Кіно і реальність: із чим Зеленський фінішує до другої річниці обрання президентом

Шостий український президент взяв курс на отримання ПДЧ, бо вважає, що це може стати його фішкою, як безвіз у Порошенка.

У середу, 21 квітня, минає рівно два роки від другого туру президентських виборів. Приголомшливу перемогу з 73% підтримки тоді здобув Володимир Зеленський. Згодом йому вдалося завести до ВР найбільшу в українській історії фракцію власної партії "Слуга народу", сформувавши коаліційну монобільшість. Картинка з однойменного комедійного серіалу, де Зеленський зіграв головну роль, стала реальністю. Люди повірили і дали йому всю повноту влади в країні. Здавалося, що нова зелена влада має все, що треба, щоб зробити справжнє диво, якого так чекали українці. Проте за два роки Зеленський і його команда фінішують на тлі розгромного рахунку на табло: розчарування, розчавлена економіка, підвищення тарифів, та ще й за крок до широкомасштабної військової агресії Росії.

ТСН.ua проаналізував, чим невдоволені українці та як зелена владна команда намагається втримати свої рейтинги.

Стадіон, так стадіон…

Президентська виборча кампанія-2019 в Україні точно увійде в підручники з історії хоча б тим, що вперше у світі дебати між опонентами відбулися на стадіоні. Актор і шоумен Володимир Зеленський, який на сцені, як риба у воді, "взув" тоді Петра Порошенка. Найбільше людям запам’яталися його 10 питань до п’ятого президента.

Серед них:

• чому ніхто не сидить за Іловайськ і Дебальцеве?
• чому через 6 років ми так і не знаємо вбивць на Майдані?
• чому не покарані прибічники Януковича?
• чому всі ваші люди мають обидві руки?
• яка ваша частка з незаконного копання бурштину?

За два роки після стадіону всі ці питання справедливо адресувати й самому Зеленському. В його руках вся повнота влади - від парламенту до силовиків. Проте відповідей досі немає. Та й про вбивць на Майдані, Іловайськ, Дебальцеве, бурштин більше ніхто не говорить. Кінця епохи бідності не видно. Проте холодильник досі працює краще, ніж телевізор. Майже 82% українців (за опитуванням КМІСу в лютому цього року) вважають, що влада не впоралася зі зниженням тарифів. На все це нашаровується пандемія COVID-19 і тотальне падіння рівня доходів населення.

За словами гендиректора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, розчарування дуже велике, рівень довіри і підтримки дійсно суттєво впав. Навіть за перший рік рівень довіри впав на 30%. Проте, це не дуже позначається на електоральних рейтингах, бо вони відносні і ставлення до інших політиків не покращилося. Тобто, немає поки що нікого, хто міг би конкурувати з Володимиром Зеленським.

Дійсно, якщо порівнювати сьогоднішній рейтинг Зеленського, який коливається на рівні 25%, та його результат після першого туру президентських виборів 2019 року, коли він отримав 30,24%, падіння незначне - біля 5%. 

"У Зеленського це падіння довіри, підтримки та електоральних рейтингів менше, ніж у попередників. По-перше, люди після виборів мають великі сподівання. Ми ж міряємо й інші параметри: рівень щастя, оптимізму… Ці показники саме після президентських виборів суттєво підвищуються. По-друге, більшість лозунгів всіх кандидатів в президенти є популістськими. Тому вони багато чого обіцяють такого, чого явно не зможуть виконати. Щодо Зеленського ми цікавилися у людей до виборів, чого вони очікують: мир, боротьба з корупцією та економічні проблеми. Власне, всі вони невиконані. Хоча частина обіцянок Зеленським виконана. Наприклад, зняття депутатської недоторканності"

Зміна риторики 

До другої річниці обрання президентом Володимир Зеленський підходить із низкою скандалів. Так, за два роки він пройшов майже всі випробування своїх попередників. Але два з них точно не подолав - це кадрова та економічна криза, викликана пандемією COVID і слабкою політикою уряду.

Але якщо економічну кризу можна подолати важкою працею і наполегливими реформами, то з кадрами не густо. Складається враження, що кумівство в політиці передається в спадок. Яскравий приклад - друг дитинства Зеленського Іван Баканов, якого той призначив керувати СБУ. Паралель можна провести з кумами Петра Порошенка Юрієм Луценком, якого той призначив генеральним прокурором, та Юрієм Стецем, який керував Міністерством інформполітики.

Наступний відомий кадр команди Зеленського – це Микола Тищенко - кум глави ОПУ, який днями гучно з салютом відсвяткував день народження дружини у п’ятизірковому готелі Києва під час суворого локдауну. І це не вперше. Протягом минулого суворого локдауну рік тому незаконно працював його ресторан у Києві. "Слуга" Євген Шевченко, який відзначився самовільним візитом до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ну і Олег Татаров - заступник глави ОПУ, який наразі керує силовим блоком - люстрований чиновник МВС часів Януковича, який публічно захищав "беркутівців". 

