Зміни щодо вступу в аспірантуру, учительські зарплати: яким був 2024 рік для української освіти

Про головні новації вступної кампанії, перебудову системи вищої освіти, зміни у шкільній програмі, важливі новації та закони читайте у матеріалі 24 Каналу.

Найголовніші події 2024 року в українській освіті та науці

Вступ в аспірантуру зазнав суттєвих змін

Цьогоріч заявки на вступ в аспірантуру подала аномально велика кількість осіб. Зокрема, чоловіків призовного віку, які хотіли отримати відстрочку від мобілізації. Зі 100 тисяч вступників в аспірантуру 91 500 – чоловіки віком 25 – 60 років, які вже мають ступінь магістра. Причому деякі виші заднім числом вносили осіб до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Така лазівка допомагала уникнути мобілізації.

МОН змінило правила вступу в аспірантуру / Freepik

Міносвіти України натомість вирішило "відсіяти зайвих" і значно змінило правила вступу. Серед змін такі:

• ЄВІ (єдиний вступний іспит) для всіх вступників в аспірантуру зберегли. Але допуском до вступних іспитів встановили оцінку ЄВІ в частині ТЗНК на рівні 160 балів.
• Кількість бюджетних місць збільшили до 7000.
• За контрактом залишили заочну та вечірню форми, які не передбачають відстрочки від мобілізації.
• Переведення з інших форм навчання на денну форму навчання буде недоступним.
• Поновлення навчання на денній формі дозволили лише особам, які не є військовозобов'язаними, а також іншим категоріям, яким законно дозволили переривати навчання (вагітність, військова служба, медики тощо).

Зарплати вчителям не підвищили

Цьогоріч учителям мали нарешті підвищити зарплату. На це педагоги, яким познімали чимало доплат у час повномасштабної війни, чекали кілька років. Підвищення торік анонсував і міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Оплата праці педагогів мала зрости у межах двох етапів: І – з 1 січня – на 10%; II – з 1 квітня – на 12,6%. Однак довгоочікуваного підвищення оплати праці вчителям в Україні, станом на квітень і далі, не відбулося.

Цікаво! Оксен Лісовий зазначив: середня зарплата вчителів в Україні – близько 15 тисяч гривень. Мінімальна у середньому – близько 9,5 тисячі гривень. МОН розробило сценарії підвищення зарплат учителів, але грошей на це немає.

Незадовго до кінця року посадовці, аби втримати вчителів у професії, вирішили з 1 січня 2025 року в Україні запровадитищомісячну вчительську доплату до зарплати педагогам у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року ця сума збільшиться до 2000 гривень.

Учителям не підвищили зарплату / Freepik

Також в Україні створили кадровий резерв учителів. Педагогів залучатимуть до інших видів освіти та до кадрового резерву зі збереженням заробітної плати.

Суттєві зміни у сфері вищої освіти

• Трансформація системи вищої освіти

Верховна Рада у квітні погодила важливі зміни у сфері вищої освіти, відповідно до яких студенти вишів в Україні зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних програм. А ті, хто навчається на контракті, ще й обирати, скільки років здобувати освіту. Зміни стосуватимуться не лише студентів, а й викладачів та фінансування вишів. Загалом університети в Україні отримають більшу автономію. Так, студенти зможуть обирати спеціальність не одразу, а після одного або півтора року навчання у виші. Контрактники при цьому матимуть можливість самостійно визначати тривалість навчання в університеті: закінчити 4-річну бакалаврську програму за три роки або поєднувати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6 – 8 років. Вибіркових дисциплін стане більше. Детальніше читайте тут.

• Модернізація мережі вишів

В Україні також триває модернізація мережі закладів вищої освіти. У МОН зазначали, що вона передбачає не лише зменшення кількості вишів, а й покращення їхньої якості. Це необхідно через зміну демографічної ситуації. Реорганізовані виші отримуватимуть інвестиції на суму від 1 до 1,5 мільйона доларів. До початку модернізації системи вищої освіти ЗВО у нашій країні було близько 130 вишів. МОН має намір залишити приблизно 100, які підпорядковані відомству. При цьому сформують три типи університетів.

• Перший – місто-, регіоноутворювальний інтелектуальний центр з високою складовою дослідницької діяльності.
• Другий – галузеві – регіонально орієнтовані заклади освіти. Наприклад, лісотехнічні, металургійні університети можуть залишитися у певній області, де велика питома вага цієї галузі.
• Третій – так звані liberal arts universities – світоглядні маленькі університети. Наприклад, Український католицький університет, Острозька академія, Київська школа економіки тощо.

• Гранти на здобуття вищої освіти

В Україні запустили експериментальний проєкт щодо надання державних грантів на здобуття першої вищої освіти першокурсникам за контрактом. Перший платіж (50% щорічного гранту) мають перерахувати до 1 грудня 2024 року. Другий – до 1 квітня 2025 року. Розмір гранту залежить від спеціальності та результатів НМТ-2024. Сума гранту – від 15 тисяч до 37,5 тисячі гривень. Вступники зможуть отриману суму гранту віддати в обраний виш.

Першокурсники цьогоріч отримали гранти на навчання / Freepik

Цьогоріч до експерименту долучилися майже 200 вишів України. Розмір гранту на наступні роки можуть змінити. Державний грант можна використати лише для оплати навчання у виші. Відпрацювання він не передбачає. Фінансову допомогу від держави у межах цього навчального року зможуть отримати близько 14 тисяч осіб. Найбільшу кількість державних грантів зможуть отримати студенти державних та приватних вишів зі Львова та Києва, зокрема таких як ЛНУ імені Франка, Львівська політехніка та КНУ імені Шевченка. Найбільше грантів цьогоріч отримали на спеціальність "Психологія".

Студенти отримали дозвіл виїжджати за кордон

Цьогоріч Міносвіти України нарешті дозволило частині студентів-чоловіків перетинати кордон. Вони можуть взяти участь у програмах академічної мобільності для навчання за межами нашої країни. Таку можливість надали студентам віком від 18 до 22 років, які навчаються на бакалавраті або магістратурі медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на один семестр. Процес відбору учасників програми ґрунтується на високих балах та виконанні вимог, встановлених засновниками програми.

Нові ректори. У 2024 році в Україні розпочався процес поколінної зміни ректорів в окремих вишах. Зокрема, через те, що завершується другий термін контракту у багатьох ректорів. Окремі з них перебувають на своїй посаді 10 – 20 років. Так, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського отримав нового очільника вперше за 32 роки. Ректором вишу обрали Анатолія Мельниченка.

Наглядові ради у вишах. Також при вишах почали створювати наглядові ради. До їхнього складу увійдуть компетентні та професійні люди, які обиратимуть ректора, встановлюватимуть KPI, розроблятимуть стратегію розвитку університету та залучатимуть інвестиції. Перша наглядова рада розпочинає роботу при Запорізькому національному університеті.

Зауважимо й те, що Кабмін затвердив новий Перелік галузей знань і спеціальностей, скоротивши кількість галузей з 28 до 11.

Кадрові зміни

Нова освітня омбудсменка. Уряд призначив новою освітньою омбудсменкою Надію Лещик. Вона раніше працювала в Службі освітнього омбудсмена на посаді начальниці відділу медіа та аналітики. Сергій Горбачов, попередній омбудсмен, був звільнений у серпні через закінчення терміну трудового договору, який тривав з 2019 року. Які завдання ставить для виконання Надія Лещик, ми писали тут.

Освітня омбудсменка України Надія Лещик / Фото з фейсбук-сторінки Надії Лещик

Нова заступниця МОН. Цьогоріч міністр освіти та науки України Оксен Лісовий отримав ще одну заступницю – Надію Кузьмичову. Вона відповідатиме за шкільну освіту. Призначення Кузьмичової в МОН спрямоване на підсилення команди для реалізації важливих освітніх реформ.

Заступниця очільника МОН Надія Кузьмичова / Фото МОН

Закон про дошкільну освіту

Верховна Рада України ухвалила новий Закон "Про дошкільну освіту", який набуде чинності з 7 липня 2025 року. Закон передбачає створення альтернативних дитячих садочків, таких як мобільні, сімейні, мінісадки та спеціальні садки для дітей з особливими освітніми потребами. А з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови дітьми старшого дошкільного віку стане обов'язковим.

Важливі зміни у шкільному світі

• Школа офлайн

Новий навчальний рік в Україні розпочався 2 вересня 2024 року і триватиме до 30 червня 2025 року. У режимі офлайн запрацювали понад 10 тисяч шкіл. Понад 2 мільйони школярів пішли навчатися очно. Станом на 1 вересня 2024 року у нашій державі навчаються дистанційно майже 500 тисяч школярів.

Президент Володимир Зеленський наголошував, що офлайн-навчання має бути пріоритетним там, де це дозволяє безпекова ситуація. Міносвіти при цьому розробило стратегію "Школа офлайн". Цю програму в Україні упроваджуватимуть з 1 вересня 2025 року. Вона діятиме на період воєнного стану. Мета проєкту – забезпечити безпечне очне навчання та якісну дистанційну освіту. Проєкт "Школа офлайн" включає п'ять компонентів, що передбачають інфраструктуру, навчання за місцем перебування, перегляд мереж дистанційних шкіл, нові правила для дітей за кордоном та зміни для вчителів. Детальніше ми розповідали тут.

Підземні школи. Так, в Україні продовжують будувати підземні школи та сховища, аби учні, зокрема на небезпечних у час війни територіях, могли вчитися очно. Активне будівництво триває у Харкові, Запоріжжі, Кривому Розі, на Херсонщині тощо. У перших двох містах вже розпочали роботу школи під землею. З будівництвом допомагають і міжнародні партнери. Литва планувала побудувати 6 шкіл-бомбосховищ в Україні до кінця 2024 року у Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській та, імовірно, в Харківській областях.

Учні у підземній школі в Харкові / Фото Ігоря Терехова

• Оновлення шкільної програми

У МОН заявили, що змінюють та адаптовують навчальну програму відповідно до потреб учнів.

Захист України. Старшокласники в Україні тепер вивчають предмет "Захист України" за оновленою програмою, зважаючи на повномасштабну війну. Важлива частина предмета – навички надання першої медичної допомоги, реагування в стресових, надзвичайних ситуаціях, вміння управління безпілотними засобами.

• 10 клас: зміст присвятили питанням національної безпеки та оборони України, ознайомленню з основами управління та планування, озброєнню та військовій техніці, стрілецькій підготовці, орієнтуванню на місцевості, інженерній фортифікації, домедичній допомозі.

• 11 клас: більше уваги приділяють військовим технологіям, інформаційній війні, домедичній допомозі, захисту цивільного населення в кризових умовах та плануванню майбутнього.

Уроки "Захисту України" / Фото Київський ліцей бізнесу

Уроки щастя. Українські учні з вересня 2024 року також вивчають "Уроки щастя" за американським курсом Well-Being. У МОН анонсували впровадження курсу для дошкільнят та учнів 1 – 7 класів. Курс містить чотири рівні для різних вікових груп учнів та буде доповнений "українським контекстом" та культурою. Його ціль – розвивати фізичні, психічні, соціальні, академічні й емоційні навички дітей та допомагати їм боротися зі стресом та розвивати психологічну стійкість.

• Плани запровадження єдиного курсу історії

У Міносвіти України також анонсували, що можуть об'єднати історію України та всесвітню історію в один курс. Зокрема, пропонували сформувати загальноосвітній україноцентричний курс історії з позицій викликів сучасності (можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України і світу"). Загалом школи можуть обирати інтегровані курси або окреме викладання предметів. Чиновники вважають, що це допоможе учням краще зрозуміти роль України у світі на історичних етапах. Деталі читайтеза посиланням.

• Підготовка до пілотування реформи профільної середньої освіти (10 – 12 класи)

Цьогоріч уряд України погодив Державний стандарт профільної середньої освіти. Його застосовуватимуть в академічних ліцеях (10 – 12 класи), закладах професійної (професійно-технічної), а також фахової передвищої та спеціалізованої освіти (щодо здобуття повної загальної середньої освіти). Цей стандарт передбачає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію. Зокрема, навчатися за академічним або професійним спрямуванням. Так триває підготовка до реформи профільної середньої освіти, пілотування якої стартує 2025 року, а сама реформа – 2027-го року. Вона передбачає 12-річну шкільну освіту.

Стартувала підготовка до пілотування реформи профільної середньої освіти / Depositphotos

Також цьогоріч 25 українських шкіл погодилися першими розробляти й випробувати нові освітні моделі та надавати рекомендації щодо впровадження реформи. Ці школи надалі стануть менторами для пілотних академічних ліцеїв, які почнуть апробовувати профільну середню освіту з 2025 року. Детально про те, чого очікувати від реформи, читайте тут.

• Скорочені освітні програми з українознавчих предметів

Українські діти за кордоном тепер можуть вивчати українознавчі предмети за новими матеріалами. Скорочена освітня програма з українознавчого компонента – це програма для дітей, які очно вчаться за кордоном та водночас дистанційно здобувають освіту в Україні. Діти можуть вивчати лише ті предмети, яких немає в іноземній школі, щоб зменшити навчальне навантаження на учнів. Загалом в Україні нараховують 148 шкіл з українознавчим компонентом.

Посилена безпека. В Україні реалізують програму "Безпечна школа". Йдеться про чергування поліцейських, наявність рамок металошукачів на вході та швидке реагування на будь-які інциденти. Станом на листопад 2024 року в понад 1 тисячі шкіл працюють Офіцери служби безпеки. У 2024/2025 навчальному році максимальна кількість шкіл, які можуть долучитися, – 2000, у 2025 – 2026 роках – 3000. Приєднатися зможуть ті школи, у яких навчається понад 200 учнів в очній або змішаній формі.

Офіцери Служби безпеки у школі / Фото з телеграму Сергія Лисака

Нові критерії оцінювання в 5 – 9 класах НУШ. Міністерство освіти і науки України розробило і погодило нові рекомендації та критерії оцінювання, які враховують специфіку навчання в Новій українській школі. У нових стандартах у центрі – обов'язкові результати навчання учнівства. Детально ми розповідали тут.

Безкоштовне харчування у школах. Цьогоріч для українських учнів початкової школи – з 1 по 4 клас – запровадили безкоштовне харчування. У 2025 році цю ініціативу поширять на усіх школярів. Безоплатним може бути або сніданок, або обід. Кошти на харчування отримують лише комунальні заклади освіти. До слова, цьогоріч Україна вперше приймала Європейський регіональний саміт шкільного харчування.

Стоп булінгу. Міносвіти запустило сервіс, через який можна повідомляти про випадки булінгу в школах. Інформацію передаватимуть директорам освітніх закладів. На АІКОМ створили спеціальний Антибулінговий розділ.

Виїзд старшокласників за кордон. Очільник МОН Оксен Лісовий зазначив, що багато українських учнів 10 – 11 класів на сьогодні виїжджає за кордон. Зокрема, хлопців. У Міносвіти вважають, що треба запропонувати таким учням якісну професійну, передвищу та вищу освіту. Вона і повинна спонукати дітей залишатися в Україні. Вчителі натомість кажуть, що багато старшокласників виїжджає за кордон через страх мобілізації. Ситуація з відтоком школярів продовжує загострюватись.

"Мрія" в українських школах. З 2 вересня у 40 пілотних школах у 6 регіонах та Києві учні, вчителі й батьки почали новий навчальний рік із "Мрією" – новим освітнім застосунком. Для дітей у "Мрії" буде акцент на особистому розвитку – бібліотека контенту про ІТ, штучний інтелект, цікавинки від професіоналів, документ "Мрія ID", план дня та чати. Все, як у дорослих, тільки замість зустрічей – уроки й досягнення.

"Мрія" в українських школах / НУШ

Конкурс підручників. Міносвіти України змінило процедуру добору шкільних підручників після виявлення помилки в піктограмі мапи України в підручнику з української мови для 7 класу. З 2 вересня 2024 року експертизу підручників забезпечує Український інститут розвитку освіти (УІРО). З 1 січня 2024 року згідно із Законом України "Про освіту" підручники, які видають коштом державного бюджету, мають проходити апробацію. Перша апробація відбудеться у 2024/2025 навчальному році. Міносвіти також оголосило конкурсний відбір підручників для учнів 1, 2, 3 та 8 класів Нової української школи.

Трансформація шкіл. Школи в Україні планують трансформувати: позбавити "радянського присмаку" і надати нового вигляду. Віцепрем'єр Михайло Федоров вже презентував концепцію змін. Спочатку запланували реконструкцію 5 шкіл, пошкоджених війною, з метою створення комфортних умов для навчання та розвитку учнів.

Кількість учнів. В Україні з нового навчального року змінили максимальну кількість учнів, які мають вчитися в одному класі початкової школи. Дітей має бути не менше ніж 5 і не більше ніж 24.

Правопис у дії. 22 травня 2024 року закінчилися п'ять років, відведені на "плавний перехід" до повного впровадження нового українського правопису. Тепер усі школи зобов'язані використовувати редакцію чинного правопису 2019 року. Але Інститут української мови продовжує працювати над доопрацюванням чинного варіанту правопису, який містить численні помилки.

Серед інших цікавинок такі:

• МОН також затвердило новий професійний стандарт "Вчитель закладу загальної середньої освіти".
• А також оновило Положення про атестацію педагогічних працівників.

Цікаво! Найкращою вчителькою України у 2024 році стала Леся Павлюк з Івано-Франківська.

• Уряд України ухвалив план заходів з відновлення освіти на деокупованих територіях на 2024 – 2027 роки, який передбачає створення безпечного освітнього середовища. Основні завдання плану включають формування мережі закладів освіти, кадрового резерву, системи управління, забезпечення методичними та навчальними матеріалами, а також надолуження освітніх втрат.
• Міністерство освіти і науки України також погодило перелік територіальних громад за рівнем ризику безпеки в системі освіти на основі Методики оцінювання ризиків, затвердженої Кабміном України.
• МОН розробило й Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року. А також – операційний план з її реалізації на 2024 – 2026 роки.

НМТ і вступна кампанія

У 2024 році більшість абітурієнтів вступала у виші за результатами національного мультипредметного тесту. Понад 287 тисяч осіб зареєструвалися на НМТ, з них понад 56 тисяч – випускники минулих років. Мультитест містив три обов'язкові тести з української мови, математики та історії України, а також четвертого предмета за вибором. Англійська мова стала найпопулярнішим предметом на вибір.

А найпопулярнішою спеціальністю серед вступників у виші цьогоріч стала психологія, на яку подали найбільше заяв. З 66 тисяч абітурієнтів, які вступили на бюджет, 9 тисяч – це пільговики. У МОН зазначили, що понад 6 тисяч абітурієнтів, яким запропонували бюджетне місце, від нього відмовилися. Найбільше вступників на бюджет зарахували на спеціальність "середня освіта". А очолив рейтинг найпопулярніших ЗВО, за кількістю поданих заяв від вступників на бакалаврат, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Зауважимо й те, що у 2024 році розподіл випускників медичних ЗВО в інтернатуру став рейтинговим. Його проводитиме комісія вишу.

Закон про англійську мову

Верховна Рада також ухвалила закон про застосування англійської мови в Україні, закріпивши її статус як мови міжнародного спілкування. Закон визначає категорії посад, де обов'язкове знання англійської, та унормовує використання цієї мови в різних сферах. Які зміни відбудуться, можна дізнатися детально тут.

Документи про освіту в Дії

Відтепер знайти свої документи про освіту можна у Дії. Диплом, атестат чи свідоцтво та інші документи тепер міститиме застосунок.

Освітні документи тепер у Дії / Фото МОН

Наука

Відмова від вченого звання. В Україні тепер можна відмовитися від чинного вченого звання. Зокрема, зробити це добровільно.

Гроші на наукові розробки. Вперше за останні роки в Україні розпочали фінансування проєктів наукових робіт та розробок системи Міносвіти (основний конкурс та конкурс молодих вчених). Гроші від держави планували надати авторам 300 наукових робіт і розробок. У Держбюджеті – 2024 при цьому збільшили інвестиції в українську науку на понад 20%.

Таким насиченим був 2024 рік для української освіти і науки. У наступному році на сферу чекає ще більше змін та продовження дії чинних транформацій. Детально про це ми розповімо в освітніх Прогнозах на 2025 рік.