Що буде з вашим тілом і здоровʼям, якщо ви перестанете митись

37-річний Джеймі Гемблін – професор Школи громадського здоров'я Єльського університету та лікар, який спеціалізується на профілактичній медицині, пише ВВС. Спершу він почав використовувати менше мила, шампуню та дезодоранту і рідше митися – замість щоденного душу він почав приймати його раз на три дні, а потім перестав узагалі.

Йому пощастило і експеримент пройшов успішно, але зазвичай відмова від миття призводить до негативних наслідків: від неприємного запаху, подразнення, акне і шкірних інфекцій до лупи та свербіння.

Що буде, якщо відмовитись від миття

Неприємний запах. Піт сам по собі безбарвний і не має запаху, але при взаємодії з бактеріями на шкірі виникає специфічний аромат. Цей запах може посилюватися через ряд факторів, включаючи недостатню гігієну, гормональні зміни, харчування, деякі захворювання, такі як діабет, або приймання певних ліків.

Подразнення та акне. Ігнорування регулярного вмивання може призвести до того, що мертві клітини шкіри та шкірне сало забиватимуть пори, викликаючи подразнення та появу акне. Однак слід зазначити, що надмірний догляд за шкірою також може посилити запалення.

Шкірні інфекції. Шкіра служить природним захисним бар'єром проти патогенних мікроорганізмів. Порушення цілісності шкіри може полегшити патогенам проникнення в організм, особливо якщо шкіра не очищується регулярно. Тому важливо підтримувати шкіру в чистоті, щоб запобігти розвитку інфекцій.

Лупа та свербіж шкіри голови. Якщо забути про регулярну гігієну голови, ви ризикуєте зіткнутися з лупою та сверблячими прищами на шкірі голови через скупчення шкірного сала та мертвих клітин.

Історичні міфи про гігієну

У Середньовіччі люди теж не милися — і нічого. Чи ні?

До XIV – XV століть у Європі громадські лазні були популярними й відігравали важливу роль у соціальному житті. У таких лазнях люди не лише купалися, але й спілкувалися, обговорювали новини, укладали угоди та відпочивали. Це були центри соціального життя.

Люди в Середні віки приймали ванни, і гігієна була важливою частиною їхнього повсякденного життя. Купання було рутиною. Медичні трактати того часу пояснювали важливість ванн для очищення тіла та поліпшення травлення.

У XIV столітті почалася пандемія чуми (Чорна смерть), яка стала руйнівною подією для Європи. За грубими оцінками, від чуми в Європі померло 25 мільйонів людей. Це призвело до поступового зниження популярності купання, оскільки люди почали уникати контакту з водою, вважаючи її джерелом інфекції.

Популярність громадських лазень продовжила знижуватися у XVI столітті. Можливо, через суворі релігійні погляди або ж Чорну смерть і спалахи сифілісу наприкінці XV століття люди стали рідше відвідувати лазні.

Вже у XVII столітті люди купалися рідко, і така ситуація серед західних європейців тривала до кінця XVIII століття. І багаті, і бідні рідко приймали ванну. Вважалося, що це небезпечно і від цього можна захворіти. В основному всі регулярно мили лише обличчя та руки.

Неприємний запах маскували парфумерією, але це не усувало причину – у результаті від людини пахло і парфумами, і брудним тілом.