«Ти або росіянин, або гей». Досліджуємо російську ЛГБТ-дезінформацію у соціальних мережах

«Детектор медіа» в умовах великої війни системно досліджує російську дезінформацію в українському та російському сегментах соцмереж і помітив зростання кількості згадок та маніпуляцій на темах, які стосуються життя ЛГБТ-людей (лесбійок, геїв, бісексуалів та бісексулок, трансгендерних людей, інтерсекс-людей тощо). Йдеться і про маніпуляції щодо служби ЛГБТ-людей в українській армії, і про твердження, що Україна приречена на поразку, адже нею керують гомосексуали, тощо. «Детектор медіа» проаналізував український та російський сегменти соціальних мереж, щоб з’ясувати, в якому контексті проросійські користувачі згадували ЛГБТ-людей та які меседжі про них найчастіше поширювали.

Дослідження щодо гендерної російської дезінформації читайте тут.

Над дослідженням працювали Ольга Білоусенко, Олексій Півторак, Орест Сливенко і Ксенія Ілюк.

Що таке ЛГБТ-дезінформація

У звіті Європарламенту «Дезінформаційні кампанії про ЛГБТІ+ людей у ЄС та зовнішній вплив» визначають ЛГБТ-дезінформацію як «підтверджену неправдиву або оманливу інформацію, яка маніпулює питаннями сексуальної орієнтації людей та створена й поширена з метою отримання економічної вигоди чи навмисного введення людей в оману». За даними звіту, дезінформація, що стосується проблем ЛГБТІ+, поширюється з наміром поляризувати суспільство, маніпулювати правами ЛГБТ-людей, що у свою чергу може розпалювати ненависть до ЛГБТ-людей та провокувати злочини на цьому грунті. Зокрема, ЛГБТ-дезінформація часто містить елемент мови ворожнечі. У Звіті пояснюється, що, наприклад, Росія нерідко використовує ЛГБТ-дезінформацію, щоб послабити вплив та значимість ЄС і НАТО. Рівні права для ЛГБТ-людей — тема для провокування тертя між державами-членами ЄС. Крім цього, як виявило дослідження Принстонського університету (США) «Тренди онлайнових зусиль іноземного впливу», Росія є глобальним лідером у застосуванні дезінформації в інтернеті під час кампаній впливу. Згідно з даними, вона відповідає за 72% таких втручань у внутрішні справи інших країн. 

Проросійські користувачі соцмереж у різні способи намагаються дискредитувати європейські держави та міжнародні організації, користуючись високим рівнем гомофобії в російському суспільстві. 

«Детектор медіа» в цьому дослідженні фокусується на взаємозв’язках між ЛГБТ-дезінформацією та російською пропагандистською машиною в соціальних мережах. 

Методологія дослідження

«Детектор медіа» проаналізував понад 80 тисяч дописів в українському та російському сегментах фейсбука, ютуба, телеграма і твітера, які надали компанії LetsData i Semantrum. Під українським та російським сегментами маємо на увазі дописи профілів, сторінок, груп та каналів, які розташовані в Україні та Росії відповідно або вказали своїм місцем розташування Україну чи Росію.  

Період моніторингу: 28 лютого — 28 вересня 2022 року. 

Детальніше про методологію отримання та обробки даних — читайтетут.

Хто такі проросійські користувачі соціальних мереж

Проросійськими користувачами соціальних мереж ми називаємо тих, на чиїх сторінках опубліковані дописи, які містять меседжі російської пропаганди та дезінформації. Зокрема, ті, які підтримують війну в Україні, виправдовують її, звинувачують у військових діях уряди держав «Заходу» тощо. Для прикладу, візьмімо  користувача твітера, начебто із Кропивницького, із ніком «SOS» (@4sWCi2Zv6lH0yD6). Цей користувач постійно постить фото й історії із життя радянських зірок, про хороше життя у СРСР і безвихідне — у незалежній Україні. Більшість публікацій — ретвіти. Їхня кількість сягає кількох десятків у день. Між цими ностальгійними перепостами час від часу з’являються перепости твітів російського медіа про Україну «Україна.ру», яке відоме регулярним поширенням російської пропаганди та дезінформації чи російської військової агітації. Серед пропагандистських гасел проскакують і публікації, які дослівно поширюються від кількох користувачів твітера одночасно. Ще один приклад — користувачка Jelena Lenusik у фейсбуку. Зокрема, вона поширювала допис про те, що на військовій авіабазі НАТО в Естонії призивників «обробляють гомоеротикою», тож, мовляв, вони можуть стати геями. Крім гомофобних дописів на сторінці користувачки можна знайти дописи про те, що Естонія повинна відмовитися від антиросійських санкцій, або ж перепости з різних російських груп, наприклад, із групи «Російська Естонія». Ця група критикує чинну естонську владу, а та виражає прихильність до Росії, наприклад, як у постах про скасування санкцій.  

