Посли держав «Групи семи» в листі до керівництва українських органів влади застерегли від ухвалення реформи Бюро економічної безпеки, яка не відповідає вимогам європейської інтеграції та програми Міжнародного валютного фонду. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на лист, який є в розпорядженні редакції.
Зокрема, лист написаний на ім'я голови парламенту Руслана Стефанчука, а також адресований прем'єру Денису Шмигалю, голові Офісу президента Андрію Єрмаку та ще кільком урядовцям і парламентарям із правоохоронного та фінансового комітетів.
- Посли G7 наголошують, що реформа Бюро економічної безпеки повинна містити чотири ключові положення:
- Відкритий і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ.
- Незалежний аудит діяльності БЕБ через один і три роки після призначення нового директора.
- Можливість звільнення директора БЕБ на підставі висновків аудиту й неможливість звільнення рішенням уряду на підставі «незадовільних результатів» роботи.
- Переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою.
«Наголошуємо, що ухвалення будь-якого законопроєкту без цих елементів негативно вплине на фіскальну стабільність країни та виконання умов програми МВФ і європейської інтеграції. Крім того, ми наполегливо рекомендуємо не включати в закон про БЕБ будь-які положення, які підривають незалежність інших інституцій», – йдеться в листі послів.
Звернення до ключових українських посадовців з'явилось того ж дня, коли два профільні комітети Верховної ради – правоохоронний та фінансовий – схвалили урядовий проєкт закону про реформу Бюро економічної безпеки.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №10088 «Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ» та альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін'юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про перезавантаження БЕБ, який декларує перезавантаження бюро через рік після війни. Його різко розкритикував голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін і перший заступник голови профільного парламентського голови Ярослав Железняк. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже Офіс президента, а МВФ не зарахує цього структурного маяка.
У результаті уряд відклав внесення законопроєкту до Верховної Ради на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
До слова, група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді альтернативний урядовому законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) №10439-2.