У 2023 році найбільшу підтримку на сайті президента України набрало звернення з вимогою відкрити реєстр е-декларацій публічних службовців. Петиція від бійця батальйону «Вовки Да Вінчі» ім. Дмитра Коцюбайла Олександра Ябчанки отримала понад 83 тис. голосів. Це стало рекордом від моменту запровадження електронних петицій на сайті глави держави. 2023 рік став загалом рекордним і за кількістю петицій, що набрали необхідні 25 тис. голосів
Минулого року також відбулася суттєва зміна тематики петицій на сайті президента. Найбільш популярним протягом року були звернення про нагородження військовослужбовців званням Героя України, а також низка питань щодо обороноздатності держави: виготовлення FPV-дронів, демобілізація військовослужбовців, можлива мобілізація депутатів та ін.
Чому ж цей інструмент у 2023 році став настільки популярним серед українців? Що вимагають громадяни у петиціях та чи вдається президенту Володимиру Зеленському вчасно та якісно реагувати на всі звернення? Про це – у дослідженні Руху «Чесно».
У 2021 році підтримку громадян і відповідь президента отримали лише 19 петицій, за 2022 рік таких петиції було 105. Натомість у 2023 році кількість підтриманих громадянами петицій зросла до 1196. Така колосальна різниця ще більш відчутна, зважаючи на те, що загальна кількість зареєстрованих петицій у 2023 році є найменшою за всі попередні роки. А кількість петицій, які отримали відповідь, стала найбільшою за час каденції Володимира Зеленського.
Без відповіді наразі перебуває 1046 петицій за 2023 рік, чотири петиції очікують на відповідь із 2022 року, одна на розгляді з 2019 року. І якщо петиція 2019 року є лише подякою президенту Петру Порошенку та насправді не закликає до жодних дій, то петиції, що очікують на відповідь із 2022 року, є змістовними та потребують реакції.
Натомість в одній із петицій 2022 року громадяни закликають ветувати скандальний законопроєкт №5655.
І вже понад рік ця законодавча ініціатива так і залишається не підписаною президентом, а петиція перебуває у статусі «на розгляді».
Рух «Чесно» надіслав запит в Офіс президента, аби зрозуміти, коли очікувати відповідь на цю петицію. Проте у відповіді таку інформацію не надали.
Суттєве зменшення кількості зареєстрованих петицій та водночас збільшення кількості підтриманих петицій демонструє, що інструмент петицій до президента громадяни все менше використовують для «спаму», проте значно згуртованіше підтримують важливі петиції. Такий стан справ наочно демонструє підвищення уваги до інструменту.
Наприклад, з-поміж таких «спам»-петицій у 2022 році можна згадати пропозицію не зобов’язувати чоловіка платити аліменти, якщо його жінка виїхала за кордон, або святкувати День українського борщу.
«Борщ – наш! Пропоную визнати 1 липня Днем борщу і влаштовувати щороку народну обжираловку ним», – йшлося в одній зі «спам»-петицій.
Тематика петицій після початку повномасштабного вторгнення суттєво змінилась. У топі питання обороноздатності держави та нагородження військовослужбовців.
У 2022 році таких петицій було чимало, а от у 2023 році ця тема стала основною. Окрім цього, частина петицій не мають вказаної тематики. Це означає, що під час реєстрації петиції автор чи авторка не обрали тему з запропонованого переліку. За змістом такі петиції можуть стосуватись будь-яких сфер, проте наразі петиції «без теми» нерідко також стосуються нагородження захисників.
Майже половина усіх зареєстрованих петицій має тематику «Нагородження та присвоєння почесних звань». 70% петицій, що набрали необхідні 25 тис. голосів, також стосуються цієї теми. Фактично подання петиції до президента стало чи не єдиним способом для рідних заявити про героїзм українських захисників і отримати визнання від держави. Значна частина таких звернень стосується нагородження посмертно.
Проте, як демонструє статистика, лише незначна кількість таких петицій отримує відповідь президента швидко. І навіть за умови реакції президента не гарантовано, що військовослужбовця дійсно нагородять. Адже навіть зібравши 25 тис. голосів, від президента можна отримати проміжну відповідь та делегування виконавчій владі вирішення цього питання. У таких випадках про остаточну відповідь дізнається приватно лише автор петиції, хоча з огляду на суспільну значущість відповідь мали б бачити всі громадяни. Слід зазначити, що голова Офісу президента Андрій Єрмак очолює Комісію державних нагород та геральдики, а керівник Апарату Офісу Олексій Дніпров є заступником голови у цій комісії.
