Костянтин Лінартович — актор, театральний діяч, режисер муніципального театру «Київ» з 2008 року, а нині — режисер українського дубляжу студії «Postmodern». Він знімався у фільмах «Гетьман» (головна роль — Богдан Хмельницький), «Закон» (головна роль – Завойко), «Загублене місто» (роль — генерал), «Тіні незабутих предків» (роль — Мольфар), «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (роль — Михтод) та інших. Режисер дубляжу фільмів: «Титанік», «Мадагаскар», «Тачки», «Темний лицар», «Пригоди у Вегасі», «Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа», «Операція “Валькірія”», «Трансформери: Помста полеглих», «Фантом», «Ранго», «Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога», «Пірати Карибського моря», «Тор», «Кіт у чоботях», «Сімейка Крудсів», «Міцний горішок. Гарний день, аби померти», «Месники: Завершення» та інших.
Оскільки наприкінці червня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд до Верховної Ради законопроєкт №9432 «Про застосування англійської мови в Україні», який зокрема передбачає, що з 2027 року 100% англомовних фільмів в українських кінотеатрах повинні показувати в оригіналі з українськими субтитрами, то з цієї теми ми й почали розмову.
— Костянтине Костянтиновичу, ви знаєте, скільки щорічно англомовних фільмів взагалі дублювали українською мовою до повномасштабного вторгнення росіян?
— Упевнено можу сказати тільки про нашу студію дубляжу — у середньому три фільми на місяць. Загалом в Україні на місяць дублювали десь 5—6 фільмів. Точніше сказати не можу.
— Союз кінотеатрів України стверджує, що у разі прийняття цього законопроєкту падіння аудиторії може становити понад 60%, а можливо і до 80%, що спричинить закриття кінотеатрів. Як ви вважаєте, як перехід на показ англомовних фільмів мовою оригіналу з українськими субтитрами сприймуть глядачі?
— Реакцію глядачів у цьому випадку передбачити неважко — вони просто перестануть ходити у кіно на такі фільми. Якщо буде титрування англомовних фільмів, відвідуваність кінотеатрів значно зменшиться. Молодь, звісно, може ходити на якісь фільми з титруванням типу «Людини-Павука», де основну увагу привертає саме картинка. А от серйозні картини з титруванням дивитися дуже важко. Тому що це відволікає від акторської гри. Голос у таких фільмах грає дуже велике значення — він передає почуття, хвилювання, емоції, які відчувають герої.
Я впевнений, що поява такого законопроєкту, а тим більше його прийняття — це нонсенс! У нас є багато людей в певних регіонах, які історично розмовляють російською мовою. У мене навіть деякі студенти теж розмовляють російською. Але ці люди зараз — ми розуміємо, чому — намагаються переходити на спілкування українською мовою. Це нормальний прояв їхньої патріотичної позиції. Якщо вони йдуть у кінотеатри й дивляться фільми з українським дубляжем — це головний показник того, що дубляж потрібен, що люди таким чином отримують можливість почути правильну українську мову, щоб нею ж і розмовляти на вулиці з друзями та рідними.
Костянтин Лінартович, творча зустріч з воїнами ЗСУ
Але я вам скажу, що проблема не тільки в дубляжі. Найстрашніше те, що ми не знімаємо наше українське кіно. Тому що дубляж, я впевнений, нікуди не подінеться. А от те, що ми не знімаємо своє кіно — це справжній злочин. І брехня, що у нас на це немає фінансування. Гроші можна знайти. А аргументація, що знімати кіно під час війни не на часі, — не витримує жодної критики. Навпаки, під час війни ми повинні знімати своє кіно, яке б надихало людей, заряджало їх вірою в перемогу та позитивом. Так що мене більш оце хвилює, а не дубляж.
Також ще річ у тім, що дубляж у нас роблять за американські гроші, а не фінансують із нашого бюджету. Американці фінансують наш дубляж — і це також своєрідні інвестиції в нашу культуру, в нашу державу. Люди, які зайняті в процесі дубляжу фільмів, мають можливість заробити гроші, які вони потім будуть витрачати у нас в країні. Якщо у нас не знімають своє кіно, так дайте ж акторам заробити хоча б на дублюванні!
Творча зустріч з воїнами ЗСУ
— Як відгукуються про український дубляж виробники американських фільмів?
— Свого часу я розмовляв по відеозв’язку з Томом Крузом, коли ми робили дублювання фільму «Операція “Валькірія”». Він мені казав: «Костя, це супер! Я дуже задоволений! Я навіть не чекав, що можна так класно дублювати фільми. Мене що, якась “зірка” дублювала?» А я йому відповідаю: «Друже, у нас тут всі “зірки”, тільки не “розкручені”. А так гарно ми робимо дублювання, тому ще займаємося цим дуже давно».
— А хто дублював у цій картині Тома Круза?
— Актор Андрій Самінін. Він, до речі, дублював Круза і в інших фільмах, а ще, наприклад, Джоні Деппа у фільмах «Джонні Д.» і «Турист». Крім того, Андрій багато знімається в кіно і працює в театрі.
— Під час дублювання іноземних фільмів текст адаптують до українських обставин і менталітету глядачів?
— Звісно. Тільки так можна зробити фільм цікавим для глядача. Ще коли ми тільки починали займатися дублюванням, до нас в Україну приїжджало багато представників кінокомпаній-виробників, щоб контролювати це. Я з ними домовлявся, щоб ми могли вносити корективи в текст, щоб це було зрозуміло, щоб це було смішно нашим глядачам.
