У серпні 2018 року у Дашеві Іллінецького району розпочалось будівництво зони відпочинку "Острів кохання" на річці Соб.
- Коли ми були дітьми, тут протікала повноцінна річка з сильною течією.
Біля млина стояв старий красивий міст.
Поруч – глибока канава, - розповідає Володимир Скоморох, 57 років.
Знаходимось на затишному острівку, розташованому в руслі річки Соб в Дашеві Іллінецького району.- Пізніше жив і працював в Умані, - продовжує чоловік.
– Повернувся в Дашів 1996 року.
Місце, де ми стоїмо, перетворилося в болото, що заросло чагарниками та в сміттєзвалище з нестерпним смородом.
Минали роки.
Більше не зміг спокійно на це дивитися.
Це ж прекрасний острів зі своїм мікрокліматом.
На ньому навіть у спеку комфортна прохолода.
У голові вже намалював картину, якою має бути ця місцина.
Звернувся до селищного голови Сергія Тітаренка.
Він вислухав і запропонував розробити проект.
Пообіцяв шукати шляхи його фінансування.
Проект назвали "Острів кохання".
Почали працювати.
Загнали техніку, розчистили чагарники.
У процесі роботи задум постійно змінювався.
Хлопці зібралися толкові.
Кожен вносить щось корисне.
Вирішили ще окультурити приострівну зону: створити ставочок, водоспад.
Якщо порівнювати з першим замислом, то він був набагато скромніший.
Загнали техніку, розчистили чагарники.
У процесі роботи задум постійно змінювався.
- Я генерую ідеї.
Спільно творимо ось цей ансамбль, - показує на ковані лавочки з імпровізованими людськими фігурами, паркову гойдалку, альтанку, ліхтарі, місток, доріжки.
– Тут немає дрібниць.
Кожна деталь несе смислове навантаження, створює гармонію.
Окрасою буде 20-метрова червона квітка на сірому камені.
Сходи зробимо зручними й для мам із дитячими візочками, і для людей поважного віку.
- Звідки така пристрасть до створення краси? – цікавлюсь.
– Я за фахом інженер-технолог із лісозаготівель.
Довгий час працював в Уманському лісництві.
Захоплювався різьбленням по дереву, – розповідає Володимир Юрійович.
- Років три тому став писати картини.
Все почалося з відображення церкви у ставку.
Побачив цю красу і захотілося перенести її на полотно.
Пишу акриловими фарбами пейзажі та натюрморти.
Маю вже 25 картин.
Переважно - краєвиди Дашева.
Зокрема, й острова.
На моїх полотнах можна спостерігати, як він змінюється.
Вибираю місця, які подобаються.
Звертаю увагу на світло і ракурс.
Фотографую їх, а вже вдома малюю.
- Чи допомагають мешканці Дашева творити "Острів кохання"? - Запитую.
– Місяців два тому через Фейсбук закликав односельців почистити акваторію, - каже Володимир.
- Дехто зголосився.
Узгодили день і час.
Проте, коли я сюди прийшов, не було жодної людини.
Взяв граблі, почав сам чистити дно.
Потім підійшли сини селищного голови.
Біда ще й в тому, що з іншої сторони мосту все сміття йде до острова.
Декілька днів тому якась жінка прямо з мосту кинула мішок із котами у воду.
Це відбулось у нас на очах.
Багато шкоди роблять діти: на скутерах заїжджають, смітять, пляшки б'ють.
Вважаю, що школа недопрацьовує.
Але є люди, які живуть цією ідеєю.
Хочу сказати про нашого тракториста Володимира Кифенка.
Це – віртуоз.
Він незручним великим трактором фактично створив цей острів.
Коваль Микола Мельник своїми руками зробив усі ансамблі.
Вчитель навчально-реабілітаційного центру Михайло Тихонюк викладає камінь.
Багато трудяться й працівники місцевого комунгоспу.
Загалом робочих рук не вистачає.
Адже молоді хлопці роз'їхалися на заробітки, а старші каменярі кажуть, що руки вже не слухаються.
Більшість людей, звісно, підтримує.
Але завжди знайдуться ті, хто підкине ложку дьогтю.
Ми не зважаємо.
І бачимо результати нашої праці, - зауважує чоловік.
Виграли його.
З бюджету обласної ради на створення "Острова кохання" надійшло понад 195 тисяч гривень.
З місцевої казни вже виділено майже 281 тисячу.
Також партнери допомагають.
16 тисяч гривень надали фермерські господарства "Копіївський лан", "Поділля", "Перемога" та товариство "Північ-Скло".
Збільшили об'єми робіт.
Тому трішки затримуємося з відкриттям.
Але, впевнена, - незабаром наш острів радуватиме не лише дашівчан, а й приваблюватиме туристів.
Адже поєднання природнього ландшафту та праці небайдужих людей створює невеличкий оазис посеред Дашева.