Конституційні "хунтята" на арені "зеленого" цирку: Сміятися чи плакати?

Конституційні "хунтята" на арені "зеленого" цирку: Сміятися чи плакати?

"Україна - це я?!"(Володимир Зеленський, Людовик XIV)

"Україна - це я?!"(Володимир Зеленський, Людовик XIV)

Оригінал на сайті "Кореспондент"

Президент Зеленський, який хронічно вважає серйозну політику чимось схожим на телешоу, продовжує з клоунським запалом роздмухувати кризу навколо Конституційного суду України (КСУ). Тепер він вже спільно з "міжнародними партнерами" готує якийсь план з перезавантаження КСУ, який "буде представлено за тиждень".

Що ж, поки головний "слуга народу" відчуває на собі всі "жахи" пережитку тоталітарного минулого – безкоштовну медицину у Феофанії, спокійно розберемося в цій самій кризі.

Для початку - невеликий ліричний відступ

Липень 2012 року. Аргентина. Святковий карнавал перед міським судом Комодоро-Пі, виступи рок-зірок, радісні вигуки й овації людей, що дивилися на величезному екрані трансляцію із... залу суду.

Так жителі Буенос-Айреса вітали завершення шістнадцятирічного судового розгляду злочинів військової хунти. Колишні диктатори Хорхе Рафаель Відела і Рейнальдо Біньйоне отримали багаторічні терміни (Відела - 50 років, Біньйоне - 30 років) за масові порушення прав людини в період, коли вони на чолі Аргентини здійснювати "реформи" під керівництвом "чиказьких хлопчиків" і вели країну у "світле майбутнє".

До речі, суд не розжалобив той факт, що вік обвинувачених перевалив за 80 років. Отримали дідусі, як то кажуть, на повну котушку. Дуже показовий приклад, щоб подумати на тему, що стала класикою, про злочин проти свого народу і покарання за нього!

Але, на жаль, це не про ту частину України, яка заради "тридцяти срібняків" готова піти навіть на держпереворот, щоб виконати "забаганки" колективного Заходу.

А де у нас сталося? Та кілька непомітних дрібниць!

Як ми пам'ятаємо, Конституційний суд встановив, що частина норм антикорупційного законодавства суперечать Основному закону країни – Конституції. До того ж - що важливо! - КСУ не скасував інститут боротьби з корупцією і не скасував необхідність декларування доходів чиновниками і покарання за корупційні злочини.

Тобто у контексті обов'язкового виконання рішення КСУ виникла проблема: розробити й ухвалити нові антикорупційні норми і положення, які не суперечили б Конституції.

І ось тут, після слова "розробити" (від слова "робота"), вибухнула політична криза.

"Слуги Сороса" і робота - поняття абсолютно несумісні

Збудилися всі: від "соросні" вітчизняного розливу і залізничника з діда-прадіда Лещенка до бродячих колективів "активістів" і – раптово! - президента країни. Обурена антикорупційна "громадськість" у вигляді всіх цих САП, Нацкоррактивів, ДБР, НАБУ, НАЗК та інших "п'ятих коліс" стала завивати про контрреволюцію, зраду нікому не відомих "ідеалів Майдану" і мало не про згортання епічної боротьби з корупцією. Наші "великі друзі" в особі МВФ, посольства США і "європейських" політиків висловили "глибоку занепокоєність".

Ще б їм не перейматися! Адже всі ці "органи", які "проїли" за п'ять років 11 млрд грн (на круглі столи, кава-брейки, телескопи і елітні шкарпетки) - під час грандіозної боротьби з корупцією - примудрилися повернути до держбюджету... $500. ККД (коефіцієнт корисної дії) нижчий, ніж у першого паровоза!

А колишній артист комічного жанру президент Зеленський вже дуже хотів сподобатися і підіграти всій цій прогресивній публіці. І…

Ви, напевно, пам'ятаєте, що у нас у сфері академічного супроводу руху до Європи є "Офіс простих рішень"? Ну, там зараз замість Саакашвілі реформами завідує черговий "патріот" України - син казахського народу Маргулан Сейсембаєв. Ось, очевидно, в цьому самому офісі президенту і порадили.

Загалом, рішення було простим як двері - розпустити КСУ і повернутися до нажитих непосильною працею (в поті чола народу) антикорупційних реформ, які єдино, що "ефективно" дозволяли – так це "підвішувати" чиновників і управляти ними як бовванцями.

Зеленський збирав РНБО з метою повернення народної довіри КСУ, писав листи до "Спортлото"... мається на увазі - до видання The Financial Times, де боровся з "темними силами", знаходив "руку Кремля", називав суддів КС "чортами", погрожував - мовляв, інакше "питання буде вирішувати вулиця", починав "розслідування" щодо "іноземних держав".

Відбулося навіть позачергове засідання президії "слуг Сороса" (офіційно це називалося – ефір "Свободи слова" на ICTV), куди викликали "на килим" Зеленського. До речі, президія була дуже представницькою! Зібралися "вершки" суспільства і заслужена іноземна агентура - "утриманки" Сороса: Віталій Шабунін (головний антикорупціонер), Сергій Лещенко (залізничник з діда-прадіда), Світлана Заліщук (єврооптимістка-ветеранка і радник віце-прем'єра з євроінтеграції), Тимофій Милованов (не тямить в економіці, не цікавиться Україною) та інші офіційні особи.

А президент був жалюгідним. З виглядом "Чого зволите?" слухав настанови, натякав - у суддів "є сім'ї", запатентував відкриття в галузі юриспруденції – оскільки Януковича прибрали неконституційним шляхом, тож і Зеленському можна разок порушити Конституцію, уважно слухав і записував цінні вказівки, обіцяв відбити наскоки, "виконати і перевиконати".

