В бюджет 2022 закладено основні ідеї Національної економічної стратегії

Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, презентуючи головний фінансовий документ країни на наступний рік. За словами прем'єра, вперше за 30 років Україна отримала унікальний бюджет, в якому враховано головні вектори розвитку економіки, закладені в Національній економічній стратегії - 2030.

“Цей кошторис вперше за часи незалежності був розроблений на основі трирічної бюджетної декларації, а також імплементував основні ідеї нашої Національної економічної стратегії до 2030 року. Вперше за історію України, ми маємо Стратегію, яка не залишається на папері, а дійсно реалізовується”, — наголосив Шмигаль під час засідання Уряду.

Завдяки розробці Нацстратегії, держава отримала не лише сформовані вектори, за якими має розвиватися в найближчі 10 років, а й конкретні кроки, які необхідно запровадити в кожному з секторів економіки, аби досягти добробуту в державі.

Лише за півроку, з моменту ухвалення, НЕС (прим: Національної економічної стратегії - 2030) фактично кожна галузь розпочала впроваджувати ініціативи, що були закладені в стратегію.

Зокрема було створено Бюро економічної безпеки, діяльність якого покликана протидіяти економічним злочинам проти держави та призведе до істотного зменшення тиску на бізнес. В рамках підтримки малого та середнього бізнесу, за програмою доступних кредитів “5-7-9”, було видано майже 55 млрд гривень дешевих позик. Кредити на розвиток та підтримку власної справи отримали вже понад 20 тисяч бізнесів по всій країні.

Перетворення розпочалися й у регуляторному середовищі. Ухвалено за основу пакет законопроєктів щодо «податкової амністії». За півроку, значний поштовх до розвитку отримали й місцеві громади. Зокрема, Урядом було затверджено порядок зарахування до бюджетів органів місцевого самоврядування частини акцизного податку з пального, яке вироблене або ввезене на територію України. Лише за перші 2,5 місяці, з моменту ухвалення рішення, це дозволило залучити додаткові 1,2 млрд гривень для місцевої влади. Кошти будуть витрачені на покращення доріг, закладів освіти та медицини.

Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення - також одна з важливих складових Національної економічної стратегії. Скасування мораторію не лише створить шлях для додаткових інвестицій в Україну, а й забезпечить додаткові можливості розвитку для аграрного сектору.

“За 10 років Україна має перетворитися на країну, яка активно підтримує своїх експортерів, яка побудувала ефективну систему просування продуктів на зовнішніх ринках. Стати країною, яка є надійним партнером на міжнародній арені, яка вбудована в ланцюжок доданої вартості, яка є частиною транспортних коридорів, яка є частиною економічних просторів” - зазначає Кирило Криволап, директор Центру економічного відновлення, на базі якого створювалася Національна економічна стратегія-2030

Нагадаємо, що Національну економічну стратегію до 2020 року було створено на платформі Центру економічного відновлення. До розробки Нацстратегії було залучено понад 500 учасників: представників більш як 20 аналітичних центрів, понад 30 бізнес-асоціацій, 40 органів виконавчої влади, експертного середовища та громадянського суспільства.