Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) підготувала для Верховної Ради шість пропозицій з метою вирішення кризи, викликаної рішенням Конституційного суду після скасування статті про недостовірне декларування активів.
Про це йдеться у першому терміновому висновку, який є у розпорядженні УНІАН, підготовленому Венеціанською комісією у відповідь на запит президента Володимира Зеленського від 25 листопада.
Зокрема, у першій пропозиції сказано, що "кримінальна відповідальність за свідоме подання неправдивих декларацій або через неподання декларацій має бути відновлена, але закон може визначати більш детально різні санкції відповідно до ступеня кримінальної відповідальності". Також пропонується зберігати санкційну можливість позбавлення волі у тих випадках, коли сума незадекларованих активів сумарно перевищуватиме певну граничну межу, і якщо недостовірна інформація відповідальними особами подаватиметься навмисно.
По-друге, стосовно повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо верифікації декларацій, усі повноваження агентства щодо держпосадовців, окрім суддів, можуть бути відновлені.
По-третє, що стосується повноважень НАЗК відносно суддів, у законі можна передбачити додаткові "захисні механізми".
Четверта пропозиція полягає в тому, що незалежність НАЗК на практиці і публічний контроль його діяльності мають бути вдосконалені, як це рекомендовано Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO).
П’ята - що деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш конкретніше і чіткіше, або можна передбачити спеціальні винятки або процедурні гарантії стосовно суддів.
І по-шосте, для того, аби захистити суддів від потенційних зловживань з боку НАЗК, закон може забезпечувати нагляд за діяльністю НАЗК стосовно суддів, - або у формі механізму розгляду скарг, або у формі регулярного звітування НАЗК відповідному судовому органу.
На думку експертів ВК, якщо український парламент започаткує такий механізм розгляду скарг, суд може бути уповноваженим здійснювати нагляд за діяльністю НАЗК у тій мірі, коли це стосуватиметься декларацій активів суддів.
У Венеціанській комісії вважають, що такий суд може бути визначений з-поміж реформованих судів, який має найвищий рівень авторитету.
Водночас, якщо Верховна Рада започаткує зобов'язання регулярного звітування для НАЗК, Вища кваліфікаційна комісія суддів буде найбільш відповідним органом для перевірки таких звітів.
"Однак, рішення можливе, якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України буде відновлена, і якщо до її складу увійдуть професійні, чесні та незалежні фахівці. Тож відновлення ВККС є пріоритетом", - наголошується у висновку ВК.
Крім того, додається, що стосовно суддів Конституційного суду та їхніх фінансових декларацій, закон може передбачити інший механізм нагляду за діяльністю НАЗК.
Конституційна криза в Україні
27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій і виявлення конфлікту інтересів.
25 листопада президент Володимир Зеленський звернувся до Венеційської комісії з проханням за прискореною процедурою надати висновок про стан українського антикорупційного законодавства після рішення КС.
Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram
Автор: Віталій Саєнко