/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F144%2F2d83b0b04155da5438f6e4c98c519a13.jpg)
Що робити, якщо війна забрала всі ресурси? Як зберегти ментальне здоров'я? Радить психолог
Війна завжди була і є найпотужнішим фактором, що потребує колосальної мобілізації всіх сил та психологічних ресурсів. Наразі це наша реальність. І підготуватися до неї, навіть враховуючи свого роду генетичну пам'ять про жахіття воєн і наявність психологічних захистів від усього з нею пов'язаного, повною мірою все одно неможливо. Тож треба перебудуватися психологічно з мирного життя на воєнний час.
Керуючись досвідом надання психологічної допомоги у минулому (війна в нас триває вже 8 років) і тією гострою фазою, що йде зараз, можна відмітити такі основні моменти:
- Наразі психологічно ми проходимо стадію прийняття катастрофічних подій. Деякі переживають її швидко та ефективно діють відповідно до обставин (наприклад, наші військові, які безпосередньо зайняті в бойових діях).
- Для декого сама думка про те, що йде війна, дається важко або навіть заперечується. І це є найсильнішим фактором психологічної дезадаптації, різного роду психологічної (підвищена тривожність), психосоматичної (загострення та прояв психосоматозів, таких як бронхіальна астма, виразка шлунка, гіпертонія, тощо) і навіть психопатологічної (реактивні психози) реакції на стрес.
Що можна і потрібно робити:
- Обов'язкова рухова активність. Залежно від можливостей та вашого настрою це можуть бути прогулянки, пробіжки, зарядка на одному місці, прибирання в приміщенні, участь у підготовці до оборони та допомога в усуненні наслідків воєнних дій. Взагалі, будь-яка фізична активність сприятиме переживанню стресу.
- Дуже важливо продовжувати займатися своєю професійною діяльністю, навіть якщо умови не сприяють. Якщо робота призупинена, то завжди можна займатися самоосвітою. Повірте, це не тільки допомагає, але й має велике значення — ви психологічно наближаєтеся до перемоги, відновлення та творення, займаєтеся майбутнім, а не зайняті втечею від страшної реальності.
- Намагайтеся не відступати від щоденних ритуалів, звичного способу життя. Насправді, навіть у стані війни можна робити дещо з того, що робили завжди (це можуть бути банальні правила особистої гігієни, турбота про здоров'я, харчування, тощо). Це наразі дуже важко і, на жаль, деколи неможливо через варварські бомбардування та геноцид у деяких наших містах, але пам'ятати про це потрібно завжди. У концтаборах Другої світової війни виживали і зберігалися ментально ті люди, які намагалися дбати про себе та інших і, в рамках можливого, слідкували за собою. Наприклад, там можна було чистити зуби — вірніше, це не було заборонено, якщо вірити дописам Франкла та Бруно Беттельгейма.
- Намагайтесь не замикатися у собі, наскільки можете, спілкуйтесь з родичами (навіть якщо для цього доводиться напружуватись самим і напружувати співрозмовника), але не забуйте й друзів. Вони теж наша сім'я, не менш важлива та здатна надавати необхідну підтримку. Лист, повідомлення, дзвінок — цього достатньо, але це має бути регулярним та водночас не нав'язливим. Ніколи не забувайте, що нашим друзям потрібна підтримка та турбота, навіть якщо вони про це не просять.
- Важливий момент у наш час — сприйняття новин та іншої інформації. Якщо вже не можете без того, щоб "жити в новинах", то обмежтеся хоча б одним відвідуванням будь-яких ресурсів за годину з обов'язковим перемиканням на щось інше. Принцип: "увійшов — дізнався — вийшов" з акцентом на останній дії. І ще, щоб зберегти критичність мислення, абсолютно необхідну в цій ситуації, намагайтесь ознайомитися з різними ресурсами, навіть ворожими та пропагандистськими. Можуть і повинні бути ресурси, яким ви довіряєте, але не повинно бути вибіркового обмеження.
- Не бійтеся "витратити" свій особистісний ресурс та повністю використовуйте його. Наприклад, ви любите музику або непогано малюєте, вмієте цікаво викладати свої думки вголос або на папері, — займайтеся цим, пишіть інформаційні та аналітичні пости про ситуацію в соцмережах, записуйте подкасти про власний досвід переробки стресу або сприйняття війни, тощо. Малюйте, співайте, танцюйте, якщо не для інших, то хоча б для себе.
- І, нарешті, — якщо зовсім вже погано і здається, що світ ось-ось розсиплеться, озирніться на всі боки, згадуйте про близьких і друзів, і ви побачите, що є й ті, яким набагато гірше, більш беззахисні та ті, хто потребує нашої допомоги. Почавши їм допомагати, ви зможете допомогти й собі. Про цей факт чудово писав Ірвін Ялом, і це працює завжди, знаю з досвіду своєї роботи.
-
Не забувайте про братів наших менших. Їм теж погано і вони, на жаль, стикаються зараз з неприємними гранями людського (у місцях транзиту переселенців з'явилося багато покинутих тварин). Ми ніколи не повинні забувати про людяність, у будь-яких умовах.
Читайте також:
В Україні створили телеграм-чат колективної психологічної підтримки.
Як зменшити тривожність на фоні невтішних новин? Радить психотерапевт.
Українці запустили застосунок для психологічної самодопомоги.

