Сергій Буряк

Сергій Буряк: любитель заповідних зон і тривалих запоїв.

Сергій Буряк - представник банкірського клану Буряків, які понад двадцять років були спонсорами керівників провладних партій. При ньому "Брокбізнесбанк" був одним із найбільших в Україні. За нової влади бізнесмен не втік, а тихо займається агробізнесом.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Статки

Біографія

Сергій Васильович Буряк народився в перший день квітня 1966 року в місті Донецьк. У 1984-1986 роках проходив службу в радянській армії.

Освіта

Вищу освіту у сфері  фінансів Сергій Буряк отримав вже після демобілізації.

Сім'я

Батько Сергія Буряка, Василь Данилович, був останнім головою Державного банку УРСР. Потім був головою наглядової ради “Брокбізнесбанку” і членом правління “Ощадбанку”.

Молодший брат Сергія, Олександр, також став банкіром. Брати разом володіли "Брокбізнесбанком". Хрещеним батьком Олександра Буряка став Володимир Стельмах, який в 2000-х роках керував Національним банком України.

Олександр Васильович тричі (2002, 2006, 2007) обирався в парламент. У пресі його називали "тінню брата". Дружина Марина працювала в “Брокбізнесбанку”. Зараз вона є кінцевим бенефіціаром і засновником агрокомпанії "Сварог Вест Груп".

Є у бізнесмена-політика і ще один брат. Дмитро - найбільш непомітна фігура у клані Буряків.

Сергій Буряк одружений. Дружину звуть Олена. Вона керувала одним із управлінь у "Брокбізнесбанку", який вже став сімейним. У 1994 році у подружжя народилася перша дитина - син Олександр. Ще через п'ять років народилася дочка Анна. Донька вчиться в лондонському університеті мистецтв на дизайнера.

Близькі відносини Сергій Буряк має і з третім президентом України Віктором Ющенком. Вони є кумами. Також банкір-політик хрестив сина і у народного депутата з “Опозиційного блоку” Віталія Хомутинника.

Кар'єра

Як і для багатьох представників сучасної політичної еліти і бізнесменів, першим місцем роботи для Сергія Буряка став комітет комсомолу.

Це і родинні зв'язки дозволили йому вступити і успішно закінчити аспірантуру інституту народного господарства в Києві.

Маючи вагомий "бекграунд" у вигляді батька-банкіра, Сергію Бурякові було нескладно відразу після отримання диплома стати топ-менеджером.

Вже у віці 25 років Сергій Буряк зайняв пост голови правління Арендкоопбанку УРСР. Після розвалу Радянського Союзу фінансова установа була трансформована і отримала назву “Брокбізнесбанк”.

Головою правління банку Сергій Васильович був до 1996 року. Через три роки увійшов до складу ради Національного банку України.

 

Великою політикою Сергій Буряк зайнявся ще з середини 1990-х. У 1995 році він вперше був обраний народним депутатом. Тоді Сергій Васильович обирався по одномандатному округу в місті Ірпінь Київської області. Аж до 2014 року Буряк ще п'ять разів проходив в український парламент.

Близькість до влади дозволила Сергію Бурякові вивести “Брокбізнесбанк” в двадцятку найбільших банків України.

Під час другого прем'єрства Юлії Тимошенко Сергію Васильовичу довірили очолити Державну податкову адміністрацію. Піти з цієї посади йому довелося через три роки, коли Юлія Володимирівна програла президентські вибори Вікторові Януковичу.

У 2013 році, ніби відчувши прийдешню біду, брати Буряки вирішили продати “Брокбізнесбанк”.

Покупцем виявився молодий мільйонер, людина “сім'ї” Віктора Януковича Сергій Курченко. Він став новим власником банку, а Сергій і Олександр Васильовичі залишилися його акціонерами. У кожного з братів залишилося по дев'ять відсотків акцій.

У 2013 році банк мав активи на суму 18 мільярдів гривень. Із чуток, Буряки віддали фінансову установу Курченко “майже безкоштовно” для того, щоб він врятував його від краху.

Два мільярди гривень, які вони отримали, залишилися в банку для підвищення статутних фондів компаній, які були позичальниками банку. Однак замість порятунку Курченко “втопив” його, виводячи з нього кошти. На сьогодні “Брокбізнесбанк” знаходиться на стадії ліквідації.

Іншим не менш прибутковим бізнесом для Сергія Буряка став агробізнес. Все почалося з того, що в 2003 році він придбав цукровий завод у Хмельницькій області. На його базі було створено самостійний аграрний відділ для забезпечення виробництва цукру власною сировиною.

Потім було розпочато формування нових напрямків - м'ясо-молочного тваринництва, МТС. Зрештою, виникла ціла корпорація "Сварог Вест Груп", яка стала потужним гравцем в агробізнесі.

