RSF закликає чинити тиск на Китай, щоб відновити повну свободу журналістки Чжан Чжань, ув'язненої чотири роки тому за висвітлення Covid-19
RSF закликає чинити тиск на Китай, щоб відновити повну свободу журналістки Чжан Чжань, ув'язненої чотири роки тому за висвітлення Covid-19

RSF закликає чинити тиск на Китай, щоб відновити повну свободу журналістки Чжан Чжань, ув'язненої чотири роки тому за висвітлення Covid-19

Як зауважує міжнародна організація «Репортери без кордонів», у Китаї журналісти, затримані за свою роботу, часто залишаються під наглядом навіть після звільнення, і їм взагалі заборонено виїжджати за кордон.

Організація «Репортери без кордонів» (RSF) закликала міжнародне співтовариство посилити тиск на Пекін, щоб відновити повну свободу журналістаки Чжан Чжань, яку засудили до чотирьох років ув'язнення за висвітлення епідемії Covid-19 в Ухані у 2020 році.

У 2020 році журналістка опублікувала більше сотні відео в соціальних мережах до того, як її затримали. Cуд у Шанхаї засудив її до чотирьох років ув’язнення за нібито «розпалювання сварок та провокування проблем».

13 травня 2024 року китайська журналістка та лауреатка премії за свободу преси RSF Чжан Чжань має вийти на свободу. Попри це, RSF має сумніви щодо готовності китайського режиму повернути їй повну свободу. Як зауважують в організації, у Китаї журналісти, затримані за свою роботу, часто залишаються під наглядом навіть після звільнення, і їм взагалі заборонено виїжджати за кордон.

«Чжан Чжань мужньо ризикувала своїм життям, щоб повідомити співгромадянам про епідемію Covid-19 в Ухані. Її не слід було арештовувати, не кажучи вже про засудження до тюремного ув'язнення. Ми закликаємо міжнародне співтовариство посилити тиск на китайський режим відновити її повну свободу та свободу всіх інших затриманих журналістів і захисників свободи преси», — сказав директор азійсько-тихоокеанського бюро RSF Седрік Альвіані.

Кілька разів RSF закликала до звільнення Чжан Чжань та попереджала про жорстоке поводження, якого вона зазнала під час перебування у в’язниці. У перші місяці ув’язнення вона ледь не померла після того, як оголосила голодування. Влада насильно годувала її через носовий зонд і залишала в наручниках.

«Китайський режим веде справжню війну проти журналістики відтоді, як у 2012 році до влади прийшов лідер Сі Цзіньпін. Китай, найбільша в світі в’язниця для журналістів і захисників свободи преси, у якій утримується щонайменше 119 ув’язнених, посідає 179-е місце серед 180 країн у Світовому індексі свободи преси RSF 2023 року», — зазнасила організація.

Зазначимо, згідно з розслідуванням газети The New York Times, на початку 2020 року влада Китаю цензурувала інформацію, яка могла пролити світло на початок пандемії коронавірусу. Зокрема з міжнародних наукових журналів відкликали дослідження про ранні етапи пандемії, а також вилучали зразки генетичних послідовностей із баз даних.

Фото: RSF

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
Коронавирус Китай
Источник материала
Поделиться сюжетом