Про це кореспондентові Укрінформу розповів викладач факультету інформаційно-комп’ютерних технологій університету Роман Коломієць.
«Зараз триває розробка генератора холодної плазми для медичного застосування. Ми робимо акцент саме на медицині, хоча такі генератори використовуються, зокрема, і в харчовій промисловості. Принцип його роботи в тому, що при високій напрузі, орієнтовно 20 тисяч вольтів, повітря іонізується, а іони – це новий агрегатний стан речовини – плазма. Саме іони вбивають бактерії. Перевага такої розробки в тому, що бактерія не виробляє до неї імунітету. Коли ми застосовуємо антибіотики проти бактерій, вони не знищують їх на 100%, адже бактерії виробляють до них імунітет та мутують. Щодо вірусів, ефективність генератора холодної плазми не доведена», - зазначив Коломієць.
За словами науковця, такий метод почав розвиватися у світі близько 10 років тому. Вартість генераторів холодної плазми у ЄСта США зависока, а розробка Житомирської політехніки орієнтована на те, аби вона була нижчою і прийнятною для українського споживача.
Наразі в університеті створили вже третій прототип такого генератора, який планують вдосконалити ще. Коломієць акцентує, що розробку можна буде використовувати для обробки ран, адже холодна плазма здатна зупиняти кровотечі, має бактерицидну дію та убезпечує від термального ураження тканин.
Окрім того, такий метод підійде для стерилізації інструментів у лікарнях, салонах краси, тату-салонах. Серед переваг генератора холодної плазми, зокрема, можливість, стерилізувати інструменти з будь-якого матеріалу. До прикладу, для стерилізації методом кип’ятіння придатні лише металеві вироби. У порівнянні з кварцуванням, ця розробка здатна обробляти приладдя з усіх сторін одночасно.
Фото: Держуніверситет «Житомирська політехніка», Укрінформ