Компромат

Із чуток, гроші в “Арендкоопбанк”, який трохи пізніше отримав назву “Брокбізнесбанк”, в 1991 році “влив” батько Сергія Буряка. Василь Данилович перерахував значні кошти радянського Ощадбанку в свій проект, на чолі якого поставив свого старшого сина.

У 2004 році парламентарій-мільйонер отримав у приватну власність від Київської міської ради земельну ділянку площею один гектар "з невеличким", який знаходиться в Пущі-Водиці. Однак в наступному році Сергію Буряку довелося розпрощатися з ділянкою, яка знаходиться в заповідній зоні. “Зелені” через суд повернули цю землю місту.

У тому ж 2005 році Генеральна прокуратура підозрювала парламентарія у “відмиванні грошей”. Через підконтрольний йому “Брокбізнесбанк” він вивів в офшори майже п'ятдесят мільйонів доларів. Звичайно ж, Сергій Васильович заявив, що це наклепи заздрісників і конкурентів.

Із чуток, Сергій і Олександр Буряки за допомогою місцевих злочинців “віджали” у Едуарда Ставицького “Кримську бурову компанію”.

Політична ідеологія для політика особливого значення не мала. Тому в одному тільки четвертому скликанні Верховної Ради він переходив із фракції у фракцію шість разів.

До 2010 року Сергій Буряк був одним з головних фінансистів “Блоку Юлії Тимошенко”. Причому в парламенті він міг голосувати врозріз зі своїми однопартійцями.

Так, політик-банкір став одним із тих народних депутатів, які проголосували в 2006 році за відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. За такий відхід від “лінії партії” будь-кого іншого члена фракції Юлія Тимошенко виключила би, не вагаючись. Однак для Сергія Васильовича ніяких санкцій не було.

Перебування Сергія Буряка в кріслі головного податківця України запам'яталося встановленим грабіжницьких тарифів на повернення ПДВ, частими перевірками своїх конкурентів, конкурентів своїх партнерів по бізнесу і просто “під замовлення”, збором інформації про бізнесменів для шантажу їх у майбутньому.

Після того, як Юлія Володимирівна втратила владу, Сергій Буряк перейшов у стан її заклятого ворога - Віктора Януковича. У 2010 році він став членом Партії регіонів. Голосував у січні 2014 року за антидемократичні закони.

Коли ж Євромайдан знищив цю політичну силу, Сергій Васильович покинув і її. Правда, примкнути до нової влади у нього не вийшло. Тому в VIII скликання Верховної Ради ім'я Сергія Буряка (як і його молодшого брата Олександра) не значиться.

Зараз колишній народний депутат живе в Україні і не боїться кримінальних переслідувань. Причина в тому, що він фінансує нібито опозиційну Аграрну партію.

На майбутніх виборах нинішня влада буде використовувати її, як противагу своїм опонентам. Основним гаслом “аграріїв” є заборона продажу землі.

До завдань АПУ входить “відкусити” шматок голосів виборців, які збираються голосувати за “Опозиційний блок”. Ходять чутки, що з Аграрною партією брати Буряки постараються повернутися в український парламент на парламентських виборах в 2019 році.

Ще коли Буряк був головою податкової, про нього багато засобів масової інформації писали, як про безпробудного п'яницю. Він часто йшов на лікарняний. Насправді ж у нього траплялися тривалі запої. Вилікувати його від алкоголізму змогла вінницька лікар Світлана Голодюк. Її олігархові порадив Сергій Березенко, племінник народного депутата Анатолія Матвієнка.

Через деякий час лікар стала бізнес-леді. Однак насправді Сергій Буряк використовував її як “зіц-голову”. А ось Сергію Борзенку, який просочувався в велику політику, екс-глава ДПАУ допоміг познайомитися з “потрібними людьми” Віталієм Хомутинником, Таріелом Васадзе. За нової влади молодий політик спочатку займав посаду голови Державного управління справами, а потім став народним депутатом.

Статки

У середині 2000-х Сергій і Олександр Буряки входили в топ-50 найбагатших українців. Їхні статки коливались від 300 мільйонів до мільярда доларів. А ось у перші роки після Євромайдану обидва бізнесмени втратили більшу частину своїх заощаджень.

На 2014 рік експерти оцінили статки братів у сорок мільйонів доларів. Зараз бізнесмени збільшили свій капітал більш ніж у п'ять разів. У 2018 році журнал "Фокус" оцінив їх статки в 223 мільйони.

Відомо, що живе бізнесмен в одному з найпрестижніших місць Київської області - в Кончі-Заспі. Сусідами підприємця є Фірташі і Льовочкіни.