У жовтні в одній з громад на Черкащині оголосили надзвичайну ситуацію через лихоманку Західного Нілу. Цей небезпечний вірус дійшов до України нещодавно, і, як кажуть у МОЗ, буде поширюватися далі.
Як захистися від цієї лихоманки та до чого тут комарі, чи загрожує Україні новий вірус Марбург та що відбувається зі спалахом ковіду – про це ВВС Україна розпитала заступника міністра охорони здоров’я та головного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.
А ще про те, що відбувається із експертними комісіями на тлі нещодавнього скандалу, коли у корупції звинуватили голову Хмельницької МСЕК.
МСЕК – чи можна там навести лад
ВВС: Два роки говорять, що МСЕК (медико-соціальні експертні комісії) потребують реформ. Час від часу когось ловлять на корупції, оголошують перевірки, але нічого не змінюється. І ось останній гучний випадок у Хмельницькій МСЕК. Корупцію у МСЕК можна подолати? Що МОЗ для цього робить, щоб групу з інвалідності в Україні не можна було купити?
І.К.: У всьому, що стосується питання протидії корупції, ми тісно співпрацюємо з правоохоронними органами. Ми бачимо повідомлення, скарги, бачимо їх до того, як вони стають публічними…
ВВС: Цих скарг стало більше?
І.К.: Так, тому що виросло навантаження на МСЕК. Але разом з тим ми майже 19 тисяч справ опрацювали спільно з правоохоронними органами, щоб ліквідувати будь-які можливі корупційні моменти.
ВВС: Тобто переглянули 19 тисяч справ МСЕК, щодо яких була якась підозра, що щось там не те?
І.К. Так. І те, що відбувається зараз у ЗМІ, – це фінал цієї роботи. Ми розуміємо, що залишаються ще ось такі елементи, як той прикрий випадок (у Хмельницькій області – Ред.). Але дійсно МОЗ тут є чітким послідовником і дотримувачем принципів закону. Ми будемо співпрацювати з правоохоронними органами допоки в системі МСЕК не буде наведено певний лад.
ВВС: Коли цей лад можуть навести?
І.К: Є концепція розвитку системи МСЕК. Також є законопроєкт, який має це врегулювати. Ми сподіваємося, що після його прийняття можна вже буде казати про те, що якісь певні елементи з цієї системи підуть.
Ковіду вже менше, але він все ще небезпечний
ВВС: У серпні були десятки тисяч випадків ковіду, у вересні – значно менше. Ми можемо говорити, що загроза ковіду минула? Чи очікується якийсь осінній, зимовий спалах?
І.К.: У серпні було 65 тис. хворих на ковід, у вересні – 35 тис. Ковід починає спадати. Ми мали дещо нехарактерний підйом захворюваності в липні, викликаний появою штаму “Флірт”. Зазвичай такий підйом спостерігають десь з кінця серпня – початку вересня.
Ковід буде залишатися, але такої пікової захворюваності, яка була в нас в липні, не очікуємо.
Зараз ми вже вступили в епідемічний сезон звичайних гострих респіраторних вірусних інфекцій. Очікуємо підйом захворюваності як по грипу, так і по гострих респіраторних вірусах.
ВВС: Але не ковіду?
І.К.: Так. До кінця цього року по грипу – це в переважній більшості січень-лютий.
Додаткового піка ковіду не очікуємо. Але, до речі, дуже важливо зрозуміти, що у сезону грипу і ГРВІ є свої певні особливості. Зараз ми реєструємо десь 100, 110, 120 тисяч випадків ГРВІ щотижня. Але за минулий тиждень у нас не було жодного летального випадку від грипу або ГРВІ.
Разом з тим було 11 летальних випадків від ковіду. Тобто ковід, навіть попри те, що його кількість зменшується, все одно залишається небезпечним. І дуже важливий момент – 100% пацієнтів, які померли внаслідок ковіду, не були вакциновані.
ВВС: Тобто кількість випадків ковіду зменшилась, але все одно відсоток тяжкого перебігу і смертельних випадків залишається високими?
І.К: Ковід в середньому має від одного до двох відсотків летальності. Зі ста людей у одного ковід буде протікати у важкій формі, і ця людина скоріше за все буде мати важкі наслідки.
Грип при цьому дає набагато менші показники летальності.
Щеплення від ковіду – де його зробити
ВВС: Є дуже мало інформації є про те, де можна щепитись від ковіду. Чому так сталося? І чи є якась проста і доступна інструкція, де людині в Києві, у будь-якому іншому місті, селі зробити щеплення?
