Буде ще не один суд: Україна обрала наступальну тактику в газовій війні з Росією

Український Нафтогаз обрав правильну тактику – намагається створити проблеми для російського Газпрому на усіх напрямках.

Готує кілька нових позовів до міжнародних судів та планує звернутись в Антимонопольний комітет Європейського Союзу.

Росіяни ж зараз у скрутному становищі, тому вимушені поводити себе більш обережно і зважено.

Про це в інтерв'ю Gazeta.

ua говорить президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло ГОНЧАР.

У Фейсбуці Юрій Вітренко написав, що Нафтогаз продовжує судитись з Росією за втрачені активи у Криму після окупації півострова.

Чому цей позов не підпадає під грудневу угоду між Газпромом та Нафтогазом, за якою усі судові претензії мали бути анульовані?- Питання кримських активів та власності Нафтогазу на шельфі Чорного моря не потрапляє у розряд тем, що торкаються транзиту.

Його через Крим не було.

Тому це - окремий кейс, що не підпадає під домовленість про ануляцію претензій, - каже Михайло Гончар.

- Газове питання російська сторона при безвольному підході української, витягла на найвищий політичний рівень у Парижі під час зустрічі у "нормандському форматі".

Але якщо вже погодились на це, то тоді з нашого боку варто було порушити тему кримських активів та їх повернення Україні.Чому тоді про це не говорили?- Схоже на те, що Зеленський покірно діяв за російським алгоритмом і не порушував питання Криму взагалі.

Тому й питання кримських та шельфових активів Нафтогазу не потрапило 9 грудня в переговорний формат через угодовську позицію політичного керівництва держави.

Тепер Нафтогаз має можливість знову підняти цю тему.

При чому він діє повністю у правовому контексті.

Може через судові механізми вимагати компенсацію збитків від Росії або ж повного повернення своєї власності, що була у Криму та виключній морській економічній зоні до моменту окупації.У цьому позові мова йде про 8 мільярдів доларів.

Чому саме така сума, вона об'єктивна? Які маємо шанси, що РФ виплатить її Нафтогазу?- Перш ніж говорити про будь-які виплати, треба спочатку виграти судовий позов.

Це буде абсолютно інша процедура та алгоритм, ніж у Стокгольмському арбітражі.

Більше того цей позов Нафтогазу розглядатиме інша інстанція - Міжнародний арбітражний суд в Гаазі.

Трибунал вже визнав свою юрисдикцію у цій справі.

Складність полягає у тому, що наш випадок безпрецедентний.

З точки зору справедливості, позиції Нафтогазу виграшні.

Але з юридичної сторони ситуація може виглядати відмінно.

Не знаємо, як довго триватиме процедура розгляду.

Але у будь-якому випадку те, що Нафтогаз підняв це питання, попри угодовську позицію політичного керівництва держави – позитивно.

Додатковою складністю у цій ситуації є те, що не Газпром загарбав майно Нафтогазу.

Це зробила держава Росія Сума у вісім мільярдів - досить велика.

Відображає активи, що Нафтогаз мав на півострові та у виключній морській економічній зоні України.

Це майно дочірніх компаній: "Чорноморнафтогаз", "Укртрансгаз", "Укргазвидобування", "Укртранснафта", ДК "Газ України".

Означені активи не такі великі, порівняно з тим, що є на материковій Україні.

До оцінки збитків Нафтогаз залучав експертів, тож сума, гадаю, є верифікованою.

З огляду на досягнення Нафтогазу у Стокгольмі, є досить непогані шанси отримати компенсацію за втрачене майно.

Українська компанія поводить себе досить рішуче.

У той же час додатковою складністю у цій ситуації є те, що не Газпром загарбав майно Нафтогазу.

Це зробила держава Росія.

Різні суб'єкти позову.

Газпром, Роснефть, як державні російські компанії, стоять осторонь кримських активів, бо чудово розуміють, що у випадку їх інкорпоратизації вони автоматично потрапляють під санкційний режим.

Нафтогаз також готується подати нові скарги проти російського Газпрому до Антимонопольного комітету Європейського Союзу.

Які проблеми це має вирішити?- Цей теж не простий випадок.

Але алгоритм дій та мета повністю адекватні.

