Лісівник і транспортник - визначились із кандидатами на голову Інституту нацпамяті

На посаду голови Українського інституту національної пам'яті претендують 12 осіб.

Відповідь від Національного агентства України з питань державної служби на запит щодо конкурсу на посаду голови інституту отримала редакція "Історичної правди"Згідно з документом, станом на 1 листопада, в останній день подачі заяв, зареєстровано 9 претендентів.1.

Христенко Стефан Володимирович.

Юрист за освітою.

Працював за фахом у кількох компаніях.

Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.2.

Руденко Сергій Борисович.

Кандидат культурології, фахівець із музейної справи.

Доцент Київського Національного університету культури і мистецтв.3.

Коростишевський Сергій Аркадійович.

Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.4.

Решетченко Дмитро Володимирович.

Кандидат історичних наук, до березня 2019-го - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.5.

Шамайда Тарас Анатолійович.

Громадський діяч, автор "Історичної правди", згідно з декларацією - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України.

Князева Надія Михайлівна.

Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.7.

Жижиян Петро.

Редактор сайту "Сегодня".8.

Понипаляк Аліна Василівна.

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України, авторка "Історичної правди".9.

Савченко Євген Олександрович.

До звільнення 2019-го - старший майстер лісу державного підприємства "Київський лісгосп".

Перший етап конкурсу - тестування на знання іноземної мови, відбудеться 7 листопада.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук розпочав конкурс на посаду голови Українського інституту національної пам'яті.Претендент має мати ступінь вищої освіти не нижче магістра та не менше 7 років робочого стажу.

Голова повинен мати досвід роботи на керівних посадах державної служби не менше трьох років, або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях.

Має вільно говорити державною, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи.