Пацієнтів з підозрою на інсульт має доправляти винятково до лікарень, які готові до надання такої допомоги і законтрактовані НСЗУ. Про це в інтерв'ю з Центром політичного консалтингу заявив Юрій Фломін – лікар-невропатолог та заслужений лікар України.
Фломін зауважив, що упродовж останніх п’яти років відбулися значні зміни на краще у наданні допомоги пацієнтам з інсультом. В 2017-2018 рр. в Україні налічувалось від 500 до 800 лікарень, куди доставляли хворих на інсульт, і при цьому лише в чверті з цих лікарень були ті мінімальні умови, за яких можна надавати якісну допомогу.
Ситуація змінилася тоді, коли була сформована Національна служба здоров'я України. Тоді були законтрактовані близько 200 лікарень, де наявні фахівці, що знаються на проблемі інсульту, де наявна комп’ютерна томографія, відділення реанімації, лабораторія. Вже протягом першого року після впровадження нового підходу, число смертельних випадків серед інсультних хворих зменшилося на 6%. Надалі такі позитивні зрушення тільки наростали. Тим більше, що з року на рік підвищуються вимоги до лікарень, які укладають з НСЗУ договір про надання допомоги за пакетом «гострий інсульт».
«НСЗУ за рахунок бюджетних коштів покриває витрати лікарні на надання допомоги інсультним хворим. Донедавна до 30% хворих відмовлятися їхати до лікарні через банальну відсутність коштів, але зараз – зі зміною порядку фінансування допомоги – ситуація радикально змінилася. Бо коли пацієнт потрапляє до лікарні, яка має контракт з НСЗУ, його витрати вже покриті і платити з власної кишені йому не треба», – додав Фломін.
Існує відповідний наказ МОЗ від вересня 2020 року, у якому прописано, що необхідно везти пацієнта тільки у ту лікарню, яка готова надати необхідну допомогу, зокрема за принципом екстериторіальності. Це означає, що «швидка» має везти хворого до найближчої профільної лікарні, незалежно від того, що вона може знаходитися в іншій області, а не в тій, де живе пацієнт. При цьому для НСЗУ немає значення, якій лікарні перераховувати кошти за хворого, вона компенсує витрати в будь-якому випадку.
«Хоча українці можуть сприймати це негативно, бо якщо людина звикла звертатися до найближчої лікарні за 3 км від села (де їй щось «прокапають»), вона дивується, що її везуть за 30 км – туди, де є медзаклад із спеціалізованою допомогою. Але давайте подивимося на це так: чи будують у нас міжнародні аеропорти в кожній області? Ні. Тому що міжнародний аеропорт – це дуже складна і високотехнологічна організація. Так само – і з лікарнями, які мають сконцентрувати значний людський та технологічний ресурс», – заявив він.
Нагадаємо, що кожен громадянин України, який потребує медичної евакуації, може подати відповідний запит до закордонних медичних закладів. Подати запит можливо через сімейного лікаря.
Читайте також:
- «Білий квиток» не є підставою для звільнення від мобілізації – роз’яснення експертів
- ВООЗ оцінила збитки української медичної системи від війни