КИЇВ. 30 жовтня. УНН. Конституційний Суд України заявив, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є важливою вимогою у сучасній демократичній державі, але законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу суду.
“Конституційний Суд України висловив ствердну позицію, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі”, — сказано у повідомленні.
Зазначається, що на переконання Конституційного Суду України, антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.
“Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів. Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов’язку”, — додається у повідомленні.
Повідомляється, що зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону.
Із наведених позицій Конституційного Суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність.
Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.
29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.
29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.
ДБР викликало голову КСУ Олександра Тупицького для допиту на 2 листопада.
Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів.