Напад на українців у Греції, поляки блокують кордон, вибори у Румунії: новини вихідних

У ЄС вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

У Греції невідомі з комуністичною символікою напали на акцію українців до роковин Голодомору.

Франція запевняє, що у неї немає "червоних ліній" у питанні допомоги Україні, а Литва обіціяє профінансувати виробництво "Паляниць" і інших українських далекобійних дронів.

Колишня президентка Тайваню наголосила, що "США повинні зробити все можливе, щоб допомогти українцям", а глава Міноборони Німеччини попередив, що зараз Європа стоїть перед обличчям довгострокової загрози.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 22 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Напад на українців у Греції.

У суботу, 23 листопада, Міністерства закордонних справ та посадовці ЄС вшановували пам’ять жертв Голодомору на території України 1932-1933 років.

Президентка Європарламенту Роберта Метсола заявила, що у суботу, 23 листопада, Європа "приєднується до народу України, щоб згадати та віддати шану мільйонам жертв Голодомору".

На сьогодні Голодомор визнали геноцидом українського народу парламенти близько трьох десятків країн світу, а також Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи.

У вересні парламент Швейцарії визнав Голодомор 1932-1933 років актом геноциду.

Президент США Джо Байден випустив заяву до дня пам’яті жертв Голодомору, у якій пообіцяв Україні подальшу підтримку з боку Вашингтона.

А у Греції невідомі з комуністичною символікою напали на акцію українців до роковин Голодомору.

Інцидент стався у місті Мандра, куди українці з’їхалися з інших населених пунктів до пам’ятника Тарасу Шевченку, щоб провести там пам’ятні заходи.

"У суботу під час мирного заходу, присвяченого Дню пам’яті жертв Голодомору в Україні, група агресивно налаштованих осіб під комуністичними прапорами та гаслами напала на українців, серед яких значна частина були жінки та діти українських шкіл та асоціацій…", – повідомив священник Української церковної спільноти святого Миколая УГКЦ у Греції Ігор Посоленик.

Посольство України у Греції вимагає розслідувати напад на акцію.

Посольство висловило протест з приводу агресивних дій та провокацій щодо учасників акції української громади, зазначивши, що нападниками були члени Комуністичної партії Греції.

"Ця провокація, кульмінацією якої стали фізичні напади – включно з нападом на українського дипломата, який отримав тілесні ушкодження – є абсолютно неприйнятним і становить кричуще порушення міжнародних норм, що захищають дипломатичний персонал", – йдеться у заяві.

Без "червоних ліній" від Франції.

Очільник Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав "виявом розпачу" російську атаку новою експериментальною балістичною ракетою по Україні 21 листопада.

Він зауважив, що наразі прослідковує, що "російська економіка переживає стрес".

Також глава МЗС Польщі зазначив, що має повідомлення про дезертирство серед російських солдатів, а "запрошення найманців із Північної Кореї не є виявом сили".

Вважається, що Вашингтон дозволив Україні використовувати ці ракети вглиб РФ після залучення військ Північної Кореї проти ЗСУ.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що для Парижа "немає червоних ліній" у підтримці України, та підтвердив, що це стосується і ударів по території Росії.

"Ми будемо підтримувати Україну настільки інтенсивно і довго, як це буде необхідно.

Чому? Тому що питання стоїть про нашу власну безпеку.

З кожним додатковим квадратним кілометром, який займає російська армія, загроза стає на кілометр ближче до Європи", – наголосив він.

На питання про те, чи означає це, що Франція допускає навіть залучення своїх військ за необхідності, Барро відповів, що Париж "не відкидає ніяких сценаріїв".

Президентка Європарламенту Роберта Метсола закликала Берлін нарешті надати Україні Taurus.

Метсола наголосила, що для України "час має значення", а Росія збільшує тиск – повітряних цілей, що летять по українських містах, стає тільки більше.

Колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник вважає, що Україна отримає далекобійні ракети Taurus, якщо на дострокових виборах у Німеччині переможе Християнсько-демократичний союз і його лідер Фрідріх Мерц стане канцлером.

Контакти Ердогана з Путіним.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та глава РФ Владімір Путін провели телефонну розмову в ході якої обговорили двосторонні відносини між країнами, а також регіональні та глобальні питання.

Ердоган також зазначив, що Туреччина продовжує докладати зусиль "для припинення регіональної напруженості, і що вона продовжуватиме робити свій внесок у мирні процеси".

У понеділок Ердоган прийме в Анкарі генерального секретаря НАТО Марка Рютте і, зокрема обговорить розв’язану РФ війну проти України.