І.К: В Україні переглянули інфраструктуру вакцинації. Якщо ви пам’ятаєте, на піку ковіду ми мали декілька сотень центрів вакцинації, але сьогодні у нас залишилася лише базова інфраструктура. Це означає, що ми використовуємо зараз лише дві платформи – це стаціонарні пункти щеплень плюс мобільні бригади, які можуть виїжджати у важкодоступні населені пункти.
Вакцинацію можна зробити у лікарнях, у поліклініках, де є кабінети щеплень.
Треба звернутися до сімейного лікаря. Лікар перевинки вас може направити до найближчого пункту щеплення.
Або зателефонувати до кол-центру МОЗ 0 800 60 20 19 та дізнатись адресу найближчого до вас пункту щеплення.
Чи вистачить на всіх вакцин?
ВВС: Чи можемо ми сказати, що зараз в Україні є достатня кількість вакцин для всіх охочих зробити щеплення від ковіду?
І.К: Так, це 100%. Україна, на щастя, продовжує співпрацю з Міжнародним альянсом Gavi. Це міжнародна ініціатива, яка допомагає країнам мати доступ до вакцин. І завдячуючи цьому, ми отримуємо вакцини безкоштовно. Багато країн втратили цю можливість. Україна отримує їх у кількості абсолютно достатній як для дорослих, так і для дітей.
ВВС: І це омікрон-специфічна вакцина, Pfizer?
І.К: Pfizer. Ми відмовилися від всіх інших вакцин, тому що розуміємо, що зараз немає такого запиту на вибір вакцини. Найбільш зручна вакцина, та, яка викликає довіру, розуміння і знайома всім, це вакцина Pfizer.
Вона була спеціально розроблена під будь-які штами “Омікрону”. Ця вакцина ефективна, і вона у нас є у достатній кількості.
ВВС: За статистикою, кілька мільйонів українців на рік хворіють на грип та ГРВІ. Від грипу можуть бути великі ускладнення. Але вакцинація від грипу не є популярною. Скільки українців щеплюються щороку від грипу? І як можна цю кількість збільшити?
І.К: Питання складне. Вакцина проти грипу не є обов’язковою. Це рекомендоване щеплення. І по суті кількість вакцин, яка доступна на ринку України, – це виключно бажання і фінансові розрахунки фармацевтичного сектору. Тобто вони беруть середньостатистичні рівні споживання вакцини за минулі роки і приблизно таку ж саму кількість адресують на завод-виробник для того, щоб Україна мала доступ до таких вакцин.
У середньому за рік в Україні від грипу вакцинуються 500-600 тисяч людей.
Це дуже невеликі цифри. Але це ті люди, які готові прийти в аптеку, купити вакцину, які звертаються в приватні медичні центри.
ВВС: Як змінити таке скептичне ставлення до вакцинації від грипу?
І.К: Кожна людина повинна розуміти, що вакцина в середньому коштує до 500 гривень. Вона захищає від важкого перебігу грипу. Щеплення вкрай показано вагітним, вкрай показано літнім людям, групам професійного ризику. Щеплення від грипу рятує людей.
І ми кожного сезону починаємо говорити про нові і нові смертельні випадки, про необхідність вакцинації, але рівень довіри і особисте ставлення, на жаль, поки що працює так, що люди думають “я поки відкладу”. І люди це відкладають.
Чи готові лікарні до зими
ВВС: Якщо цієї зими буде великий спалах грипу, ковіду, медична система України, понищена війною, з перебоями зі світлом, готова до цих викликів?
І.К: Ми, як і кожна країна світу, винесли з ковіду дуже корисні уроки. Цей досвід полягає в тому, що у нас зараз на національному рівні є певна кількість закладів охорони здоров’я, які готові до будь-яких надзвичайних ситуацій. Це масове надходження постраждалих, швидке надання медичної допомоги постраждалим.
Лікарні, які раніше були перепрофільовані під ковідні ліжка, які мають підведений кисень, які мають реанімаційні відділення, – вони тепер переконтрактовані НСЗУ по спеціальному пакету, який називається “Готовність до надзвичайних ситуацій”.
По країні таких закладів близько 170. Вони готові до будь-яких ризиків. Це означає, що в них є реанімації, мінімальний запас ліків, щоб управляти великою кількістю постраждалих і надавати допомогу. Це може бути умовно спалах грипу, ковід, це може бути влучання ракети.
Що сталось у Полтаві
ВВС: У Полтаві, коли стався ракетний обстріл, лунало багато критики щодо того, що якраз медична система не була готова прийняти велику кількість поранених. Щось змінили після цього у Полтаві, щоб ця ситуація не повторилася?
І.К: Ми розбирали реагування областей на отакі ракетні обстріли. На жаль, в останній час ракетні обстріли почастішали, вони супроводжуються більшою кількістю жертв.
І ми розуміємо, що система охорони здоров’я точно так само повинна змінюватися. Ми розглянули реагування в Охматдиті, ми розглянули ситуацію в Полтаві, ми розглянули декілька випадків з інших областей.
ВВС: Турнікети туди завезли? Неякісні турнікети називали однією з причин…
І.К: Я не зовсім погоджуюся з громадською думкою стосовно ефективності дій екстреної служби на догоспітальному рівні.
ВВС: Ви вважаєте, вони були ефективні?
І.К: У нас не було зафіксовано жодного летального випадку, який би був пов’язаний з ненаданням медичної допомоги або з неякісним наданням медичної допомоги. І це для нас головний параметр.
ВВС: Це коли довезли до лікарні?
І.К: Ефективність роботи “екстренки” – це догоспітальна допомога і догоспітальна летальність. Екстрена медична допомога має приїхати вчасно, надати медичну допомогу, стабілізувати пацієнта і довезти його до лікарні.
Смертельні випадки були у лікарні через тяжкість уражень. Але на догоспітальному рівні не було жодного випадку, що людина померла через несвоєчасне або неякісне надання медичної допомоги.
Є багато технічних деталей. І я впевнений, що після війни ми зможемо більш публічно комунікувати такі речі. Але я можу від себе особисто сказати, я не курую екстрену медичну допомогу, я не погоджуюся з оцінками окремих організацій чи волонтерів, що екстрена медична допомога використовувала невірні алгоритми, невірні сценарії.
ВВС: Турнікети були правильні?
І.К: Використовувалися різні турнікети. І у тому числі ті, які були на місці. Тому що, як ми всі знаємо, це ж був об’єкт відповідного профілю.
ВВС: Якщо говорити про готовність лікарень працювати у блекаут, лікувати людей – наші лікарні до цього готові?
І.К: Ми дійсно мали такі проблеми в 2022 році. До лікарень зараз поставили величезну кількість електрогенераторів – 11 820 генераторів, станом на 9 жовтня. Кількість обладнання збільшується щомісяця.
Критична потреба у генераторах закрита на 100%.
До того ж, за результатами співпраці зі Світовим банком, ми запустили ініціативу зі встановлення сонячних панелей. Поки ми можемо зробити це на рівні 130 закладів охорони здоров’я.
Лихоманка Західного Нілу – остерігатись треба комарів
ВВС: 8 жовтня на Черкащині оголосили надзвичайну ситуацію через лихоманку Західного Нілу. Там померла людина. Яка ситуація в регіоні зараз і наскільки лихоманка Західного Нілу загрожує Україні?
І.К: Лихоманка Західного Нілу, на жаль, є ендемічною для України, тобто є природною на території України, і вона природно буде поширюватися.
У нас є певний зсув температур по регіонах країни. Якщо раніше ми говорили, що лихоманка Західного Нілу може поширюватися у Херсонській, Одеській областях і в Криму, то зараз велика частина центральної України стає сприятливою для цього. Що значить сприятливою? Лихоманка Західного Нілу передається через птахів. Вони є природним “резервуаром” цього вірусу. Через Україну проходить декілька шляхів перельоту таких птахів.
Потім через комарів може інфікуватися людина або тварини. Лихоманка Західного Нілу була, є і буде. Тут, напевно, треба звикати до того, що ця лихоманка буде у ще більшій кількості в Україні.
ВВС: Скільки зараз у нас є хворих?
І.К.: За даними ЦГЗ: з початку липня – за 3 місяці – зареєстровано 88 випадків. 11 людей померли.
Хворобу діагностували у Києві та Київській області, по випадку – в Полтавській та Черкаській областях.
ВВС: Що робити? Як захиститися?
І.К.: На жаль, лихоманка Західного Нілу – це захворювання, яке супроводжується достатньо високими показниками смертності. Від неї немає вакцини і немає специфічного лікування. І тому основна протидія – це, по суті, обмеження гуляння на вулиці, коли там є комарі, без репелентів (засобів від комарів – Ред.).
ВВС: Тобто не допускати, щоб тебе кусали комарі?
І.К: Так. Це основні заходи. Найефективніший спосіб профілактики — це запобігання укусам комарів.
Людям, які особливо мешкають поблизу водойм, потрібно використовувати репеленти. Варто носити захисний одяг, встановлювати сітки на вікнах, не бути біля стоячої води, де розмножуються комарі. Від людини до людини хвороба не передається.
ВВС: А якщо це вже є – як відрізнити лихоманку Західного Нілу від інших лихоманок?
І.К: Лише йти до лікаря. Самостійно поставити діагноз неможливо. Бо лихоманок може бути сотні, і причин для них точно так само сотні.