Усі цитати проросійських користувачів, наведені в тексті, в оригіналі написані російською. Однак для зручності читачів ми переклали їх українською. 

ЛГБТ-дискурс в контексті дослідження

Те, що російське суспільство й влада гомофобні, — не новина. Наприклад, у 2013 році в Росії ухвалили закон про заборону так званої «пропаганди гомосексуалізму». Ця законодавча ініціатива начебто спрямована на «захист дітей від інформації, яка шкодить їхньому здоров’ю та розвитку». А ще, як пише у своїй колонці ЛГБТ-активістка Дзвенислава Щерба, гомофобію використовували для дискредитації опозиційних рухів. Тобто бути ЛГБТ-людиною в Росії — неприпустимо соромно, а відкритість можуть назвати так званою пропагандою, що взагалі є незаконним. Таке ставлення до ЛГБТ-людей пояснює, чому російська пропаганда використовує ознаку сексуальної орієнтації, щоб дискредитувати певних людей, організації чи держави. 

Дописи, які містять елементи гомофобії, траплялися в обох сегментах соцмереж: і в російському, і в українському. Однак в усіх чотирьох аналізованих соцмережах російського сегменту постів, в яких принижували представників та представниць ЛГБТ-спільноти, обзивали їх тощо, було більше, ніж в українському. Якщо в українському сегменті ЛГБТ-людей найчастіше згадували в контексті проведення правозахисних прайдів чи ратифікації Стамбульської конвенції, то в російському приналежність до ЛГБТ-спільноти сприймалася виключно як негативний факт. Зокрема, багато дописів у російському сегменті стосувалися НАТО, США та держав Євросоюзу. Наприклад, щоб дискредитувати НАТО як організацію, користувачі російського сегменту соцмереж називали організацію «гей-альянсом», а всіх причетних до НАТО військових — геями, не здатними тримати оборону. Тобто в російському сегменті абревіатура ЛГБТ та слова «гей», «лесбійка» та інші похідні  використовувалися, щоби висміяти, принизити людину, організацію чи явище. Натомість в українському, попри присутність гомофобії, чимало постів стосувалися саме дотримання прав ЛГБТ-людей. Зокрема, йшлося про легалізацію одностатевих шлюбів в Україні на тлі війни, про потребу проведення правозахисних прайдів в умовах війни, про ЛГБТ-людей в армії та їхніх прав тощо. 

Особливості ЛГБТ-дезінформації у кожній соцмережі

Як у російському, так і в українському сегментах телеграма було багато дописів із образами на адресу ЛГБТ-людей. Зокрема, багато дописів висміювали представників та представниць ЛГБТ-спільноти; в частині дописів йшлося, що всі країни чи організації, до яких причетні ЛГБТ-люди, приречені на поразку. 

У фейсбуку гомофобних дописів проросійських користувачів, в порівнянні з телеграмом, менше. Проте саме у фейсбуку були популярні дописи від українських користувачів про те, що проведення «Київ-прайду» у Варшаві зіпсує відносини між Польщею та Україною.

Проаналізовані в межах дослідження твіти російських і українських користувачів, не лише тих, які поширювали проросійську риторику, можна поділити на чотири групи: жарти про ЛГБТ-людей, їх приниження, спроби образити опонентів словами, які стосуються до ЛГБТ-людей, пропаганда «традиційних цінностей» і твіти підтримки ЛГБТ-людей.

