60 минут позора Шольца: что в Германии думают о попытках канцлера возобновить диалог с Путиным

Наприкінці тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц пішов на крок, що викликав жорстку реакцію Києва – він зателефонував російському лідеру Владіміру Путіну і годину з ним спілкувався.

Президент Володимир Зеленський у відповідь на це заявив, що Олаф Шольц відкрив скриньку Пандори, а у МЗС України нагадали, що Путін розцінює спроби умиротворення як ознаку слабкості.

До того ж російський лідер не приховує свого бажання позбутись ізоляції у контактах із Заходом, а дзвінок Шольца стає кроком саме у цьому напрямку, нагадують у Києві.

І якщо за цим прецедентом послідують нові телефонні розмови з господарем Кремля – вони не дадуть позитивних змін, але зміцнять позиції лідера держави-агресора.

Однак ключові західні партнери не підтримали обурення українського керівництва.

Є підстави не виключати особливу мотивацію Шольца.

Німеччина стрімко входить у передвиборчу кампанію, і на голосуванні, яке відбудеться за три місяці, Соціал-демократична партія Шольца має усі підстави провалитися.

До того ж чинний канцлер ще до виборів може стикнутися з "бунтом" у власній партії, де не всі хочуть, щоби він продовжував лишатися лідером партійного списку.

Тож зараз канцлер, який побудував собі у Німеччині імідж потужного переговірника, шукає шлях здолати ці проблеми і довести виборцям свою ефективність.

Для українців результативність "телефонної дипломатії" Шольца очевидна – ми вже побачили її у ніч на неділю, коли Росія здійснила одну з наймасштабніших за час війни повітряних атак на Україну.

Лідер Кремля показав, що він насправді думає про перемовини з ним.

Але найважливіше – те, що думають про це у самій Німеччині.

Там багато хто також пов’язав активність Шольца із наближенням виборів.

Але схвальні відгуки на канцлерову дипломатію виявилося складно знайти – жест канцлера привітали лише проросійські сили.

У цій статті ми розповідаємо, як німці реагували на першу після дворічної паузи розмову Шольца з Путіним.

Згода Заходу, спротив України.

В Україні два роки тому були поширені жарти та меми про жагу французького лідера Емманюеля Макрона до телефонних розмов з Владіміром Путіним.

Утім, насправді найбільшим "телефонним фанатом" Кремля у той час був Олаф Шольц.

Так, остання розмова Макрона з російським візаві відбулася на початку вересня 2022 року, а далі він тільки казав про такі наміри, але так цього і не зробив.

А от Шольц після нього мінімум двічі спілкувався з агресором телефоном – у тому ж таки вересні та у грудні 2022 року.

Це була остання донедавна розмова канцлера з російським правителем під час великої війни.

Саме після неї Шольц вирішив, що подальші телефонні розмови не мають сенсу.

Але у 2024 році німецький лідер вирішив відновити цю практику – хоч вона жодного разу до того не давала результату.

Примітно, що Берлін спершу вирішив проконсультуватися про це з Києвом: кілька місяців тому, як розповів ексглава МЗС Дмитро Кулеба, Шольц поцікавився у президента Зеленського, чи не доречно було би знову зателефонувати Путіну.

Зеленський тоді виступив проти цієї ідеї, і Шольц від дзвінка на той час утримався.

Утім, 15 листопада розмова таки відбулася.

Як стало відомо з преси, підготовка до неї велася кілька тижнів, у тому числі в координації із західними партнерами.

Причому схоже, що рішення про дзвінок з’явилося ще до того, як у Німеччині розвалилася коаліція і дострокові вибори стали неминучими.

За даними Bild, деталі розмови були погоджені, зокрема, 18 жовтня, коли президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон відвідали Берлін.

Зокрема, йшлося про те, що Шольц проведе переговори після виборів президента США, але до саміту G20 у Бразилії.

Саме в цей проміжок розмова й відбулася.

А от позиція України вже не мала вирішального значення.

Про свої наміри зателефонувати главі російської держави канцлер знову поінформував Зеленського.

Київ знову, за даними джерел, заперечив проти цього – але не запобіг втіленню планів.

Розмова без ілюзій.

Чого ж Шольц намагався досягти цим дзвінком?.

З офіційного повідомлення німецького уряду відомо, що канцлер схиляв російського лідера до переговорів про припинення вогню.

Але невже у нього з’явилися сподівання, що за майже два роки після їхньої минулої розмови Владімір Путін став договороспроможним?.

Відповідь – ні.

Принаймні, жодних свідчень на користь цього немає.

А видання Spiegel зазначає, що в офісі Шольца не було жодних ілюзій щодо Путіна, і там не чекали жодного прориву після розмови.

Одним з мотивів канцлера, пише видання, нібито було бажання розповісти Путіну правду про реальну ситуацію на війні й те, як критично сприймають Росію в світі.