Якщо людина знає, що її вкусив комар, і після цього у неї підвищилась температура, погіршення самопочуття, почалися головні болі, якісь інші симптоми, висипи або інші якісь речі – така людина має терміново звернутися до лікаря і повідомити про те, що були укуси комарів.
ВВС: Це те, що має насторожити? Укус комара, а потім лихоманка?
І.К: Найчастіше хвороба починає проявлятися через 2-3 дні.
ВВС: Ви вважаєте цю загрозу лихоманки Західного Нілу серйозною для України?
І.К.: Звісно. Вона є серйозною, вона і буде залишатися серйозною. Треба, щоб люди поступово змінювали свою поведінку стосовно комах.
Для багатьох зараз нонсенс використовувати якісь там репеленти, якщо ви просто виходите в парк. Але в умовах глобальної зміни клімату це реальність і це треба робити.
Чи загрожує Україні вірус Марбург
ВВС: Ще один вірус, який зараз лякає світ, – це вірус Марбург. Він може прийти до нас це теж?
І.К.: Віруси не мають жодних кордонів.
Вірус Марбург з групи особливо небезпечних інфекцій. Це група гарячок, яка призводить до того, що стається системне ураження судин, і у людини виникає кровотеча з дуже різних систем. З травної системи, з носа, з внутрішніх органів. І це небезпечний стан.
Всі ці гарячки – Марбург, Ебола, Ласса і всі інші – вони в переважній більшості мають достатньо високі показники смертності.
Летальність Марбурга, за різними даними, варіює від 70 до 80%. Найсмертельніша хвиля Марбурзької лихоманки була в Анголі у 2005 році. Тоді жертвами стали понад 300 людей.
У Європі за останні 40 років від цієї хвороби померла лише одна людина, і ще одна — в США після повернення з експедицій до печер Уганди.
Варто розуміти, які є ризики поширення. Основне джерело інфекції перебуває в летючих мишах, які можуть вкусити, якщо людина відвідує печери або спускається в гроти.
Від людини до людини вірус передається лише статевим шляхом або через дуже тісний і тривалий контакт з виділеннями. Тобто це, по суті, кров. 70-80% хворих – це медичні працівники, які не дотримувались правил.
Ризик поширення буде зростати в залежності від інтенсивності авіасполучення. Людина може інфікуватися сьогодні десь в Уганді, завтра вона може бути в якійсь європейській столиці.
Тому система охорони здоров’я повинна бути готова до того, щоб діагностувати будь-які геморагічні лихоманки. Для цього проводиться навчання, є спеціальні протиепідемічні бригади.
ВВС: У нас ці навчання відбуваються?
І.К: Так. На всі лихоманки, які є з групи особливо небезпечних.
Шанси поширення в межах країни вірусу Марбургу дуже малоймовірні. Чому? Тому що у нас немає кажанів, які це переносять. І немає інтенсивного перебування великої кількості людей в печерах або в замках.
Марбург не так швидко передається, як респіраторні віруси.
Тому навіть, якщо буде один випадок, епідемії ми не очікуємо. Але те, що він може рано чи пізно з’явитися на території України, – безумовно.
Наступна пандемія прийде від тварин
ВВС: Якою може бути наступна глобальна пандемія?
І.К.: Моя особиста думка, що вона однозначно має бути зоонозна. Зоонозні віруси (віруси, що передаються від тварини до людини) залишаються найбільш ймовірним джерелом нових епідемій.
Або це буде якийсь резистентний штам, який буде стійкий до будь-яких антибактеріальних засобів. Це може бути захворювання X, яке, скажімо так, з’явиться і буде нове для світу.
Це може бути мутація вже відомих вірусів, як було з ковідом.
Чому зоонозна, від тварин? За рахунок урбанізації, коли будуються нові міста, підвищується температура, люди все більше починають забудовувати ті території, які раніше були дикими.
Це все призводить до того, що кількість наших взаємовідносин з тваринним світом зростає. Ми стикаємося з комарами, ми стикаємося з комахами, з кліщами, з птахами, з домашніми тваринами. І кількість вірусів, яка циркулює серед тварин і яка може рано чи пізно переходити від тварин до людей, зростає. За останнє десятиріччя ця кількість значно зросла.
ВВС: Нова пандемія може прийти до нас від тварин?
І.К: Так. Чи можна її попередити? Навряд чи.
Система громадського здоров’я повинна тісно співпрацювати з ветеринарним сектором, обмінюватися інформацією стосовно циркуляції вірусів.
Тут не йдеться про обмеження контактування з тваринами, а про більший моніторинг випадків – щоб ми хоча б розуміли, які віруси можуть викликати наше занепокоєння.
Автор: Діана Куришко
Джерело: ВВС