Українська компанія хоче розблокувати можливість імпорту центрально-азійського газу через територію РФ.

Друга причина - Нафтогаз хоче отримати можливість імпорту газу від незалежних видобувників.

Зараз вони не мають виходу на європейський ринок.

Газпром створив газотранспортну монополію.

Газпром блокує доступ до експортної труби для інших компаній, таких як "Роснефть" або "Новатек".

У ЄС газ також постачає тільки він.

Нафтогаз хоче змінити стан речей і має певні шанси на успіх.

Усе це в інтересах не тільки України, але й усього Європейського Союзу.

Навіть якщо у цій справі Нафтогаз зазнає невдачі, ця стратегія правильна – створення якомога більших проблем для Газпрому по усім напрямкам діяльності.Нам вдається ця стратегія? У якому стані зараз перебуває Газпром?- Далеко не в найкращому.

Має вразливе становище на європейському ринку.

Третій рік підряд витрати Газпрому перевищують надходження.

Дається взнаки одночасна реалізація трьох затратних проектів - "Північний потік-2", "Турецький потік" та газопровід "Сила Сибіру".

Проекти надзвичайно витратні, а ціни на газ постійно знижуються, що робить їх окупність доволі проблематичною.

У 2008 році перед обвалом нафтових цін, росіяни стверджували, що капіталізація Газпрому сягне одного трильйона доларів в 2015 році.

Капіталізація Газпрому зараз доволі низька – 85 млрд.

доларів США.

Для порівняння - державна компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco має капіталізацію 1,7 трильйона доларів.

Також Нафтогаз готується до нових судових спорів з Газпромом у Стокгольмському арбітражі щодо боргів компанії "Росукренерго", яка свого часу була посередником у відносинах між Газпромом та Нафтогазом.

Чого хочемо досягти у рамках цього процесу? Які шанси, що він буде успішним?- Питання тут у тому, що "Росукренерго" більше не існує.

Ця компанія ліквідована, вона була зареєстрована у швейцарському кантоні Цуг.

В 2010 році відбувся судовий процес, який обійшовся Нафтогазу в 12,1 мільярдів кубометрів.

Українська компанія нібито незаконно експропріювала їх у "Росукренерго".

Нафтогаз компенсував РУЕ цей газ за рішенням арбітражу.

Це рішення було на користь РУЕ тому що Нафтогаз не захищався в суді.

Після цього власники - Газпром та його партнери Фірташ з Фурсіним - ліквідували її, розподіливши між собою дивіденди."Росукренерго" - просто ще один зарубіжний рахунок Газпрому Складність цієї справи полягає у доведенні, що суб'єкт якого вже не існує був частиною Газпрому.

Очевидно стратегія Нафтогазу буде базуватись саме на цьому.

Колишній керівник Нафтогазу Олег Дубина якось сказав, що "Росукренерго" - просто ще один зарубіжний рахунок Газпрому.

Якщо Нафтогазу вдасться це довести, то зможе вимагати компенсацію саме від російської материнської компанії РУЕ.

Які тут претензії висуваємо Росії?- Нафтогаз у рамках грудневої угоди анулював позови, що були на той момент.

Таким чином відмовився від 12,2 мільярдів доларів претензій по чинному на той час транзитного контракту.

Але це не означає, що Україна не може висувати претензії щодо транзиту взагалі.

Вітренко говорить вже про новий контракт.

Він не оприлюднений публічно і не може бути оприлюднений.

Ймовірно, юристи бачать там якісь неадекватні речі.

Будуть намагатись їх змінити й оскаржити у Цюриху.

Саме це місто визначене для розгляду спільних питань за шведським правом.

Але слід звернути увагу, що мова не йде про подання позову, а лише про вивчення можливостіЩодо яких саме спірних моментів може позиватись Нафтогаз?- Мова може йти про спробу вправити дискримінаційні положення, що не відповідають європейському праву.

У газовій сфері воно вже є частиною українського законодавства.

Наприклад, можливість для європейських клієнтів брати газ прямо на російсько-українському кордоні.

Нафтогаз таким чином транспортував би до ЄС вже європейський, а не російський газ.

У грудневій угоді щодо транзиту значною мірою збереглась стара практика.

Мовляв, російський газ передається європейським клієнтам українською стороною лише на західному кордону України.