Шольц чомусь переконаний, що Путін отримує від оточення викривлену картину про війну.

Та є ще одна причина, яка може видаватися більш раціональною.

Німецький лідер також хотів запевнити Путіна, що західна військова допомога Україні не вичерпається.

А ще – що російському лідеру не варто сподіватися на угоду з майбутнім президентом США Дональдом Трампом, яка буде шкодити Україні.

"На думку Шольца, телефонний дзвінок мав на меті дати зрозуміти Путіну, що майбутнє України не вирішуватиметься одноосібно Трампом.

І що Європа має бути залучена до можливих мирних переговорів", – підкреслює Spiegel.

У неділю німецький канцлер підтвердив, що цей пункт став одним з аргументів на користь розмови.

Він також запевнив, що жодне рішення щодо врегулювання війни не буде прийнято за спиною України.

А ще – визнав, що не хоче, щоби Трамп став єдиним лідером великої західної економіки, який спілкується з диктатором у Кремлі.

Мовляв, погано, якби переговори Трамп-Путін відбулися, а німецько-російські переговори на найвищому рівні – ні.

Утім, Олаф Шольц також визнав: російський лідер свої погляди на війну не змінив.

Передвиборчий "канцлер миру".

Ми, українці, можемо сприймати пояснення Олафа Шольца з різним рівнем розуміння та скепсису.

Але головне – те, що і у Німеччині мало хто зрозумів користь діалогу з Путіним для України та й для самого Берліна.

Про це свідчать не лише коментарі опозиційних політиків (яким годиться критикувати уряд), а й оцінки німецьких медіа.

Але ще показовіше, що сумніви у доцільності подальших переговорів з Путіним публічно висловили призначені урядом посли.

Глава німецької дипмісії у Києві Мартін Єгер у неділю, відразу ж після масованої ракетної атаки РФ, зазначив, що Росія не хоче переговорів, а обирає ескалацію.

Не вважає доцільним час для переговорів і посол Німеччини в Москві Александер Граф Ламбсдорф.

"Зараз Росія бомбардує Україну щодня, і тому ми, на жаль, ще не на тому етапі, коли можемо це (припинення вогню) обговорювати", – заявив він.

І дійсно, з грудня 2022 року, коли Шольц востаннє говорив із Путіним, і до п’ятничного дзвінка Росія ніяк не демонструвала готовність сідати за переговорний стіл, а радше навпаки.

Тому мета змусити Путіна до переговорів, задекларована урядом, викликає скепсис.

Тож незалежні оглядачі пояснюють дії Шольца внутрішньою політикою.

Адже 23 лютого у Німеччині пройдуть дострокові вибори, і СДПН Шольца іде до провалу на них.

До того ж усе більше соціал-демократів відкидають кандидатуру Шольца на пост канцлера.

Переговори про припинення війни можуть видаватися інструментом, здатним зміцнити позиції Шольца перед виборами.

І те, що дострокові вибори не були вирішеною справою на час, коли канцлер домовлявся з партнерами про свій дзвінок у Кремль, не є визначальним.

Адже навіть без розвалу коаліції Німеччина обирала би Бундестаг у 2025 році – просто чергові вибори відбулися би восени, а не на початку року.

Мирні переговори дійсно є передвиборчою "фішкою" Шольца та його партії.

Spiegel нагадує, що під час виборчої кампанії до Європарламенту влітку 2024 року СДПН вже виступала за Шольца як за канцлера миру.

Тепер партія знову бере на озброєння цю стратегію.

Мета соціал-демократів – зайти на електоральне поле "друзів Путіна", таких як ліворадикальний Альянс Сари Вагенкнехт та ультраправа "Альтернатива для Німеччини".

Що думають "друзі Путіна".

Треба відзначити, що голосів на захист телефонної дипломатії канцлера за ці дні лунало вкрай небагато – але вони є.

Практично усі ті політики, що стали на захист Олафа Шольца, належать до традиційно проросійських сил.

Втім, і у їхній підтримці знайшлось місце критиці.

Депутат Бундестагу від "Лівих" поскаржився, що Шольц повинен був зв'язатися з Путіним набагато раніше, а тепер вже "може бути пізно".

Він звинуватив канцлера в тому, що той наважився на дзвінок лише після перемоги Трампа у США.

У цьому ж ключі ультраправий депутат від "Альтернативи для Німеччини" Райнер Ротфус заявив роспропаганді, що німецький уряд отримує вказівки зі США, і тепер, коли заокеанський курс змінюється, Шольц нарешті заворушився.

Водночас лідер "АдН" Тіно Хруппала похвалив канцлера за "правильний курс" – без дорікань.

