"Послуга Москві". Чому погіршились стосунки між Україною і Польщею

Відносини України і Польщі – не у найкращому стані, кажуть у польському МЗС. Країни обмінялися різкими заявами та викликами послів, президент Володимир Зеленський вже закликає до охолодження емоцій.

"Ми один без одного російський тиск витримаємо. Але це буде складніше і дорожче, – каже LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. – Тому коли хтось зривається у нас чи в Польщі на емоції, то кожен має думати, що є ще відчуття солідарності та відповідальності".

Що відбувається між Україною і Польщею, які причини стоять за заявами Варшави про невдячність Києва та що далі – розбиралась LIGA.net.

ЗЕРНО, ВОЛИНЬ, (НЕ) ВДЯЧНІСТЬ

Саботаж Росією зернової угоди загострив питання шляхів експорту українського зерна, у тому числі через західний кордон.

Однак Польща вирішила продовжити заборону на імпорт української пшениці, яка діє до 15 вересня – нібито для захисту своїх фермерів, які мають проблеми через конкуренцію з українською продукцією.

Український прем’єр Денис Шмигаль назвав це недружнім кроком, а міністр економіки Юлія Свіріденко пригрозила дзеркальними заходами.

У відповідь міністр канцелярії президента Польщі Марцин Пшидач заявив, що Київ мав би бути більше вдячним Варшаві.

Різкі заяви призвели до дипломатичного загострення. МЗС України викликало польського посла Бартоша Ціхоцького, а МЗС Польщі у відповідь - українського посла Василя Зварича. Виклик Ціхоцького до МЗС був помилкою, вважає прем’єр Польщі Матеуш Моравецький.

Українсько-польські відносини знаходяться у не найкращому стані, констатував 2 серпня заступник голови МЗС Польщі Павел Яблонський. І додав, що Україна не повинна "нападати на своїх союзників".

Також він у черговий раз підняв тему Волинської трагедії, заявивши, що "без врегулювання цього питання не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України в ЄС".

ВИБОРИ НА НОСІ ТА НЕ ТІЛЬКИ. ПРИЧИНИ ЗАГОСТРЕННЯ

У загостренні відносин України і Польщі є принаймні два фактори, пояснює LIGA.net доктор політичних наук та міжнародних студій Варшавського університету Анджей Шептицький.

1. Об’єктивний. Ще 15 років тому, коли Україна тільки починала переговори про асоціацію з Євросоюзом, було зрозуміло: економічні інтереси Києва та Варшави не зовсім збігаються, а український аграрний сектор складатиме конкуренцію польському.

"Це ми і бачимо. Ніхто просто не знав 15 років тому, що ця проблема постане в умовах війни, – пояснює професор Шептицький. – Коли у 1980-х Іспанія намагалася стати частиною Європи, то французькі аграрії теж протестували. Тобто, є об’єктивні проблеми".

Але є і фактор помилок Варшави, каже LIGA.net польський журналіст і політолог Марек Сієрант. Від польської влади досі немає чітких відповідей, чому українське збіжжя залишалося у Польщі, потрапляло на місцеві ринки та складало конкуренцію фермерам.

Так само немає і переліку компаній, які були залучені у це.

2. Внутрішньо-політичний. Восени у Польщі відбудуться парламентські вибори. Правляча партія Право і Справедливість (ПіС), яка займає нішу "правих", із зими втрачає по 1-2% підтримки щомісяця, розповідає LIGA.net політолог-міжнародник Віктор Савінок.

Всі дії правлячої партії зараз спрямовані на внутрішнього споживача, переконує Марек Сієрант. За його словами, для цього ПіС "готова любити Україну, не любити Україну чи бути нейтральною".

І питання зерна тут ключове, додає він: "Аграрії – це люди, які обирають ПіС. Опозиція – головні міста. А ПіС – це села і маленькі містечка".

Право і Справедливість вимушена боротися не тільки з лівою і ліво-центриською опозицією, серед якої найбільш популярною є Громадянська платформа. Також останнім часом зростають позиції радикальної правої партії Конфедерація, каже Шептицький.

Конфедерація – єдина відверто антиукраїнська сила, вважає він. ПіС шукає способи, як їй протидіяти, у том числі з риторикою щодо України.

Тема Волинської трагедії у риториці ПіС була присутня завжди, каже Савінок. В останні роки заяви від Варшави, можливо, і були не такими гострими, відбувалися жести примирення, але було питанням часу – коли польська влада знову дістане цю карту. Особливо у 80 річницю трагедії.

Волинь залишається важливим питанням для польського суспільства в цілому, каже Шептицький. Соціологічні дослідження свідчать про те, що більшість поляків позитивно оцінюють відносини з Україною, але при цьому не забувають про волинську проблему.

"Волинь не впливає на оцінку загального позитивного стану відносин. Влада теж, з одного боку, про Волинь розповідає, а з іншого – намагається підтримувати Україну, – каже професор. – З точки зору українців це виглядає як шизофренія, напевно. Але просто так є".

У заяв про невдячність України може бути декілька інтерпретацій.

ПіС намагається каналізувати ними невдоволення станом соціальної системи – охороною здоров’я, освітою, вважає Савінок. Проблеми у ній існували і до війни, а наплив біженців за короткий час їх посилив.

Спроб прикрити власні прорахунки теж не можна виключати, додає Сієрант. Адже польський уряд не зміг допомогти своєму бізнесу укласти вигідні контракти з українською стороною – і тепер скидає це на Україну.

"В цілому триває пошук тем, які зачіпають електорат, – переконаний він. – Одночасно вони перекидатимуть відповідальність на Україну. Бо самі не змогли використати позитивне ставлення українців".

ЧИ ОХОЛОНУТЬ ЕМОЦІЇ

Президент Зеленський заявив, що політичні миттєвості не мають зіпсувати відносини, а емоціям слід охолонути.

Але навряд вони охолонуть до виборів у польський парламент.

Проблем у подальшій військовій допомозі Україні від Польщі Клімкін не очікує. А от нових емоційних заяв – не виключає.

"Вони не допоможуть ні владі, ні опозиції. Роздмухування негативу нікому не дасть переваги, – упевнений ексголова МЗС. – Якщо вони лунають, то я категорично проти переведення цього в офіційну площину з викликом послів. Завжди можна відповісти з іронією або достатньо чітко".

Після осінніх виборів можливі декілька розкладів, каже Шептицький. Збереження влади ПіС або перемога опозиції, на його думку, до кардинальних змін у відносинах між Польщею та Україною не призведе.

Найбільш ризиковані сценарії – внутрішня нестабільність і можливі перевибори, або входження до коаліції Конфедерації.

Втім, Савінок сумнівається, що Конфедерації це вдасться.

ПіС прямо висловилася проти такої коаліції, для лівих і центристських сил ця партія не є прийнятним партнером.

Президент Польщі Анджей Дуда залишатиметься на посаді до 2025 року, нагадує політолог. Він забезпечуватиме тяглість політики – і навіть у разі перемоги опозиція навряд чи матиме голоси, щоб долати його вето.

"Україна і Польща приречені на партнерство… Я думаю, необхідно поговорити обом президентам, – підсумовує Савінок. – Матимемо надію, що Дуда переконає колег із правлячої партії, що ескалація у довгостроковому вимірі зіграє лише негативну роль".