Про це у Телеграмі повідомив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, передає Укрінформ.
"Після попередніх геологічних досліджень та апробації Тереблянського соляного родовища у 2015 році зафіксовано, що воно має запаси кам'яної солі обсягом 15,5 млн тонн за категорією С1 і 505,4 млн тонн із невизначеним промисловим значенням за категорією С2", - зазначив він.
Глибина залягання солі в межах родовища – від 30 до 500 м.
"Це дає можливість до 2026 року після освоєння повної виробничої потужності добувати до 300 тис. тонн, зокрема й 80 тис. тонн солі «Екстра» на рік, з перспективою наростити обсяг видобутку за умови добудови переробних потужностей", - зазначив Микита.
За попередніми підрахунками вже до кінця 2023 року технічна сіль може бути поставлена на підприємства для утримання доріг у зимовий період.
У перспективі родовище на 100% зможе забезпечити ці потреби України, що є критично важливим, враховуючи колосальне зростання ринкової ціни на цей продукт.
Як повідомляв Укрінформ, у Закарпатській області добули першу сіль у межах розробки Тереблянського соляного родовища, що на Тячівщині. Проєкт із видобутку солі на Закарпатті має державне значення, у межах інвестиційної угоди з ТОВ «КАТІОН ІНВЕСТ» триває розробка родовища солі.
На сьогодні потреба країни в технічній солі становить до 450 тисяч тонн на сезон.
У квітні 2022 року державне підприємство “Артемсіль”, розташоване у місті Соледар неподалік від Бахмута на Донеччині, зупинилося через постійні ворожі обстріли.
Фото: Закарпатська ОВА