Схильність влади до неофіційних контактів, труднощі з акредитацією і доступом на фронт — проблеми іноземних журналістів в Україні

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики спільно з Київським міжнародним інститутом соціології опитали іноземних журналістів із 28 країн, які в 2022 році працювали в Україні. Результати, за словами організаторів обговорення, мають покращити роботу іноземних медіа під час війни.

Як ідеться у презентованих результатах дослідження, опитали 50 іноземних журналістів з 28 країн та п'ятьох українських фіксерів. «Ми хотіли зафіксувати поточний стан подій для історії, показати іноземним журналістам, що держава не глуха до проблем іноземних медіа, зібрати в одному місці всі проблемні питання, які виникають. По суті, створити шпаргалку для представників державних інституцій, які залучені до процесу роботи з іноземними ЗМІ, акумулювати цей досвід і передавати на запит іноземних партнерів», — сказав Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій.

Він зауважив, що це дослідження не є остаточним.

«Оскільки війна не закінчується і, судячи із заяв наших політичних і військових керівників, ситуація буде тільки розвиватися, тому це дослідження буде тривати і в 2023 році, і прошу розглядати його як запрошення до обговорення, до співпраці, і до покращення», — зазначив Соловей.

Міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко та керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей

Опитування проводилося у вересні-грудні 2022 року, основним методом був метод глибинних персональних інтерв'ю. Всі інтерв'ю проводилися онлайн, при відборі використовували кілька критеріїв: це були журналісти іноземних ЗМІ, які бодай раз відвідали Україну після вторгнення, вони мали опублікувати принаймні один матеріал про війну, мати досвід звернення до однієї або кількох українських структур. При відборі намагалися максимально дотримуватися варіативності щодо типу медіа: газети, радіо, інтернет, а також щодо країни та розміру медіа.

«Серед журналістів в дослідженні взяли участь 76% чоловіків та 24% жінок, а середній вік опитаних респондентів — 41 рік. Серед учасників дослідження найбільше було журналістів-фрилансерів — 19% від усіх, представників Mega TV – 5%, NHK – 3%, La Voz de Galicia – 3%, решта по 1% із різних медіакомпаній. Найбільше серед тих, хто взяли участь у досліджені, було медійників зі США — 8%, Іспанії та Польщі по 6%», — ідеться у матеріалах дослідження.

Ігор Соловей сказав, що «результати дослідження показали позитивне ставлення іноземних журналістів до роботи всіх органів влади, які задіяні в роботі з медіа, і це радує».

Однак у результатах дослідження ідеться: «Спільними недоліками для більшості державних органів є не зрозумілий для журналістів процес подання запитів, відсутність переліку чітких офіційних контактів або реакції на запити. Особливо, якщо вказані тільки офісні контакти, а люди працюють віддалено. Схильність контактувати через непрямі та неофіційні канали, залежність ситуації від професіоналізму прес-команди. Загалом довготривалий процес комунікації та узгоджень. Ці особливості створюють, на думку представників медіа, ситуацію нерівності доступу і ускладнюють комунікацію для багатьох журналістів».

Зокрема, тільки 22% серед опитаних представників медіа, які намагалися домовитися про інтерв’ю або зустріч із президентом чи його речниками, зрештою вдалося це зробити. 16% респондентів, які контактували з Офісом президента один раз, скаржилися, що не отримали відповіді на свої звернення або взагалі не змогли сконтактуватися з потрібними людьми.

Що ж до комунікацій з Кабінетом міністрів, то у матеріалах ідеться, що часто найбільш вдалою була комунікація через неофіційні персональні контакти (24%) та фіксерів (6%). Також ситуація великою мірою залежна від команди, яка працює з пресою в тому чи іншому міністерстві.

«Практично ніхто з опитаних не мав досвіду прямої комунікації з представниками СБУ, крім пресконференцій. Загальне враження, яке мають медіапрофесіонали, що СБУ є дуже скупою на коментарі та інформацію, але якщо інформація надається, її легко отримати англійською», — йдеться в дослідженні.