Перевиконав! Подавши до Ради законопроект про розпуск КСУ і визнання його рішень недійсними, твердо анонсувавши ще одне просте рішення: розпустити парламент, якщо депутати не проголосують "за".

За Зеленським, у гонитві за миттєвими рейтингами, потягнулися інші генії юриспруденції. Наприклад, спікер Разумков запропонував законопроект про міфічне "відновлення" норм, які КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції.

Але не склалося. Не знайшлося голосів. Чому?

Тут вже відповім юридичною мовою. Процитую Віктора Медведчука (голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя"), який оцінив кризу з точки зору не емоцій, а розумного прагматизму зрілого політика: "...Дії, вчинені президентом, його оточенням, Радою національної безпеки і оборони, урядом - вони всі підпадають під дію кримінального законодавства. Зокрема, відповідно до норм кримінального законодавства є ознаки складу злочину, передбачені статтями 376, 344, 382. До речі, ч. 4 Кримінального кодексу прямо передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на невиконання рішень і висновків Конституційного суду...".

Так, ось так. Неначе почувши застереження Медведчука, серед "слуг народу" не знайшлося достатньо охочих стати учасниками антиконституційного перевороту і прямої узурпації влади в країні, записати у свій актив тяжкі кримінальні діяння і повторити славний шлях аргентинських "хунтят". Випускники "Трускавецьких курсів" все ж таки зрозуміли: голосувати за юридичну дурість і міфи на кшталт "розпуску КСУ" або "відновлення норм" - загрожує аж ніяк не міфічними, а цілком конкретними правовими наслідками.

А Зеленський, який так і не виріс із коротеньких клоунських штанців, сів у калюжу. Звівши терикони дурниць космічного масштабу, твердо наговоривши собі на статтю 109 КК "Дії, спрямовані на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади" і вкотре розписавшись у власній профнепридатності.

Звичайно, як кажуть в Україні, "боротьба триває". "Соросята" і "Вашингтонський обком" не заспокояться. Наразі у цих хлопців буде оперативна пауза - через вибори в США. Знову ж таки - "закордонні партнери" готують якийсь план. Тож, гадаю, трохи згодом вони почнуть з колишньою заповзятістю. І ми побачимо ще не один цирковий номер у виконанні Зеленського.

"Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами" (з рішення КСУ)

Поки президент збирається вкотре спростувати аксіому "Цирк і держуправління несумісні", єдиний розумний план виходу з кризи, що відповідає вимогам законодавства,  представив глава політради ОПЗЖ Віктор Медведчук.

Замість створення - незаконного! - прецеденту про зміну процесу формування КСУ опозиційний політик запропонував розробити нові норми, а потім ухвалити нові редакції антикорупційних законів на засіданні Верховної Ради.

Все логічно. Просто беремо і читаємо рішення КСУ. Якщо суд вважає, що "створено законодавчі підстави для безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності", якщо створено умови, коли до відповідальності за умисне неподання декларації можуть бути притягнуті особи, які не можуть бути учасниками правовідносин декларування", якщо може виникнути ситуація, "коли злочином може бути визнано діяння, якому не властиві достатні для криміналізації характер і ступінь суспільної шкоди", якщо законодавством не виключається "невиправданий тиск, вплив чи контроль з боку виконавчої або законодавчої влади на судову владу", то треба... Правильно - змінювати законодавство і усувати суперечності!

Але, на жаль! Навряд чи "скажений принтер" здатний на таку титанічну роботу. Випускники "Трускавецьких курсів" не зрозуміють навіть третини термінів, викладених у рішенні КСУ.

Як позбавити країну від "народних паразитів"?

А нас накриває чергова хвиля коронавірусу. Якщо глава політради ОПЗЖ Віктор Медведчук ще на старті епідемії, в березні, запропонував системний антикризовий план – як забезпечити доходи бюджету, як захистити простих українців, як підтримати малий і середній бізнес, – то у Зеленського не розродилися жодною виразною програмою дій навіть до кінця року.

Тому тепер міністр охорони здоров'я Максим Степанов патетично розповідає, що хтось "протягом 29 років руйнував медичну систему України", тому – у випадку локдауну - лікарі вирішуватимуть: кого рятувати, а кого – ні. ОПЗЖ подала 225 правок до законопроекту про бюджет – щоб простим людям знову не довелося, в кращих національних традиціях, "затягувати пояси". А парламент "не чухається". Тягнуть до останнього, очевидно, знову вночі ухвалюватимуть бюджет, де дохідна частина на дві третини складається - увага! - з внутрішніх і зовнішніх запозичень.

І ось тут виникає дуже цікавий момент, на який звернув увагу Медведчук. Щоправда, опозиційний політик говорив лише про необхідність дострокових виборів до парламенту - як про вихід з політичної, економічної і соціальної кризи, до якої потрапила країна.

Потрібно поставити питання ширше: а чи відповідає вся "нова" влада інтересам громадян України, чи є довіра більшості до "китайської" копії "армовіра" у виконанні Зеленського і "слуг народу"?

"Сьогодні такої довіри немає!" - упевнений Медведчук.

І виникає єдино можлива дилема: або ми на дострокових виборах (парламентських і президентських) повністю перезавантажуємо Україну, "прошиваємо" країні такі опції, як мир, відродження економіки і самостійність в геополітиці (водночас запускаючи всю цю компанію "слуг" Заходу доріжці, протоптаною Віделою і Біньйоне), або "народні паразити" запустять у небуття всю країну.

Олексій Куракін

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua