«Я, як ротний медик, надаю першу допомогу моїм хлопцям на полі бою, а також особисто контролюю їх лікування після бою! Цей процес не менш важливий і складний», – так описував свою службу Євген Шумілов, випускник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Актор загинувна фронті 30 квітня 2024 року.
З початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Євген доєднався до лав Збройних Сил. Виконуючи обов'язки ротного медика 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 3-ї ОШБ, мав звання сержанта. "Мет" брав участь у боях в Авдіївці, Семенівці, Бахмуті, Андріївці, Кліщіївці на Донеччині, також на території Харківщини та Луганщини.
Євген народився 12 січня 1992 року. Здобув акторську освіту. Знімався у таких серіалах та телепроєктах: «Речовий доказ», «Реальна містика», «Сидорéнки-Сидóренки», «Швидка», «Агенти справедливості», «Відділ 44». Багатьом запам’яталася реклама відомого поштового оператора зі статним красенем, який каже: «Завтра буде. Доставка майбутнього».
«Женя працював і йшов на позиції хворий, виснажений та ніколи не жалівся: «Я в порядку, маленька», – згадує Вікторія Левчук. – Йшов на виходи тоді, коли не мав би йти. Був за любий «двіж». Боліло все, але добросовісно працював і вдень, і вночі. Ми: «Відпочинь, поспи». Вічна іронія Жені: «Скоро засну вічним сном».
Побратими констатують, що у Бахмуті й Авдіївці "Мет" докладав усіх можливих і неможливих зусиль, аби рятувати життя українських захисників. Під обстрілами забирав тіла полеглих… По 4-5 днів без сну підряд. У тяжких умовах. Дуже радів, коли вдавалося врятувати побратимам кінцівки і обманювати смерть.
За службу Євген Шумілов був нагороджений знаками «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест». Його життєвий шлях, сповнений самовідданості та любові до рідної землі, є яскравим прикладом патріотизму та служіння народу. Чоловік загинув 30 квітня 2024 року біля села Нововодяне Луганської області, закривши своїм тілом пораненого побратима під час штурмових дій ворога.
Прощання з військовим відбулося 6 травня 2024 року у Вишневому під Києвом.
«Сьогодні у Вишневому ми попрощалися з Євгеном Шуміловим – актором, який вимушено покинув професію – став Воїном і Героєм. Він був Людиною, яку любили, яка багатьом дарувала радощі, надії і щастя спілкування, – написав близький друг загиблого Іван Марченко.
– Друзі та рідні називали тебе Женею. Бракує слів, щоб донести наші обпалені почуття. Цвіте бузок, квітнуть каштани, і дуже хочеться, щоб ти це побачив і порадів весні! Та ми більше не зустрінемося... Ти назавжди залишишся в нашій пам'яті світлою і радісною Людиною».
У день прощання з Євгеном Шуміловим його однокурснику Івану Марченку згадався вірш «Похорон друга» Павла Тичини, написаний у тривожному 1942-му: «В труні цій воїн – значить, той, хто волю, країни волю боронив!»
Панахида за полеглим відбулася у Церкві Святого Великомученика Георгія Побєдоносця. А далі хода шани і слави попрямувала до Алеї Героїв.
Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх, повторювали найближчі люди на прощанні з Євгеном Шуміловим. Безмежний смуток лишається мамі Героя і всім його рідним, знайомим і побратимам.
На сайті Президента України триває збір підписів під петицією про присвоєння Євгену Шумілову звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять Воїну!
Фото: Фейсбук-сторінка Evgeniy Shumilov, Фейсбук-сторінка Ivan Marchenko, Фейсбук-сторінка Viktoria Levchuk