Комунікація зі збройними силами отримала найбільш позитивні оцінки опитуваних. Серед переваг називали професійність та ввічливість комунікації: порівняно легко взяти коментар, відповідають на листи, багато військових говорять англійською (що особливо важливо на місцях), багато інформації (в тому числі англійською) доступно через твіттер та телеграм-канали. Серед недоліків — важко було отримати доступ до командування армії через завантаженість, багато важливої інформації, яка цікавила журналістів, не розголошувалося. Також журналісти вказували на недостатню кількість пресофіцерів, зокрема необхідність чекати в черзі на нагоду з ними попрацювати, неможливість зв‘язатися для планування роботи на територіях з поганим зв‘язком тощо.

«58% опитаних вказали, що не знають про телемарафон "Єдині новини". Серед тих працівників ЗМІ, які були знайомі з проєктом інформаційного телемарафону "Єдині новини", лише одиниці дивилися його більш-менш регулярно і жоден не зазначив, що використовував його як джерело інформації для професійних цілей», — також ідеться у результатах дослідження.

За словами Ігоря Солов'я, опитувані іноземні журналісти відзначили високий рівень роботи українських фіксерів. «Майже всі відзначають хороше знання англійської, винахідливість, широку базу контактів і готовність допомагати в найскрутніших ситуаціях», — сказав він.

Найбільшими проблемами більшість опитаних вважає обмеження доступу на звільнені території. На відміну від інших обмежень, ці правила не є чітко прописаними, застосовуються найбільш вибірково. Опитані скаржилися, що в той час як для одних журналістів доступ до певних територій був заборонений з міркувань безпеки, інші могли потрапити туди і працювати безперешкодно.

«Складність акредитації для міжнародних журналістів, як "значну" та "скоріше значну" проблему розглядають 37% учасників, в той час як 60% вважають це "скоріше незначною" та "зовсім незначною проблемою"», — також говориться у матеріалах дослідження.

Разом із тим, керівниця Департаменту інформаційної політики Офісу президента Ірина Побєдоносцева зазначила, що «в Україні видано вже 12 тисяч акредитацій іноземним ЗМІ. Зрозуміло, що якісь ротації відбуваються, хтось приїжджає, хтось їде».

51% опитаних вказали, що труднощі в отриманні інформації від органів влади є «значною» та «скоріше значною» проблемою. Серед основних проблем журналісти назвали:

• упереджене ставлення до медіа;
• невміння пресслужб працювати з журналістами;
• небажання давати офіційні коментарі або брати відповідальність за рішення;
• занадто довгий і ускладнений процес узгодження та отримання доступу до чиновників та підпорядкованих їм закладів (найчастіше згадували про доступ до медичних закладів).

«З того, що найцінніше в цьому дослідженні — це останні дві сторінки — рекомендації. Наголошую, що це не тільки досвід і якісь власні знання співробітників Центру, а на 90%, а може і більше, — пропозиції самих іноземних журналістів», — сказав керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Зокрема, серед пропозицій — створення єдиного вікна для роботи з іноземними журналістами. Мова про те, що журналісти стикаються з ситуацією, коли змушені контактувати зі значною кількістю державних інституцій, тому просять створити міжвідомчу структуру, яка буде допомагати й акумулювати всі напрямки роботи.

Також вони радять втілити та підтримувати справедливу, відповідальну та послідовну політику держави щодо акредитації. А затягування та періодичні скандали з позбавленням акредитацій іноземних журналістів підтверджують необхідність долучення до акредитації іноземних медіа  Міністерства закордонних справ України.

Також пропонують покращити доступ медіа до прифронтових зон і звільнених територій, створити можливість роботи журналістів у військових підрозділах або в безпосередньому контакті з ними.

«Я вдячний всім іноземним журналістам, які висвітлюють події російсько-української війни. Ці висновки очевидно стануть для нас дороговказом, щоб ми з різними відомствами змогли опрацювати результати дослідження і зробити роботу іноземних журналістів в Україні більш комфортною», – сказав Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Архівне фото: Операція об'єднаних сил/Joint Forces Operation/Facebook