Колишній посол у Туреччині Василь Боднар, який завершує дипломатичну місію в цій країні у зв’язку з призначенням на посаду посла у Польщі, підвів підсумки підтримки України з боку Туреччини після початку великої війни.

З його слів, на початку війни закриття проток Босфор і Дарданелли для військових кораблів РФ фактично врятувало південь України.

Крім того, Туреччина надала платформу для переговорів у Стамбулі та Анталії та продовжує виконувати одну із ключових медіаторських ролей.

Офіційна Анкара допомогла також створити "зерновий коридор", який допоміг економіці України.

Доволі серйозно зміцнилася співпраця між Україною і Туреччиною у військово-технічній та оборонній сферах, зазначив посол.

Військова допомога з Литви.

Литва передала нову партію військової допомоги Україні.

Цього тижня доставили генератори, запчастини до бронетранспортерів М113, зброя та боєприпаси.

Очільник Міністерства оборони України Рустем Умєров заявив, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів.

Відповідний меморандум Умєров підписав у Вільнюсі зі своїм литовським колегою Лаурінасом Кащюнасом.

Умєров розповів, що це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 млн євро.

"Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту "Паляниця", – поділився очільник оборонного відомства.

Колишня президентка Тайваню Цай Інвень вважає, що в найближчому майбутньому США повинні віддати перевагу допомозі Україні зброєю, а не Тайваню.

Цай Інвень наголосила, що "США повинні зробити все можливе, щоб допомогти українцям".

"У нас (Тайваню) ще є час", – сказала вона.

"Перемога України стане найефективнішим стримуючим фактором для майбутньої агресії", – переконана колишня президентка Тайваню, маючи на увазі, що військова підтримка Києва з боку США допоможе стримати Китай від нападу на Тайвань.

Глобальні загрози.

Над трьома британськими авіабазами, які використовують ВПС США, помітили невідомі дрони.

Крім того, в порту Гамбурга виявили безпілотник, який стежив за британським авіаносцем.

В Британії попереджають про "хвилю кібератак" з боку Росії.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що зараз Європа стоїть перед обличчям довгострокової загрози.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та новообраний президент США Дональдом Трамп зустрілися у п’ятницю, 22 листопада та обговорили низку питань глобальної безпеки.

Генеральний секретар і його команда також зустрілись з конгресменом Майком Волтцем і членами команди з національної безпеки новообраного президента.

Блокада кордону.

Польські фермери почали страйк перед пунктом пропуску "Медика – Шегині".

За словами співорганізатора блокади, яка розпочалася зранку 23 листопада, фермери протестують з двох причин.

Перша, як передають журналісти – це невиконання вимоги зберегти рівень сільськогосподарського податку у 2024 році на рівні 2023 року.

Друга – "занепокоєння щодо підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканською країнами МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай).

У Держприкордонслужбі України розповіли, що польські фермери заблокували пропускний пункт "Медика-Шегині" на дві доби, але акція може і продовжитися.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський оголошував, що 24 листопада зустрінеться із групою фермерів, які блокують пункт пропуску.

Щодо ордеру на арешт Нетаньягу.

Високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що уряди країн-членів ЄС не можуть обирати: виконувати виданий Міжнародним кримінальним судом ордер, чи ні.

Слова топдипломата ЄС стосувались виднаних МКС у четвер ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, ексміністра оборони країни Йоава Галанта, а також лідерів ХАМАС.

Американський сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем пропонує рішуче відповісти країнам-союзницям США, які готові виконати виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

Грем розповів, що працює з іншим сенатором-республіканцем Томом Коттоном над законом, який передбачає санкції проти будь-якої країни, що допомагає в арешті "будь-якого політика в Ізраїлі".

"Ми повинні розтрощити вашу економіку, тому що ми наступні.

Чому вони не можуть переслідувати (Дональда) Трампа або будь-якого іншого американського президента за цією теорією? Багато хто з найближчих торговельних партнерів США зобов'язується дотримуватися цього рішення", – додав сенатор.

Решта новин.

Румунія обирає нового президента.

Трамп визначився із кандидатом на посаду міністра фінансів США.

Міністр енергетики Молдови прокоментував майбутній візит в РФ на переговори з "Газпромом".

США розсекретили записку про ймовірні вбивства на замовлення Кремля, згадують і Ющенка.

У Швейцарії вирішують на референдумі, чи потрібно фінансувати "Євробачення-2025".

"Бідзіна, йди!": До будинку засновника партії влади Грузії протестувальниці принесли валізи.