Очевидно, Вітренко хоче змінити цей підхід та забезпечити можливість вибору для європейських компаній, щоб вони могли вибирати, де саме отримувати газ.

Вітренко пише, що перед судами будуть намагатись домовитись з РФ.

Вдасться?- Це - звична практика.

Коли позовна заява потрапляє у суд, сторони ще можуть вирішити питання між собою.

Якщо це успішно, просто доводять до відома арбітражу, що знайшли компроміс.

У такому випадку судовий розгляд не потрібний.

Україна своїми позовами хоче примусити Газпром бути більш зговірливим.

Якщо не вдасться, справу розглядатиме суд.

Перекриття транзиту у першу чергу вдарить по самому Газпрому Перед підписанням угоди про транзит, Газпром дуже нервував.

Намагався задіяти політичні переговори формату Путін – Зеленський і йому це вдалося.

На корпоративному рівні Газпром не мав ніяких козирів проти Нафтогазу.

Натомість українці мали потенційно виграшні позови на загальну більше ніж 12 мільярдів доларів.

З них кілька мільярдів були гарантовані.

Нафтогаз погодився на грудневу угоду.

Вона була обмеженим успіхом.

Могли б досягти більше.

Це провина не стільки Нафтогазу, скільки політичного керівництва України.

Воно своїм некомпетентним втручанням зіграло на руку Росії.

Єдине, що тоді отримав Нафтогаз, це - виплата 2,9 мільярдів доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу по транзитному контракту.

Росія я так мала це зробити.

До того ж по всьому світу українська компанія поарештовувала їх майно.

Тепер Нафтогаз створює нові проблеми для Газпрому.

Чи не можуть росіяни, "образившись" на Нафтогаз, перекрити транзит через Україну?- Нас не повинно хвилювати, чи образяться росіяни.

Вони не зможуть перекрити транзит.

Якби мали таку можливість, вже б зробили.

Таке перекриття транзиту у першу чергу вдарить по самому Газпрому.

На фоні теплої зими та усе ще наповнених європейських газосховищ покупка російського палива відбувається у невеликих кількостях.

Кожен другий кубометр газу йде у Європу через українську ГТС.

Росія не може дозволити собі відмовитись від половини виручки, перекривши транзит.

Якби добудували газогін в обхід України "Північний потік-2", одразу зробили б це.

Але ситуація з цим проектом підвисла завдяки санкціям США.

Тому росіяни змушені вести себе зважено.

Мова йде про так звану "сек'юритизацію", за рахунок чого можна залучити інвестиційні гроші.

Що це означає на практиці? Що дасть Нафтогазу?- Мова йде про те, щоб вивести Нафтогаз на IPO (Первинна публічна пропозиція — перший публічний продаж акцій компанії – Gazeta.

Якусь частину акцій компанії продати на фондовій біржі.

Отримані гроші використати для інвестування у власний газовидобуток.

Голова правління Андрій Коболєв говорить, що можна продати половину Нафтогазу.

Навряд чи це правильне рішення у наших реаліях.

Олігархічний паразитарний капітал може сильно погіршити ситуацію.

Якщо процес продажу акції Нафтогазу почнеться, не факт, що його дозволять завершити тим, хто був ініціатором та мав благі наміри.

Нафтогаз можуть просто розтягнути.

Далеко не завжди приватні інвестиції є панацеєю.

Бачимо це на прикладі "Укрнафти".

Її теж продали наполовину.

І впродовж останніх 15 років усі показники цієї компанії тільки падали.

Вдвічі скоротився видобуток нафти і втричі - видобуток газу.

Приватне олігархічне угруповання замість того, щоб інвестувати у компанію, почали просто викачувати з неї залишкові ресурси, а гроші виводити в офшори.Ідея Вітренка має право на існування.

Але треба починати з малого.

Можна продати кілька відсотків акцій.

Поглянути, чого вартий Нафтогаз в оцінці фондового ринку.

Для цього треба кілька років готуватись.21 грудня уряд опублікував протокол зустрічі представників Європейського союзу, України та Російської Федерації щодо газу.

У документі прописані пакетні домовленості, які включають продовження транзиту газу на наступні 5 років й урегулювання судових претензій між сторонами.