Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№4460-д).
Про це йдеться у картці закону на сайті парламенту. Закон було повернуто з підписом голови ВР сьогодні, 7 грудня.
Також сьогодні його було направлено на підпис президенту.
Закон про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації
27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала відповідальність за недостовірне декларування.
Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
4 грудня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№4460-д).
Законом Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 366-2 "Декларування недостовірної інформації".
Статтею встановлюється, що умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо вони відрізняються від достовірних на суму понад 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 85 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Також Кримінальний кодекс доповнюється статтею 366-3 "Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Згідно з її положеннями, умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
У Кримінальному процесуальному кодексі України, зокрема, встановлюється, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених двома цими статтями.
Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України.
Законом також вносять зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та до закону "Про запобігання корупції".
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram
Автор: Тетяна Поляковська