Зовнішньополітична речниця ліворадикального Альянсу Сари Вагенкнехт Севім Дагделен побачила у вчинку Шольца передвиборчий маневр, однак все одно привітала розмову: "Шольц нарешті шукає прямих переговорів з російським президентом Путіним, щоб припинити війну в Україні".

А от на сторінках німецької преси було вкрай важко знайти абсолютно схвальні матеріали про крок канцлера.

Одним із таких став коментар кореспондента суспільної телерадіокомпанії ARD, який вважає, що просування дипломатичних ініціатив, ймовірно, зможе "прибрати вітер" з вітрил радикальних партій, оскільки питання війни та миру справді є для німців небайдужими.

У матеріалі Шольц отримав похвалу за те, що не залишив перший за довгий час контакт із Путіним Трампу, який міг би пообіцяти лідеру РФ щось непідготовлене і навряд чи діяв би в європейських інтересах.

Хоча немає підстав для певності, що розмова Шольц-Путін дозволила цьому запобігти.

Автор коментаря вважає, що ця телефонна розмова могла би стати кроком до появи Путіна за столом переговорів.

Однак він не дає жодних аргументів на користь того, чому вмовляння агресора повинні увінчатись успіхом.

І головне, це дійсно чи не єдина схвальна оцінка дзвінка у мейнстримних німецьких медіа.

Натомість абсолютна більшість висновків – критична до дій канцлера.

Шольц без довіри.

Натомість критики канцлера, у тому числі у політичних колах, наголошують, що той зателефонував Путіну без реальних важелів впливу на нього.

За три місяці Шольц майже напевно програє вибори, а отже, він не має мандата на будь-які домовленості.

"Олаф Шольц ніколи не був більш безвладним, ніж зараз.

Путін усвідомлює цю слабкість", – вважає депутат Бундестагу від "Зелених" Робін Вагенер.

Лунають сумніви також у щирості дій канцлера та заявлених ним завдань переговорів.

"Шольц не може серйозно вірити, що він, канцлер без більшості і без майбутнього, зможе досягти справедливого миру, в якому Україна відновить свій територіальний суверенітет", – додав Юрген Гардт, речник з питань зовнішньої політики парламентської фракції ХДС/ХСС (ця фракція є основним фаворитом майбутніх виборів; до того ж вона назагал є більш рішучою, коли йдеться про підтримку України зброєю.

Інший політик ХДС Йоганн Вадефул наголосив, що мир в Україні може бути досягнутий лише за умови сильнішої військової підтримки, а "Шольц не був і не є готовим до цього".

А в лавах колишніх партнерів по коаліції Шольца, Вільній демократичній партії, скористалися дзвінком, аби вкотре закликати надати Україні ракети Taurus.

У цьому раунді проукраїнська опозиція у Бундестазі, схоже, обіграла канцлера "всуху".

Більшість німецьких медіа зійшлися на тому, що дзвінок Путіну був помилкою.

І виграла від цього лише російська сторона.

Він (Шольц) хоче представити себе в ролі мирного князя під час передвиборчої кампанії.

Путін може бути щасливим", – констатує кореспондент Deutschlandfunk у своєму коментарі щодо дзвінка.

І навіть ті аналітики, які вважають, що розмова з Путіним може мати сенс – не вважають коректними дії Шольца.

Дзвінок Путіну, як пояснив професор політології Кельнського університету Томас Єгер, став би доказом, що Шольц активно працює на ниві мирного врегулювання.

Водночас він не вважає, що ця розмова призведе до чогось серйозного: "Навіть якби він (Путін) раптом захотів взяти участь у мирній конференції – чого годі очікувати, – він не дозволив би Шольцу оголосити про це.

Йому немає чого йому запропонувати, як і іншій "кульгавій качці" в США, Джо Байдену".

Суголосно висловився й оглядач видання Die Zeit, що вважає цей крок Шольца суто передвиборчим, а не мирним.

Він підкреслив, що "тепер Шольц може сказати (лідерці ліворадикалів Сарі) Вагенкнехт, що поки вона просто базікає, він розмовляє з Путіним, і передати Фрідріху Мерцу (кандидату у канцлери від опозиційного ХДС): "Я веду переговори, поки ви хочете поставити ракети Taurus".

Причому не можна виключити, що у підсумку переговори Шольц-Путін наблизять передачу ракет Taurus ЗСУ – попри прагнення Шольца, який стрімко втрачає владу, запобігти цьому.

Лідер парламентської фракції вільних демократів Крістіан Дюрр навіть допустив можливість винесення на голосування в Бундестазі рішення про поставку Україні крилатих ракет.

За умови підтримки ХДС/ХСС та "Зелених" така ініціатива цілком могла б отримати схвалення у Бундестазі вже зараз, до виборів – особливо на тлі останнього рішення США дозволити Україні удари далекобійною зброєю вглиб Росії.

Авторка: Христина Бондарєва,.

журналістка "Європейської правди".