Яких помилок припустилося МОЗ та чи врятує маска від COVID-19: головні тези з інтерв'ю Супрун
Яких помилок припустилося МОЗ та чи врятує маска від COVID-19: головні тези з інтерв'ю Супрун

Яких помилок припустилося МОЗ та чи врятує маска від COVID-19: головні тези з інтерв'ю Супрун

Колишня очільниця Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун в інтерв'ю "Українській правді" розповіла про захист від коронавірусу та оцінила роботу МОЗ і готовність відомства протистояти епідемії.

Про засоби захисту.

Супрун наголосила, що медичні маски потрібно носити не здоровим людям, а хворим, лікарям та тим, хто постійно контактує з великою кількістю людей (касирам, водіям).

"А, натомість, ми чуємо від керівництва МВС, що люди мають всюди ходити в масках, тобто скуповувати засоби захисту в той час, коли їх і так бракує медпрацівникам", - зазначила вона.

Вона додала, що люди малоймовірно інфікуються, коли стоятимуть у черзі в супермаркеті або на вулиці, оскільки це не є близьким контактом.

"Наука та досвід інших країн показує, що найчастіше вірус підхоплюють не на вулиці, а вдома від інфікованих членів своєї сім’ї.

Тобто більшість людей захворіли від близьких, з якими ділили спільний простір тривалий час.

Коли ми кілька хвилин стоїмо в маркеті – це не близький контакт.

Близький контакт – це коли люди летіли кілька годин поруч в літаку.", - сказала Супрун.

Про масове тестування.

Колишня очільниця МОЗ заявила, що в боротьбі з коронавірусом Україні потрібно опиратися на досвід демократичних держав, а не Китаю.

"Якщо дивитися на інші країні, які ближчі нам за демократичними цінностями, ті ж Німеччина та Південна Корея – там люди не тотально обмежені в правах.

Зате там роблять масове тестування ПЛР", - сказала вона.

Супрун додала, що в цих країнах захворіло та померло значно менше людей, "бо вони спочатку тестували тих, які приїздили з-за кордону та їх ізолювали.

І коли тест показав негативний результат, людина могла спокійно повернутися додому".

Про карантин.

Докторка медицини виступила проти тотальних обмежень під час карантину.

"По-перше, що ми бачимо в результаті тотального обмеження громадського транспорту – в Києві величезні затори на дорогах, бо люди всі як їздили, так і їздять, але пересіли на авто.

Хоча громадський транспорт це не місце, де люди масово заражаються вірусом", - сказала вона.

Окрім того, за словами Супрун, потрібно враховувати, як карантин відіб'ється на економіці.

"Це все дуже погано для економіки і треба думати, як її підсилити.

А в нас кажуть – спершу карантин, а пізніше подумаємо, що робити з економікою.

Ні, спочатку треба подумати про ефект, який буде, а вже потім робити ті чи інші кроки", - зазначила вона.

Про "бардак" у лікарнях.

За словами Супрун, якби МОЗ не реформувало первинну ланцу медицини, зараз боротися з коронавірусом було би значно складніше.

""І якщо б зараз ми не мали сімейних лікарів, які першими спілкуються з своїми пацієнтами, визначають симптоматику, ми були би в катастрофічній ситуації", - впевнена екс-очільниця МОЗ.

Про дії МОЗ.

Супрун заявила, що якби була міністеркою, "урядовий штаб ще в січні мав би розробити план дій, промоніторивши, що в нас є і чого бракує".

"Якщо бракує, то звернутися до виробників, закуповувати засоби захисту, насамперед, для лікарів, а не продавати їх за кордон, як це в нас відбулося.

Далі визначити маршрут пацієнта, відпрацювати чіткий алгоритм дій з первинною ланкою.

Щоб лікарі розуміли, як працювати з пацієнтами по телефону", - сказала вона.

За її словами, потрібно було визначити перелік лікарень, які прийматимуть людей із важкими симптомами.

"Зараз можна було б призначити по одній лікарні, яка приймає осіб виключно з підозрою на коронавірус.

І спрямувати всю допомогу саме туди.

Звісно, також мати запасні лікарні, які могли б швидко перепрофілюватися", - зазначила екс-очільниця МОЗ.

Источник материала
Поделиться сюжетом
Упоминаемые персоны