Сидить такий представник і каже мені: «Костя, он тут как-то не так сказал, как нужно. Мне не смешно». Я відповідаю: «Звісно, що вам не смішно, бо ви не розумієте нашого гумору. А нам буде не смішно, якщо він буде казати так, як у вас написано».
Я хочу, щоб фільм був цікавий саме нашому глядачеві, тому ми працюємо над його адаптацією. Коли вони цей момент «вловили» і зрозуміли, що це дійсно приносить результат, то навіть перестали сюди їздити. Результат подібної адаптації було насамперед видно по грошах. Люди у нас дивилися ці фільми, а вони там в Америці отримували свої прибутки. Це простий бізнес.
— Як саме відбирають акторів дубляжу?
— По «знайомству» я людей на дубляж не «пристроюю». Якби я так робив, то тоді як раз ніхто і не сказав би, що український дубляж кращий. Якщо хтось до мене звертається з таким проханням, я у будь-якому разі проводжу кастинг і далі ми дивимось, підходить нам людина чи ні. Актор може бути дуже гарним професіоналом і на екрані виглядати дуже привабливо, але при цьому «мікрофон його не любить». Не виходить в нього дублювати — і все… Щоб гарно дублювати інших акторів, потрібен особливий талант, вміння та влучання в образ. Якщо всього цього немає, я людину на дубляж не візьму.
Зараз, до речі, я дубляжем майже не займаюся, даю можливість робити це молодим режисерам. Я підготував пару талановитих режисерів, які нині цим займаються. Останнім часом зробив тільки дублювання п’ятої частини «Індіани Джонса» та нових «Трансформерів». Оскільки я займався дублюванням попередніх картин із цих серій, то американці самі запропонували, щоб я був режисером дубляжу і цих фільмів. А так у мене є інша робота. Я викладаю і пишу сценарії. За моїм сценарієм був знятий фільм «Обмін», прем’єра якого відбулася вже після повномасштабного вторгнення. Мені це цікаво. А на дублюванні хай працюють молоді.
— У кількох фільмах ви були не тільки режисером дубляжу, а й самі говорили за головних героїв. Як обирали, кому «віддати» свій голос? Наприклад, чому у фільмах про «Піратів Карибського моря» вирішили говорити за капітана Гектора Барбоссу?
— Коли ми тільки починали працювати над «Піратами» та підбирали акторів для дублювання, менеджерка мені й каже: «А чому б вам не спробувати самому дублювати капітана Барбоссу, у вас же голоси з Джеффрі Рашем схожі?». Записали кілька проб, відправили американцям і вони відповіли: «За капітана буде говорити Лінартович». Тобто я проходив такий же відбір, як і інші актори. До речі, в останніх «Трансформерах» я дублював старого літака з вусами. Ми ж із ним навіть чимось схожі (сміється).
Кадр фільму «Гетьман»
— А виробникам фільму завжди надсилають кілька варіантів голосу на затвердження?
— Так. На кожну роль ми відправляємо три-чотири голоси. І вже там вони обирають, який їм більше до вподоби. Тому, коли до мене хтось проситься на дубляж, звичайно що я обираю кращих і посилаю американцям на затвердження кілька варіантів. Але паралельно пишу їм, хто на мою думку з запропонованих акторів краще підходить для цієї ролі. Проте остаточний вибір залишається за американцями. Вони не знають нашої мови, але сприймають голос на слух, звертають увагу на емоції, на інтонації.
Зазвичай мої пропозиції збігаються з їхнім вибором. Єдиний випадок, коли ми розійшлися з американцями у виборі актора, був на дублюванні мультфільму «Шрек». Я дуже хотів, щоб Шрека дублював Богдан Бенюк, тому що у нього і голос ідеально підходив, і сам він трошки схожий на Шрека. Але американці категорично були проти й обрали іншого актора. Тоді я попросив нашу менеджерку, щоб вона написала виробникам, що я відмовляюся від дубляжу цієї картини як режисер. Відмовляюся не тому, що мене образила відмова на мою пропозицію, а тому що знаю, що з іншим голосом цей фільм нашому глядачеві не «зайде». Я розумію, що ми вторинні. Це ви зробили кіно, але… Але я також знаю, що для того, щоб фільм мав успіх в Україні, — нам потрібен саме Бенюк. І не тому що він такий відомий у нас актор, а тому що він ідеально підходить для цієї ролі. Отакого листа ми їм відправили, вони подумали кілька днів — і дали згоду, щоб Шрека озвучував саме Бенюк. А потім навіть окремо подякували за те, що я наполіг на своєму варіанті й у нас вийшов такий гарний дубляж.
— Ви зазначили, що зараз викладаєте. А де саме і що?
— У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка є кафедра кіно- і телемистецтва. Там я керую творчою майстернею для ведучих програм телебачення. Але викладаю студентам також і акторську майстерність. Сію, як кажуть, розумне, добре, вічне (сміється).
Напевне, настав такий час, коли я відчув потребу передати комусь свої знання. Мене і раніше запрошували викладати у деяких навчальних закладах, але я завжди відмовлявся. А нещодавно подумав, що я вже добряче потоптав землю, щось за цей час надбав, щось умію, то чому б не поділитися цим знанням з молодими? Вони гарні хлопці. Мені приємно усвідомлювати, що я можу їх чогось навчити.