Тобто, якщо порівнювати з Петром Порошенком, майже всі випробування його президентства Зеленський пройшов. Крім мабуть одного - Володимир Путін ще не випробував його справжньою війною. На строк повноважень п’ятого президента припали Мінськ-1 і, як наслідок, Іловайськ, Дебальцеве і, як наслідок, Мінськ-2. У Зеленського нічого з цього не було. Та й з Путіним він зустрічався всього раз. Проте риторика шостого президента щодо Росії і війни з нею суттєво змінилася.

ТСН.ua вже неодноразово писав, що від спроб подивитися в очі Путіну і просто припинити стріляти, шостий український президент на другому році своєї каденції відмовився, фактично повторюючи долю свого попередника. Заяви Зеленського на міжнародній арені стали більш недипломатичними. Він в ультимативній формі апелює до Заходу підтримати Україну на тлі ризику чергового широкомасштабного вторгнення Росії.

Ба більше, артикуляція Зеленського щодо вступу України в ЄС і НАТО тепер безапеляційна. І не дивно, бо у Порошенка був безвіз і Томос. А що є у Зеленського? Чим він може увійти в історію? Це питання, за інформацією ТСН.ua, доволі часто звучить у коридорах на Банковій. Саме тому Зеленський вирішив, що його фішкою має стати ПДЧ, до отримання якого ми останнім часом апелюємо вже на цьогорічному саміті НАТО.

Цікаво, коли саме відбудеться цей саміт НАТО - до першого повноцінного саміту Байдена з Путіним чи після. Адже можна зі стовідсотковою впевненістю спрогнозувати, що Кремль висуватиме одну з головних вимог - жодної інтеграції̈ України в ЄС і НАТО. Інакше - війна. До речі, ще восени 2019 року окупаційні режими в ОРДЛО ухвалили "закони" про те, що їх "кордони" будуть розширені до адміністративних меж Донецької та Луганської областей. Величезна загроза також нависає з Півдня - в окупованому Росією Криму катастрофічна ситуація з водою.

Другий термін

За словами політолога Володимира Фесенка, два роки президентства - це проміжний фініш. Таких ще буде два, перш ніж завершиться строк його повноважень.

"Другу річницю президентства Зеленський наразі зустрічає в трохи більш сприятливій ​​ситуації, ніж рік тому. Тоді перша хвиля пандемії вже закінчувалася, але ситуація була складна, і економічна, і епідеміологічна, і рейтинги знизилися. Зараз рейтинги ще нижчі, ніж рік тому, але рейтингова тенденція вже краща. Все ж таки два останніх місяці є невеличкий підйом. Зеленському вдалося спростувати враження, яке склалося минулого року, що він слабкий президент. Завдяки санкціям РНБО, особливо проти Віктора Медведчука, йому вдалося продемонструвати свою силу"

Дійсно, санкції проти кума Путіна суттєво вплинули на рівень довіри українців до Зеленського. До того ж, припинивши мовлення трьох інформаційних телеканалів, пов’язаних із Медведчуком, Зеленський суттєво знизив рівень критики щодо себе та своєї команди.

Що ж до РНБО, всі, хто читав книжки першого її секретаря Володимира Горбуліна, знають, що напевно всім українським президентам він радив використовувати функціонал Ради нацбезпеки. Так виглядає, що Зеленський цією порадою скористався. РНБО тепер працює, як конвеєр, замінюючи неповороткі силові структури. Проте конкретних результатів, окрім закриття медведчуківських каналів, поки що не видно.

Два роки тому Володимир Зеленський переміг на гаслах подолання бідності, боротьби з корупцією та корупціонерами, а також миру на українській землі. Всі три головні обіцянки досі невиконані. І все частіше у владній команді можна почути тезу, що за один президентський строк цього не досягти. Тому цілком імовірно, що Зеленський може балотуватися вдруге. Хоча один із соратників президента ще в грудні переконував ТСН.ua, що цього не буде, бо Зеленський, як і обіцяв, обирався тільки на один строк.

"Все ж я вважаю, що про це рано говорити. Єдине, що помітно, і це помітно вже рік, з травня минулого року, - тема другого терміну почала обговорюватися. Схоже, що і сам Зеленський, і ще більше напевно його команда, взяли курс на другий термін. Те, що про це говорять, хай опосередковано, але підтверджує, що підхід команди Зеленського змінився. Умовно, прийшли, як спринтери, пробігти один президентський термін, швидко все змінити і досягти успіху. А тепер прийшли до висновку, що доведеться бігти марафон, якщо, звичайно, виграють вибори", - вважає Володимир Фесенко.