли стало відомо про втрату одного з народних обранців. Тепер, після періоду очікування та офіційних процедур, його місце у Верховній Раді посяде новий депутат. Ця подія відкриває нову главу для політичної партії та українського парламенту, наповнену як викликами, так і сподіваннями.

Раніше аналогічний крок зробили у Будапешті.

Несподіваний дипломатичний крок сколихнув відносини між Україною та Угорщиною. Міністерство закордонних справ Угорщини викликало посла України в Будапешті для розмови, звинувативши Київ у спробах вплинути на парламентські вибори в країні. Це стало черговим епізодом напруженості у взаємовідносинах двох країн.

В Угорщині політична сцена вирує напередодні запланованих на 12 квітня парламентських виборів. Останні опитування громадської думки пророкують несподівано сильний результат для опозиційної партії "Тиса" Петера Мадяра, яка продовжує утримувати значний відрив від правлячої партії "Фідес" прем'єр-міністра Віктора Орбана. Ця динаміка свідчить про зміну настроїв серед виборців і може стати серйозним викликом для довготривалого політичного домінування Орбана.

Несподівана та гучна заява пролунала з Будапешта, коли прем'єр-міністр Віктор Орбан висунув серйозні звинувачення. Він заявив, що українське керівництво розгорнуло організовану кампанію з метою вплинути на результати майбутніх парламентських виборів в Угорщині. Це твердження, підкріплене аналізом національних органів безпеки, стало новою точкою напруги у вже складних українсько-угорських відносинах.

В Угорщині розгортається драматична політична кампанія, де на кону — майбутнє європейської інтеграції країни. Досвідчена дипломатка, що щойно повернулася з Лондона, готова взяти на себе відповідальність за зовнішню політику, якщо опозиція здобуде перемогу.

Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан відкрито звинуватив Україну у спробах вплинути на парламентські вибори в Угорщині, заявивши, що Київ начебто "перейшов у наступ". Ця заява спровокувала запеклу вербальну суперечку між високопосадовцями двох країн, підвищивши градус напруги напередодні важливого голосування.

Нещодавні заяви міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто пролунали як грім серед ясного неба, звинувативши Україну у спробах втрутитися в угорські вибори. Ця ситуація розкриває глибоку напруженість у відносинах між двома країнами, яка лише посилюється на тлі війни в Україні та позиції Угорщини.

У стінах Київської міської державної адміністрації відбулася зворушлива церемонія прощання з Владиславом Кириченком, засновником видавництва «Наш Формат» та громадської організації «Реформація». Його смерть від важкої онкологічної хвороби 20 січня у 57-річному віці стала несподіваною втратою для багатьох. Цей день зібрав разом тих, хто цінував його невпинну працю в культурному та суспільному житті України.

Прем'єрка Японії розпустила палату представників та оголосила про позачергові вибори до парламенту

Строки виборчого процесу лишаються незмінними – 90 днів для виборів президента та 60 днів для виборів парламентарів.