У ютубі фіксували пропагандистські меседжі, які стосувалися тем, пов’язаних з ЛГБТ-тематикою. Наприклад, що Європа хвора на ЛГБТ, чи що НАТО — це альянс ЛГБТ. Найчастіше наголошували, що Європа недієздатна через це. Також проросійські користувачі стверджували, що українські військові нібито зазнають поразок якраз через наявність в армії ЛГБТ-людей. З боку українських читачів гомофобії щодо «хворобливої» Європи таабо «недієздатних» військових нашої армії не було. 

Ключові тези пропаганди, виокремлені в ході дослідження

«ЛГБТ — це ненормально»

«ЛГБТ — це не те, чим варто пишатися, це ненормально», — стверджували у своїх дописах проросійські користувачі соцмереж. Або ж взагалі писали: «ти або росіянин, або гей». Представників та представниць ЛГБТ-спільноти називали «збоченцями», «хворими людьми», «негідниками», «під**ами», «неповносправними» тощо. В уявленні типового проросійського користувача соцмереж представники та представниці ЛГБТ-спільноти — недолюди, які прагнуть перетягнути на свою сторону всіх російських дітей; ведуть людство до вимирання; заражають всіх СНІДом. А ще вони, судячи з проаналізованих дописів, «слабкі», «страшні» та «нікчемні», тому кожного ЛГБТ-військового з НАТО, на думку таких користувачів, може легко здолати будь-який російський солдат.

«Європа — хвора»

Багато дописів проросійських користувачів стосувалися так званого загнивання й поширення розпусти в країнах Європи. Мовляв, країни Європи хворі, адже там люди підтримують ЛГБТ-цінності, допускають представників та представниць ЛГБТ-спільноти до влади, не соромляться відкрито говорити про свою орієнтацію. На думку проросійських користувачів соцмереж, така поведінка є неприпустимою й такою, що толерує «нездорові цінності». «Чи всі мешканці західних країн підтримують ЛГБТ-рух і якщо ні, то скільки там залишилося розсудливих?», — йдеться в одному з дописів. 

«Європа хвора. Критичний рівень руйнування традиційних цінностей», «Навіть католики за піда...в, хоча чому я дивуюся! Гейропа і в Африці гейропа», — стверджували проросійські користувачі. 

Таку «страшну» ситуацію з цінностями проросійські користувачі часто намагалися якось виправдати й стверджували, що все стало саме так, тому що навіть «католики здичавіли», а при владі в цих країнах стоять саме такі люди — геї чи трансгендерні персони. «Нам пропонують жити в перевернутому світі. В якому закурити цигарку біля медзакладу — злочин. А те, що в цьому медзакладі колють дітям блокатори гормонального розвитку — не злочин», — писали в соцмережах.  

Дехто навіть стверджував, що політика Європи веде до вимирання. «Гейропа з бездітними президентами, які підтримують ЛГБТ, батько 1, батько 2 і воно замість “мама” і “тато”, “син” і “донька”. Така політика веде до вимирання», — йшлося у дописі. 

Такі повідомлення вигідні російській пропаганді, адже вони підживлюють наратив, що Захід загниває: там все погано, всі ігнорують так звані традиційні цінності. Таку ситуацію на Заході, де «керують ненависні російському суспільству» ЛГБТ-люди, протиставляють правильній і традиційній ситуації в Росії. Оскільки рівень нетерпимості до ЛГБТ-людей в російському суспільстві високий, про що свідчить, зокрема, підтримка росіянами нового тамтешнього законопроєкту про заборону «ЛГБТ-пропаганди», власне належність до спільноти вважається чимось неприпустимим; таким, що дискредитує людину; тим, через що людину визнають  «неправильною». За допомогою таких меседжів пропагандисти висміюють та принижують мешканців Європи.

«НАТО — альянс ЛГБТ»

Чимало дописів проросійських користувачів були присвячені темі НАТО й того, що війська Альянсу нібито не здатні боротися з російською армією, адже в них воюють одні геї. Це твердження також випливає з наративу, що представники та представниці ЛГБТ-спільноти в очах російських пропагандистів — недолюди, й тому будь-яка структура, частиною якої вони є, за замовчуванням, на думку пропагандистів, стає слабкою. Зокрема, цим твердженням проросійські користувачі пояснювали той факт, що армія НАТО не воює в Україні. «Солдати НАТО… Відкрито ці пе**ки вийти проти Росії не можуть, ось і відправляють свою зброю і м’ясо на утилізацію на полігон під назвою Україна», — йшлося у дописі.