І поки близько тисячі петицій про нагородження захисників України залишається без відповіді та рішення президента, статус Героя України досі має Юрій Бойко, що є фігурантом Реєстру Zрадників. Аби вирішити питання позбавлення державних нагород і звань проросійських політиків, колаборантів і зрадників, українці також підтримували петиції.
Найприкріше у цій ситуації те, що у Верховній Раді не перший рік є законопроєкт нардепа Романа Лозинського, який парламент може розглянути у другому читанні вже найближчим часом. Тобто все, що треба було зробити прем’єру, – звернутися до Комітету держвлади із проханням невідкладно готувати проєкт №6163 до другого читання. Проте майже два роки повномасштабного вторгнення криза державних нагород залишається, на жаль, невирішеною.
Раніше Рух «Чесно» вже писав, що петиції та суспільний розголос можуть допомогти вирішити проблеми, проте ми все ж маємо наполягати на ефективніших підходах до взаємодії громадян із владою, адже у дієвості петицій українці мають сумніви. І це стосується не лише петицій до президента, а й місцевих.
Як показують результати дослідження, близько 70% українців сумніваються в дієвості петицій як інструменту впливу на ухвалення рішень.
Лише 30% українців вважають петиції на сайті президента України дієвими, а місцеві петиції – 25%.
Водночас, попри таку оцінку дієвості петицій, звернення громадян на сайті президента є чи не єдиним доступним інструментом їх масового долучення до життя держави в умовах воєнного стану. Саме тому Рух «Чесно» закликає Офіс президента звернути увагу на інструмент електронних петицій та підвищити його ефективність.
Результати аналізу петицій громадян на сайті президента України за 2023 рік демонструють: петиції стали для українців чи не єдиним способом наголосити на необхідності нагородження героїчних вчинків українських захисників. Кількість підтриманих петицій за 2023 рік із вимогою нагородити державними нагородами військовослужбовців, часто посмертно, майже вдесятеро перевищує кількість петицій, підтриманих за попередні роки. Ця тенденція демонструє, що у темі нагороджень є прогалини, які однозначно потребують уваги законотворців та військового керівництва.
Доопрацювання потребує і механізм відповідей на підтримані петиції. Адже, попри законодавчо визначені 10 днів на відповідь, петиції можуть перебувати на розгляді по декілька місяців, або й років. Зрозуміло, що підвищення уваги суспільства до інструменту петицій та значне збільшення їхньої кількості значно ускладнюють оперативність роботи. Та все ж наразі цей інструмент лишається чи не єдиним способом комунікації українців із владою. Відтак доцільним є приділення більшої уваги інструменту петицій та підвищення його дієвості.
З іншого боку, у 2023 році значно зменшилася кількість «спаму» від громадян. Адже якщо у 2022 році було зареєстровано близько 13 тис. петицій, то у 2023 році таких петицій було зареєстровано близько 6 тис. Суттєве зменшення кількості зареєстрованих петицій та одночасне збільшення кількості підтриманих може свідчити про більш ґрунтовний підхід громадян до громадської участі. А отже, і ставлення до цього інструменту участі стає все більш серйозним.
Свій внесок у покращення якості роботи петицій громадяни зробили, тепер важливо, аби і представники влади звернули увагу на цей інструмент. Способів покращення дієвості чимало: врегулювати механізм нагородження та відзначення захисників на рівні держави, аби рідні не мали потреби використовувати петиції та всі інші доступні способи звернути увагу на історію військовослужбовця; сприяти більш швидкій та ґрунтовній реакції на підтримані громадянами петиції; зробити кінцевий результат розгляду петицій публічним тощо.
Та першим кроком має бути підвищення рівня відкритості роботи влади і налагодження комунікації з українцями. У складних умовах війни та спроб поляризації українського суспільства з боку ворога якісна взаємодія суспільства та влади набуває ще більшого значення. У цьому контексті увага до теми петицій та інших інструментів участі має лише зростати.
Дані: Дарина Лихенко
Графіка: Іван Лампека