В Офісі Президента переконані, що безпекові гарантії України за Будапештським меморандумом були порушені ще задовго до російської агресії 2014 року, але актуалізація його положень може допомогти створити міцніші переговорні позиції щодо Донецька, Луганська і Криму.
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у коментарі ОП.
“Аналізуючи Будапештський меморандум, доходимо висновку, що безпекові гарантії щодо України були порушені ще задовго до 2014 року.
Наприклад, варто згадати відоме прикордонне протистояння у 2003 році в конфлікті навколо острова Тузла, що загрожувало територіальній цілісності України.
Не менш небезпечними можна вважати так звані газові війни, які є проявом свідомого економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам Україну”, - зазначили в Офісі глави держави.
На думку авторів коментаря, світ не відреагував належним чином на такі порушення зобов’язань одним з підписантів Меморандуму, які наростали з роками, призвівши в підсумку до прямої збройної агресії.
“Більше того, настільки відверте ігнорування безпекових зобов'язань перед Україною поставить під сумнів для будь-якої іншої держави світу вагу підписів і обіцянок представників держав-гарантів за Будапештським меморандумом.
Хто тоді виконуватиме інші подібні домовленості? Ігнорування зобов’язань держав-підписантів за Будапештським меморандумом перед Україною ставить під сумнів увесь корпус міжнародних договорів щодо нерозповсюдження та контролю над зброєю масового ураження”, - підкреслили в ОП.
Водночас у президентському Офісі зауважили, що залишається актуальним глобальне завдання з нерозповсюдження ядерної зброї, а також зі створення нових міжнародних документів, що гарантуватимуть безпеку окремих держав у разі відмови від ядерної зброї або намірів з її виробництва.
У цьому зв’язку в ОП заявили, що потрібна й "актуалізація положень Будапештського меморандуму".
“Його подальше невиконання може заблокувати досягнення нових дипломатичних рішень у сфері глобальної безпеки.
Враховуючи також довготривалість порушення однією з держав-підписантів її зобов’язань, підтверджених у Меморандумі, наполягаємо на необхідності спільної роботи інших держав-гарантів для відновлення безпеки та територіальної цілісності України”, - наголосили в Офісі глави держави.
Повідомляється, що така позиція не є позицією однієї з політичних команд в Україні – команди влади, а може бути загальнонаціональною позицією.
Саме тому, за даними ОП, Президент Володимир Зеленський запропонував п’яте питання для загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року щодо Будапештського меморандуму: «Чи потрібно Україні підняти сьогодні на міжнародному рівні питання: або всі підписанти меморандуму виконують взяті на себе зобов’язання, або ніхто?».
“Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав-підписантів Меморандуму щодо виконання їхніх зобов’язань”, - додали в Офісі Президента.
Водночас в ОП висловили думку, що за п’ять років від 2014-го тодішньою українською владою “фактично нічого не робилося для підготовки деокупації Криму, ще й були розведені у переговорах кримський та донбаський кейси”.
“Актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму”, - переконують в Офісі Зеленського.
В ОП додали, що Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підписаний у Будапешті 5 грудня 1994 року, став одним з “найбільш недооцінених документів”, створених у буремних 1990-х роках на руїнах СРСР, та нагадали, що відповідно до нього Україна, відмовляючись від третього за потужністю ядерного арсеналу в тогочасному світі та, відповідно, роблячи найбільший після Другої світової війни внесок у глобальний мир і безпеку, отримала гарантії від провідних військових держав світу щодо непорушності своєї безпеки та існуючих кордонів.
Зазначається, що підписанти Меморандуму не тільки підтвердили їхні зобов’язання не використовувати проти України ядерну зброю, а також:.
– у пункті 2 Меморандуму підтвердили їхні зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України;.
– у пункті 3 Меморандуму підтвердили їхні зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва у Європі утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 13 жовтня опублікував відеозвернення, у якому закликав українців прийти на виборчі дільниці в неділю, 25 жовтня, та відповісти на п'ять важливих для кожного питань.
Пізніше в ОП уточнили, що питання матимуть вигляд загальнонаціонального опитування, однак, на відміну від референдуму, воно не матиме прямих юридичних наслідків.
Громадянська мережа ОПОРА заявила, що, якщо опитування громадян у день місцевих виборців, яке анонсував Президент, буде проведене на виборчій дільниці, воно не матиме законних підстав, а якщо проводитиметься на вулиці, то не отримає юридичних наслідків.
Голова ВР України Дмитро Разумков поінформував, що ані в бюджеті, ані в змінах до бюджету не передбачено коштів на проведення такого опитування.
Також, за його словами, згідно із законодавством подібні опитування, як і екзитполи, можуть відбуватися лише за межами виборчих дільниць.
Першим питанням опитування оголошено: “Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?”, другим - “Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?”.
Трьома останніми питаннями опитування є теми щодо скорочення кількості народних депутатів до 300, легалізації медичного канабісу та гарантії Будапештського меморандуму.