Також НАТО нерідко називали «альянсом ЛГБТ», нібито до складу військ Альянсу входять лише геї. «Чмошники! Європа з НАТО одне суцільне ЛГБТ. Сором планети!» — писали проросійські користувачі.

«Росія в Україні воює проти НАТО та ЛГБТ»

Часто боротьбою з ЛГБТ, з якими нібито сплуталася Україна, проросійські користувачі пояснювали мотивацію росіян вступати у війну з Україною. «Мотивація у всіх одна: як часто повторює Воложанін, добровольці "захищають батьківщину від фашистів" і воюють проти НАТО та ЛГБТ». Також називали успіхом те, що через війну в Києві не відбувся прайд за права ЛГБТ-людей. «У нормальних країнах права геїв закінчуються там, де починаються права людей не знати про права геїв. Через СВО Росії в Україні, гей-прайд, уже об'єднаний, сьогодні проходить лише у Польщі. Варто нагадати, що парад ЛГБТ до прав сексуальних меншин та їхнього захисту не має жодного стосунку. Це саме пропаганда ЛГБТ, причому пропаганда агресивна та нав'язлива», — йшлося у повідомленнях.

Були випадки, коли присутність ЛГБТ-людей в українській армії намагалися пояснити тим, що «українці і їхні американські та британські куратори думають, що росіяни, бачачи на погонах українських солдатів єдинорогів, почнуть тікати, адже перед ними — содоміти. Але хочеться розчарувати українців та їхніх наставників із Вашингтона та Лондона. Содомітів зустрінуть з презирством та сміхом».

Подібні меседжі потрібні пропагандистам для того, щоб виправдати війну в Україні в очах російського суспільства, або ж точніше, для того, щоб пояснити її доцільність. Мовляв, Україну й українців, який росіяни називають братським народом, затягує у свої лещата ненависне ЛГБТ-НАТО, від якого країну обов’язково потрібно рятувати й не важливо, в який спосіб. 

«Керівництво України — гомосексуали»

«Люся — перший український трансгендерний президент. Столиця світового ЛГБТ переїжджає з Нідерландів в Київ», — йшлося у повідомленнях проросійських користувачів соціальних мереж. Називати українських політиків геями — не новий хід російської пропаганди. Тому пости про те, що український президент Володимир Зеленський та його команда — представники ЛГБТ-спільноти, часто траплялися в ході моніторингу. Твердження, що всі представники української влади — гомосексуали, випливають з наративу, що Україну «захопила Гейропа та ЛГБТ-НАТО», й покликані дискредитувати таку владу в очах суспільства. Мовляв, ЛГБТ люди не можуть керувати країною, це неприпустимо й така політика «вестиме до вимирання». «Виходить що при владі одні гомики і лесбіянки і їм начхати на країну, в якій вони живуть», — йшлося у дописах. Або ж траплялося й таке: «Це у вас при владі наглий, жорстокий цар — вбивця народу України. З шайкою НЛПерів у вигляді Арестовича й інших ЛГБТ покидьків». До слова, відео, які нібито підтверджують, що Олексій Арестович гей, пропагандисти поширювали від початку повномасштабного вторгнення. Про його сексуальну орієнтацію говорили й на російських токшоу. У такий спосіб вони намагалися дискредитувати політика, який на думку, зокрема, Ольги Скабеєвої, формує в Україні смисли.  

«ЗСУ — місце для геїв»

«Якщо ти під**с — в ЗСУ тобі якраз», — йшлося у повідомленнях, які зустрічалися в ході дослідження. Проросійські користувачі соцмереж намагалися дискредитувати не лише військових НАТО, приписуючи їм «неприпустиму сексуальну орієнтацію», а й українську армію, яка дає гідну відсіч російським окупантам. Зокрема, стверджувалося, що багато українських військових хворіють на СНІД, тому що вони — геї. Серед повідомлень траплялися й твердження, що «для нормальної здорової людини служити в цій голубятні — просто лютий зашквар». Або ж проросійські користувачі запевняли, що «Україна активно переходить на стандарти НАТО в армії, тому що в лавах ЗСУ помітили іноземного найманця із Франції Уго Авара. Цей персонаж відомий як відкритий гей, захисник ЛГБТ і еко-активіст. ЗСУ переходять на натовський калібр не тільки в питанні озброєння, але і якості солдатів».

