Планували у Биківні, а збудують у Гатному. Що відомо про створення Національного військового кладовища

У п’ятницю Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного військового меморіального кладовища, яке збудують у селі Гатне Фастівського району, що на Київщині. Хоча спочатку кладовище планували облаштували у Биківні.

За відповідний законопроєкт №10289 проголосувало 303 парламентарі, повідомив нардеп від Голосу Ярослав Железняк.

У Міністерстві у справах ветеранів повідомили, що Національне кладовище розташовуватиметься в межах Гатненської сільської територіальної громади. На площі понад 260 га збудують саме військове кладовище, церемоніальну площу, будинок трауру, крематорій, музейно-виставковий комплекс та облаштують іншу інфраструктуру.

Про що йдеться у законі

На Національному військовому кладовищі можуть перепоховати Героїв України, яких з 2014 року нагороджено орденом Золота Зірка. Також можуть провести перепоховання видатних борців за незалежність України у XX столітті – для цього необхідне буде відповідне рішення Кабміну.

На Національне кладовище можуть перенести поховання тих, хто захищав незалежність та територіальну цілісність України та поховані на тимчасово окупованих територіях.

Місце розташування Національного військового кладовища визначає Кабінет міністрів за поданням центрального органу виконавчої влади, який займається сферою соціального захисту ветеранів війни.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що законопроєкт дозволить у прискореному режимі розв’язати необхідні питання щодо земельної ділянки, містобудівних умов та оцінки впливу на довкілля.

За словами очільника уряду, тепер перед відповідальними відомствами стоїть завдання відкрити першу чергу Національного військового меморіального кладовища вже в першій половині 2024 року.

Національне військове кладовище у Биківні

20 квітня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що Київрада відвела землю і, фактично, розпочала процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні. Місце визначив уряд.

– Раніше ми підтримали пропозицію уряду щодо створення військового кладовища на Лисій горі. Але у громадськості вона підтримки не знайшла. Тому тепер ідеться про Биківню. Вісім гектарів землі в цій місцевості – у власності міста. І сьогодні ми відвели їх, фактично, розпочавши процедуру організації меморіалу. Поруч – близько 90 гектарів – земля державна, – наголосив Віталій Кличко.

Тож загальна площа Національного військового меморіального кладовища мала б бути 100 га.

Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв на одному із засідань Київради у квітні повідомив, що у зв’язку зі створенням Національного військового кладовища у Биківні влада розглядає можливість продовжити червону гілку метро. Але спочатку запустять окремий автобусний маршрут.

2 травня 2023 року Верховна Рада підтримала законопроєкт №9240 про створення Національного військового меморіального кладовища на Лівобережжі Києва.

– Йдеться про ділянки державної, комунальної власності на Броварському проспекті в Дніпровському районі Києва, за рахунок земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні комунального підприємства Дарницьке лісопаркове господарство, – тоді заявив нардеп Ярослав Железняк.

Згідно з ухваленим законопроєктом №9240, кладовище хотіли розташувати в Биківні. Але президент Володимир Зеленський так і не підписав цей документ.

У Биківні діє Національний історико-меморіальний заповідник Биківнянські могили — це найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій 1937—1941 років.

Чого хочуть рідні загиблих військових

Очільниця асоціації родин загиблих захисників України Серце нАЗОВні Віра Литвиненко на початку серпня 2023 заявила, що вже пішов другий рік, як родини загиблих захисників не можуть гідно поховати своїх героїв.

За словами Віри Литвиненко, влада пообіцяла створити Національне військове кладовище в Києві, але не виконує своїх обіцянок.

– Нас водять майже рік по колу. Тому вимушені публічно звернутись до президента: закликаємо втрутитись в цю ситуацію, розірвати ганебне коло обіцянок і нарешті почати створення військового кладовища в Києві, – йдеться в заяві.

Тоді родини загиблих воїнів просили про особисту зустріч із президентом.

Голова громадської організації Жінки зі сталі Наталя Зарицька на брифінгу в Медіацентрі Україна заявила, що зволікання зі створенням меморіального цвинтаря фактично є для рідних повторним проходженням принизливого шляху примусу уповноважених осіб робити свою роботу.

На перенесення Національного військового кладовища до Гатного відреагувала і народна депутатка від фракції Євросолідарності Вікторія Сюмар. Вона назвала таке рішення цинічним, адже тепер рідним загиблих героїв треба добиратися на могили не в Києві, а десь в район Південного кладовища в район Одеської траси.