Багатозадачність – не ефективність. Чому шкідливо виконувати багато справ одночасно

Нині багатозадачність – синонім ефективності.

А під час перебування у багатозначності створюється ілюзія ефективності.

І ключове слово тут – ілюзія.

Про те, чому багатозадачність – це погано, Фактам ICTV розповіла сімейна психологиня, сексологиня Альона Щербань.

– Багатозадачність погіршує якість життя – бажана ефективність насправді розсіюється у гонитві за двома, трьома, а то й більшою кількістю зайців.

Замість галочок про всі виконані справи ми маємо втому, стрес, погану пам’ять, знижену увагу та купу незавершених гештальтів, – констатує Альона Щербань.

Британські науковці з’ясували, що ті, хто вважають себе особливо багатозадачними, насправді погано справляються з кількома справами одночасно.

Їм погано дається концентрація, вони швидко втрачають інтерес до справи та постійно шукають нові стимули, додає Щербань.

– Усе ж ті науковці докладно пояснюють, якою є метаболічна ціна багатозначності – мозок споживає більше глюкози, що призводить до падіння цукру в крові.

Своєю чергою, крім гормональних ефектів – вироблення гормону стресу, це призводить до занепокоєння, тривожності та імпульсивної поведінки, – коментує спеціалістка.

Ознаки багатозадачності:.

готувати, дивитися телевізор та відповідати на дзвінки;.

ставити лайки одним друзям у компанії інших;.

писати статтю, перевіряти пошту та стрічку соціальних мереж;.

їхати за кермом автомобіля, писати СМС та слухати аудіокнигу;.

писати e-mail під час наради в одній із 15 відкритих вкладок браузера.

Поспішати не варто! Чому швидкий ритм життя згубний.

– Що буде, якщо ви на своєму гаджеті відкриєте одночасно занадто багато програм або вікон? Найімовірніше, він почне підвисати і відбудеться збій у його роботі.

Приблизно така ж ситуація відбувається і у головному мозку.

Коли ви виконуєте багато справ одночасно, мозок перестає працювати повноцінно, він так само, як і гаджет, починає “підвисати”, – пояснює психологиня.

В основі ефективності лежить зовсім не багатозадачність, а увага.

Увага, яка трансформується у нас із вами, людей, які живуть в епоху гаджетів.

– Щоб виконувати справи максимально ефективно та встигати більше, працюйте циклами.

Можна взяти 45 хвилин для роботи та 15 хвилин для відпочинку.

Добре б взяти за правило заводити таймер для певного завдання і займатися лише ним у цей час, ізолювавши себе від повідомлень, шуму, контактів та відволікань.

До речі, є спеціальні застосунки, які визначають час роботи та відпочинку – можливо, ваш вихід саме в цьому, – зауважує Альона Щербань.

Ще одна порада – розвантажуйте голову, рекомендує психологиня.

Для цього можна завести блокнот (або кілька), щоб туди виписувати все, що до цього пам’ятали: негативні емоції та думки, списки справ, зустрічі, список покупок.

Завдання – записувати абсолютно все, що спадає на думку.

Так можна розвантажити свій мозок, а реальність стане більш зрозумілою та організованою.

Мозку допомагає розвантажитися і зміна режиму концентрації.

– Виконуйте спочатку розумову роботу, потім переключайтеся на фізичну, потім – знов на розумову.

А важливі рішення найкраще приймати зранку.

Як не парадоксально, але ми можемо прийняти лише обмежену кількість рішень, – коментує фахівчиня.

Як втрата 16 хвилин сну впливає на продуктивність роботи.

Також важливо жити в даний момент, щоб увага була саме в тому місці, де ви перебуваєте.