Російська пропаганда поширювала меседжі про «колони українських геїв», яких відправляють на фронт, ще задовго до повномасштабного вторгнення. Й цей меседж не раз фіксували аналітики й аналітикині «Детектора медіа» вже в часи великої війни. Мовляв, в Україні вже немає кому воювати, тому на службу набирають геїв, лесбійок, трансгендерних людей. Говорячи про ЛГБТ-людей, пропагандисти звертають увагу суто на їхню сексуальну орієнтацію, нівелюючи те, що гомосексуальні люди так само можуть бути фахівцями та фахівчинями в різних сферах, як і гетеросексуальні. Зокрема й у військовій.

Насправді ЛГБТ-люди служать в українській армії давно, проте у військкоматах не питають про сексуальну орієнтацію, адже до війська людей відбирають не за цією ознакою. Навпаки, звертання уваги на ознаку сексуальної орієнтації можна розцінювати як дискримінацію. 

Попри те, що Україну на фронті боронять й ЛГБТ-військові, їх інколи цькують. Наприклад, був випадок побиття військового Віктора Пилипенка на ґрунті ненависті до його сексуальної орієнтації. Проте такі випадки є поодинокими й в умовах великої війни ставлення до ЛГБТ-військових в Україні поступово змінюється. Про це свідчить і те, що петиція щодо легалізації одностатевих шлюбів в Україні в короткий термін набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. «У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім'ю й мати офіційний документ, що підтвердить це. Їм необхідні такі ж права, що й у традиційних пар», — йшлося у петиції. 

Однак російська пропаганда далі стверджує, що в українську армію набирають «недолюдей» — представників та представниць ЛГБТ-спільноти, адже «нормальні люди закінчуються й воювати не буде кому». Також за допомогою таких меседжів українську армію прагнуть виставити слабкою. «Є питання: а в “Азов” чисто із принципа набирали тільки пед**ів й інше біосміття?», — йшлося у повідомленнях. 

«Українці помирають за ЛГБТ-паради»

«За що ви, українці, воюєте?», — запитували проросійські користувачі соцмереж. Мовляв, українці масово гинуть за те, щоб мати змогу виходити на гей-паради. «Російська армія в Пісках накрила позиції ЗСУ. Зі стороні української армії згоріли живцем понад 300 осіб. Безславна смерть за ЛГБТ-паради», — писали проросійські користувачі. 

Були дописи, в яких стверджували, що українці помирають дарма, адже «гей-паради» не варті такої кількості смертей, й сама незалежність України нібито нічого не варта, адже в країні давно все розікрали й звинуватили в цьому Росію. 

Насправді Україна воює за свою незалежність, адже саме Росія — держава-агресор, яка напала на Україну, окупувала частину території, знищує українські міста та села, вбиває військових і цивільних. Натомість в ході моніторингу зустрічалися пости, в яких пояснювали мотивацію Росії в цій війні. «Росія воює проти райдужних США та Європи. Те, що зараз відбувається в світовій геополітиці — ультиматум Росії проти райдужних США і НАТО», — йшлося у дописі. 

Такі повідомлення потрібні пропагандистам, щоб нівелювати український спротив, показати, що «примарна мета» не варта тих втрат, які вже несе й ще може понести Україна в умовах війни. 

Використання образливих слів у контексті ЛГБТ-дезінформації

В ході аналізу даних як в російському, так і в українському сегментах соціальних мереж часто траплялися слова «гейропа», «єврогейці», «гейасамблея ООН», «гейсек Ради Європи», «хохлопедики», «Катріарх Педрил», «гейрмак».  Такі більш грубі чи перекручені версії слів у мовознавстві називають дисфемізмами. І частина користувачів соцмереж їх використовує регулярно як повноцінні замінники справжніх географічних назв, посад, установ чи власних назв. Цими формулюваннями вони намагаються принизити чи висміяти опонентів.

