Що потрібно знати про виставку Олександра Гнилицького в Довженко-Центрі — play, rec, pause

У Музеї кіно Довженко-Центру відкрилася виставка play, rec, pause..., присвячена 60-річчю Олександра Гнилицького та 25-річчю громадської мистецької організації “Інституція нестабільних думок” — міждисциплінарної культурної організації, що об’єднує українських і європейських художників, теоретиків, музикантів, митців, які працюють на стику різних медіа. У 2007 році засновники й учасники колективу Олександр Гнилицький і Леся Заяць представляли Україну на Венеційській бієнале.

Експозиція play, rec, pause… проходить з 9 вересня до 17 жовтня 2021 року і є експериментальним кураторським задумом Лесі Заяць, Оксани Баршинової та Лєри Полянськової. У фокусі проєкту – візуальна мова автора, між рухомим та статичним кадром, яка структурується за допомогою кінолексики.

Одна з головних характеристик проєкту — те, що ця експозиція є водночас виставкою та тимчасовим знімальним майданчиком, де представлені експонати будуть поступово доповнюватися новими реквізитами та мистецькими творами Олександра Гнилицького. Це інтерактивний формат, коли відбувається нарощування експозиції та її перевтілення запрошеними професіоналами, які здійснюють власний відбір творів Гнилицького й Інституції у родинній колекції.

Ідея полягає в тому, щоб трансформативний підхід розбудовував наратив до самого кінця виставки і до його святкової кульмінації в останні вихідні. Ця дія у просторі експозиції та зйомки документального матеріалу є невід’ємною частиною проєкту, а здійснені записи пізніше стануть доступними широкому колу глядачів і слухачів.

Олександр Гнилицький був тонким концептуалістом, піонером інсталяції та українського медіа-мистецтва, майстром оптичних ілюзій, кінетичних скульптур, і візіонером міждисциплінарних підходів. Впродовж останніх 11 років його твори були частиною численних проєктів та відбулося три масштабні персональні виставки у двох українських містах. Зокрема, деякі виставки були присвячені його поколінню, де в центрі уваги був кінець 80-х — початок 90-х двадцятого століття.

Опинившись у просторі музею кіно Довженко-Центру, відвідувач має змогу зануритися в світ художника, де кожен зал є відображенням окремих аспектів його творчості. Це тематичні кластери, що показують трансмедіальну творчу практику та розповідають про мистецький доробок Гнилицького, прямо чи опосередковано пов’язаний зі світом кіно, телебачення та поп-культури. Поруч з живописом представлені також інсталяція, медіа-гібриди, об’єкти, відео та анімаційні роботи колективу “Інституції”.

Гнилицький посів своє місце в історії мистецтва здебільшого завдяки ранній діяльності, пов’язаній з українською Новою хвилею, але його повний внесок в українське мистецтво досі детально не проаналізований. В середині 1990-х митець переїхав до Мюнхена, що теж вплинуло на його доробок, який пов’язаний з двома контекстами культур — кирилицею та латинкою, східним та західним впливом, локальним та глобальним поглядом. Цей аспект є одним із найбільш цінних у творчості Олександра Гнилицького для країни сьогодні, разом із його зрілою творчістю та мета-позицією. Паралельно із київською виставкою, відбуватиметься камерна мюнхенська, створена для глядача поза українським контекстом.

Проєкт play, rec, pause..., придуманий спеціально для Музею кіно Довженко-Центру, ставить під сумнів ідею виставки як статичного простору. Його унікальність полягає у тому, що з часом до експозиції будуть введені свого роду “лабораторії”, де відбуватиметься дослідницький процес із спеціально запрошеними мистецтвознавцями, критиками, кураторами, художниками. Зокрема на виставці буде вперше представлено домашнє документальне відео з міста, яке репрезентує світ кіно, художників, робочий процес і перформанс у Лос-Анджелесі (2008). Також уперше в Україні представлені деякі пізні роботи та рідкісні архівні матеріали.

Виставка play, rec, pause...проходить з 9 вересня до 17 жовтня 2021 року в Музеї кіно Довженко-центру. Дізнайтеся більше про події, що відбуватимуться в рамках проєкту за посиланням.

Дивіться також: 

Знакові роботи митців: У Києві відкрилася виставка "30х30. Сучасне українське мистецтво".

Художник Роман Мінін: "90 відсотків музейних робіт — це побічний ефект любові до життя".