Діти переселенців безкоштовно харчуватимуться в школах: чому українцям не варто радіти закону
Діти переселенців безкоштовно харчуватимуться в школах: чому українцям не варто радіти закону

Діти переселенців безкоштовно харчуватимуться в школах: чому українцям не варто радіти закону

Президент Володимир Зеленський підписав закон (законопроект подали в парламент в 2015 році, але депутати прийняли його тільки до 2020 року), відповідно до якого діти переселенців зможуть безкоштовно харчуватися в садочках, школах і професійно-технічних училищах.

Loading...

НАРОДНА ПРАВДА з посиланням на Апостроф повідомляє, що зміниться у комунальних та приватних навчальних закладах.

Зазначимо, зараз право на харчування за рахунок коштів державного бюджету в школах мають право чотири категорії дітей:.

учні 1-4 класів з малозабезпечених сімей,.

діти з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах,.

діти ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Витрати на харчування цих категорій дітей гарантовані державою і місцевою владою.

При цьому, місто може всіх дітей у навчальних закладах годувати безкоштовно, але тільки в тому випадку, якщо для цього є кошти в місцевому бюджеті.

Безкоштовне харчування у школах – кого це торкнеться і як годуватимуть.

Новий закон, який торкнеться дітей переселенців (діти з числа внутрішньо переміщених осіб або діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів), орієнтовно набере чинності наприкінці травня.

За документом, ці діти зможуть безкоштовно харчуватися в ПТУ, школах і садочках незалежно від підпорядкування, типів і форм власності навчального закладу.

Але є одне “але” – на момент написання закону в 2015 році в Україні налічувалося 1,5 мільйона офіційно зареєстрованих переселенців (за останніми даними Мінсоцполітики, в лютому 2020 року в Україні налічувалося 1,44 мільйона переселенців).

З них близько 200 тисяч осіб – це діти.

Тоді у бюджет 2016 року на харчування планували закласти всього 323 мільйони гривень – в день на харчування однієї дитини з числа переселенців виходить близько 10 гривень – на місяць (з розрахунку на 20 навчальних днів) ця сума складе близько 200 гривень.

Автор статті підкреслює, в Києві батьки, чиї діти ходять у комунальні садки, насправді оплачують харчування дитини – 600 – 1 000 гривень на місяць.

Таким чином, між реальними сумами оплати і сумою, яку пропонувалося закласти в бюджеті, відчутна різниця.

“Можливо, необхідно переглянути суми адресної допомоги для переселенців.

Нещасні 400 гривень на оплату комуналки або оренду житла реально не вистачає.

Можливо, ці гроші краще спрямувати на харчування дитини”, – коментує автора закону, депутат VIII скликання Наталія Веселова.

Які саме суми на харчування дітей переселенців будуть закладені в бюджет після вступу закону в силу, і на чиї плечі ляже фінансове навантаження – місцевих бюджетів або державних, ще буде визначати уряд.

Веселова стверджує, що трьох місяців буде достатньо, щоб розробити механізм і зібрати статистику: скільки дітей і в яких установах потребують такої послуги: “Все, що держава делегує органам місцевої влади або установам – під це повинно закладатися певне фінансування з держбюджету з місцевих бюджетів”.

Однак експерт у сфері захисту прав дітей Людмила Волинець не виключає, що забезпечення фінансової реалізації закону ляже на плечі місцевої влади.

На її думку, фінансування з місцевих бюджетів буде з імовірністю на 99%.

Вона також зазначає, що у місцевої влади може не вистачить коштів: “Ми сьогодні навіть дітей-сиріт не можемо забезпечити безкоштовним харчуванням.

Цю норму буде складно реалізувати.

Яку б ми не взяли пільгу – жодна з них не працює повноцінно.

Проте ми вводимо нову пільгу”.

Безкоштовне харчування в школах для дітей переселенців – що буде з приватними школами.

Навчання в приватному садку столиці коштує в середньому від 8 до 10 тисяч гривень в місяць.

Очевидно, що частина з цих грошей йде на харчування дітей.

“Я думаю, що ті приватні установи, які будуть виконувати норму закону, будуть звертатися в органи місцевої влади або Міносвіти і вимагати якусь компенсацію”, – зазначає Веселова.

“Але це в теорії.

По-перше, в приватному садку ніхто не платить окремо за харчування, а окремо – за навчання, а, по-друге, все залежатиме від сум державного фінансування.

Адже якщо приватний дошкільний заклад закладає на харчування однієї дитини 2 тисячі гривень на місяць, а влада зможе виділяти лише 200 гривень, то згоди не буде”, – відзначає автор статті.

Адміністрація навчальних закладів не приховує, що можуть виникнути проблеми.

Наприклад, засновник психолого-педагогічного центру та дитячого садка “Роз.

Умійко” Тамара Шевченко каже, що якщо отримати кошти з держбюджету буде проблематично, приватні навчальні заклади будуть шукати способи, як, не порушуючи закон, уникнути додаткового фінансового навантаження.

Іншими словами, вони можуть почати відмовлятися приймати до навчального закладу дітей переселенців.

“Також можливе збільшення суми за перебування в закладі рівно настільки, скільки коштує харчування.

Також є заклади, які обирають форму харчування, яка практично переважає в Європі, так і в світі – батьки приносять з дому обід в ланч-бокс, він зберігається в холодильнику, а потім розігрівається.

І в цьому випадку, я не знаю, яким чином можна реалізувати державний механізм допомоги.

Приватний навчальний заклад – це заклад, до бюджету якого дуже важко втиснути додаткові витрати”, – додала вона.

Теги по теме
Народная Правда
Источник материала
Поделиться сюжетом