Все це свідчить, що частина слів, якими позначають представників та представниць ЛГБТ-спільноти, з часом стала просто нецензурними словами. Наприклад, як пише Леся Ставицька у словнику «Українська мова без  табу», слово «п*дар» має два значення: гомосексуал і нікчемна людина. Користувачі соціальних мереж, схоже, чітко розділяють ці два значення. Вони майже завжди використовують слово «п*дар» у його другому значенні. Не менше поширеним є застосування слів, пов’язаних із ЛГБТ для приниження людей: «От Елтон Джон — гей. А Зеленський просто п*дор», — писав у твіттері проросійський користувач. Чи як одне із образливих слів для політичного опонента: «П*дрила, пішов на*уй. Чмо зебуїнське». 

Російські й проросійські користувачі соціальних мереж також використовують такі фрази в історичних дискусіях для звинувачення опонентів у злочинності чи неповносправності: «Коли людина говорить або пише, що вона ненавидить більшовиків і комунізм, я одразу замислююся про причину її страху і хто він: представник ЛГБТ, хабарник, казнокрад, наркоман, педофіл, шахрай, самозванець від науки, дегенерат від мистецтва, аферист, фашист чи банальний дурень?».

Схожі формулювання вживають українські і російські користувачі соціальних мереж і щодо військових, які беруть участь у російсько-українській війні. Наприклад, обидві сторони називають суперників «під**ами». 

Інші висновки дослідження

В українському сегменті соцмереж простежувалися й позитивні тенденції у ставленні до представників та представниць ЛГБТ-спільноти. Зокрема, були твердження, що війна підштовхнула Україну до європеїзації, адже вже у період повномасштабної війни Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, чого не робили довго через те, що консерватори вбачали у ній так звану пропаганду гендеру та ЛГБТ-цінностей; зібрали підписи під петицією щодо легалізації одностатевих шлюбів на тлі захисту прав ЛГБТ-людей, які боронять Україну.  

Також траплялися висновки, що Україна більше не гомофобна. Однак прояви гомофобії в українському сегменті соцмереж теж були, хоча у значно меншій кількості, ніж у російському. Зокрема, багато гомофобних дописів стосувалися тієї ж Стамбульської конвенції. «Стамбульська конвенція — зло, тепер чоловік може уникнути мобілізації, прикинувшись трансгендером»; «Президент підписав закон про ратифікацію і вперше в Україні узаконено дискримінацію чоловіків в Україні на міжнародному рівні», — йшлося у дописі. 

Були й дописи, які виникли на тлі новин про «Київ-прайд» у Варшаві. У них йшлося, що провівши марш за права ЛГБТ-людей в Польщі, українці посварять між собою дві країни, й Польща перестане підтримувати нас у війні. У деяких дописах користувачі заперечували, що представники та представниці є у лавах української армії, та стверджували, що «ЛГБТ-чоловіки, не маючи сміливості, намагаються втекти з України, видаючи себе за жінок». 

Також серед проаналізованих даних було чимало жартівливих дописів, в яких згадували про сексуальну орієнтацію. «Як в країні, де існує Вєрка Сєрдючка можуть погано ставитись до ЛГБТ? Алло, Елайджа, ми б**ть виросли на ЛГБТ, це частина нашої культури», — писала користувачка твіттера в кінці серпня 2022 року, щоб довести опоненту, що в українцям немає сенсу сперечатися про ставлення до ЛГБТ-людей.

Ще жарти про ЛГБТ-людей використовували, щоб показати абсурдність позицій прихильників традиційних поглядів на те, що бути геєм — це свідомий вибір, а не біологічно зумовлене явище: «Ти все ще гей? Ні, б**ть, цього місяця я не зробив абонплату і мене відріжуть від ЛГБТ-мережі».

У той же час жарти більшості російських і проросійських користувачів соціальних мереж, обмежені риторикою пропаганди країни-агресора і використовують ті ж конструкції чи інфоприводи про «нациків», «Зеленського гея», «Люсю Арестовича» тощо. Ось приклад такого твіта: «Після легалізації гей-шлюбів. В Україні планується сіквел Гобратої Гори. "Горбата Гора 2: Слуга народу" — історія лихого свинобоя Володимира, який мчить до коханого Люсі крізь град зі снарядів». Або ще така проба поетичного хисту російського користувача твіттера: «Маленький мальчик зигу кидал. Дедушке Байдену жопу лизал. В Гейропе очком своим торговал. Нацикам местным тоже давал».

Висновок

Поширюючи ЛГБТ-дезінформацію в Україні, російська пропаганда прагне дискредитувати в очах суспільства західні держави та їхню політику, а також міжнародні об'єднання. Зокрема, ЄС та НАТО. Використовуючи гомофобію як важіль, пропагандисти поширюють дезінформацію, яка принижує представників та представниць ЛГБТ-спільноти; знецінює їхню роль у суспільстві; розглядає таких людей, базуючись виключно на ознаці сексуальної орієнтації. Часто в дезінформаційних кейсах, прагнучи принизити та показати нібито непрофесійність людини, наприклад, високопосадовця, пропагандисти називають його геєм. Це має на меті похитнути його репутацію. У таких випадках «гей» — це не лише слово, яке позначає гомосексуальну орієнтацію чоловіка, а й нібито за замовчуванням означає слабкість, меншовартість тощо. 

За схожою схемою цей прийом працює і на дискредитацію не конкретних персон — очільників країн тощо, а й західних урядів чи великих міжнародних організацій. Умовно, використовуючи негативне ставлення до ЛГБТ-людей, яке є, зокрема, у російському суспільстві, Росія створює видимість того, що на Заході відбувається так зване загнивання, яке може призвести чи не до вимирання людства, або ж щонайменше — до руйнування традиційного інституту сім’ї. Це потрібно Росії, щоби поляризувати суспільство й у такий спосіб підірвати авторитет західних урядів, стверджуючи, що через підтримку прав ЛГБТ-людей вони неспроможні адекватно керувати країнами; чи що через великий відсоток ЛГБТ-людей у війську НАТО, ця армія стає слабкою, неспроможною давати відсіч агресору тощо.  

Однак такі пропагандистські методи не працювали б, якби рівень гомофобії в російському та українському суспільствах був нижчий, і якби люди терпиміше ставилися до інакшості. За даними соціологічного опитування Національного демократичного інституту, проведеного 2—9 серпня 2022 року, в Україні лише 31% опитуваних вважав, що гомосексуальні люди повинні мати такі ж права, як і гетеросексуальні. Категорично проти рівних прав виступили 19% опитаних. Такі дані — хороший показник того, що українське суспільство змінюється та стає терпимішим. Тенденцію підтверджують дані опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у 2022 році. Активісти правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» порівняли результати з підсумками аналогічного опитування, зробленого у 2016 році. Виявилося, що за шість років в Україні у півтора рази скоротилася кількість людей, які негативно ставляться до ЛГБТ-персон: у 2016 негативно ставилися 60,4%, у 2022 — 38,2%.

У Росії ж гомофобія або ж так звана боротьба із ЛГБТ-пропагандою є частиною національної політики. За даними Аналітичного центру Юрія Левади, станом на жовтень 2021 року 28% росіянок вважають, що мають право на одностатеві стосунки, 66% — переконані, що не мають; серед чоловіків ці показники — 28 і 73 відсотки. Попри це, 27 жовтня 2022 року депутати Держдуми ухвалили закон про повну заборону «пропаганди нетрадиційних сексуальних стосунків» у Росії. Його підтримали всі 400 присутніх на засіданні депутатів. На думку співавторки законопроєкту Ніни Останіної, російські депутати, приймаючи подібні закони, відповідають на розв'язану проти Росії ідеологічну війну. Забороняти «пропаганду ЛГБТ» — не новий для Росії крок. Закон про це існує ще з 2013 року, однак нові поправки забороняють «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» тепер уже серед повнолітніх громадян Росії, а не лише серед дітей. Гомофобні висловлювання час від часу з’являються і в промовах російського президента та інших високопосадовців. 

За допомогою дезінформації про ЛГБТ-людей Росія транслює свої «цінності» не лише на російське суспільство, а й назовні. Згідно з дослідженнями, це потрібно Росії для досягнення геополітичних цілей. Тобто російська пропаганда, використовуючи ЛГБТ-дезінформацію, дискредитує демократичний устрій, протиставляючи його своєму традиціоністському русскому миру. 

Матеріал підготовлено за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва, Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Позиції та думки, висловлені в публікації не обов’язково співпадають з позиціями Чорноморського фонду регіонального співробітництва або його партнерів.

Візуалізації та головне фото: Наталія Лобач