Видатні культурні пам’ятки Харкова зруйновані росіянами під час повномасштабного вторгнення

Харків — одне з найбільших міст України, з багатою історією та унікальною архітектурною спадщиною. Станом на грудень 2024 року росіяни знищили або пошкодили 1222 пам’ятки культурної спадщини у 18 областях України. Найбільше таких пам’яток на Харківщині. Нині по всій області налічується 322 пам’ятки, які постраждали внаслідок бойових дій.

Лише в липні 2024 року комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) вперше засудив повномасштабну агресію росії та цілеспрямоване знищення культурної спадщини України. Лише в липні 2024 року комітет ухвалив рішення, в яких закликав росіян утриматися від будь-яких дій, які б завдавали шкоди об’єктам культурної спадщини в цілому та об’єктам, включених до Попереднього списку ЮНЕСКО, а також виконувати свої зобов’язання за міжнародним правом.

Не так давно у структурі Збройних Сил України створили спеціалізований підрозділ із захисту культурних цінностей. Відділення захисту культурної спадщини функціонуватиме у складі Об’єднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ЗСУ.

Цей крок реалізовано у межах імплементації положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року та двох протоколів до неї. 

Рішення було затверджене спільною директивою Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗС України. До складу нового підрозділу увійдуть військовослужбовці, які мають освіту та досвід роботи у сфері культури, археології, історії та музейної справи. Основним завданням відділення є координація дій, спрямованих на захист, збереження та запобігання знищенню об’єктів культурної спадщини.

Під час повномасштабного вторгнення росіян в Україну, Харків зазнає численних обстрілів, що спричиняє руйнування значної кількості історичних та культурних пам’яток. Ці втрати стали болючим ударом не лише для Харкова, а й для всієї країни.

MyKharkov.info зібрав список знакових пам’яток культурної спадщини Харкова, які були зруйновані або пошкоджені російськими окупантами.

Будинок державної промисловості (Держпром)

Цей монументальний приклад конструктивізму був зведений у 1928 році та став символом індустріального розвитку України. 28 жовтня 2024 року, під час російського авіаудару, один із під’їздів будівлі був пошкоджений, що призвело до руйнування кількох поверхів. Вночі 8 листопада росіяни знову завдали авіаудару поблизу будівлю Держпрому.

Раніше, 2 січня 2024 року, під час чергової атаки, будівля також зазнала пошкоджень, включаючи фасад і внутрішні приміщення. Будівля є однією з перших у світі споруд зі сталевим каркасом і бетоном.

В грудні на 19-му засіданні Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту ухвалили важливе рішення. Йдеться про застосування в Україні в екстреному порядку механізму «спеціального моніторингу» (ad hoc monitoring) щодо Будинку Державної промисловості у Харкові.

Відтак, Україна стала першою країною, де ЮНЕСКО застосовує цей механізм.

Це дозволить:

• повністю зафіксувати пошкодження завдані об’єкту культурної спадщини;
• дасть змогу визначити обсяг робіт, необхідних для відновлення;
• сприятиме розв’язанню питання притягнення до відповідальності країни-агресорки за руйнування культурної спадщини України.

Читайте також: «Держпром виглядає так, ніби його збудував «Житлобуд-1»: топ-5 комп’ютерних ігор про Харків

Будівля Харківської обласної державної адміністрації

1 березня 2022 року росіяни вдарили по площі Свободи двома ракетами «Калібр». Перша ракета влучила біля будівлі Харківської ОДА, друга поцілила безпосередньо в неї. Внаслідок атаки будівля ОДА отримала значні пошкодження, загинуло 29 людей.

28 серпня росіяни обстріляли будівлю знову (за попередніми даними, ракетами С-300 із Бєлгородської області). Одна ракета утворила вирву на площі перед ОДА, друга зруйнувала триповерхову будівлю з протилежного боку ОДА. Жертв не було.

У червні очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявляв, що після російських ударів 1 березня будівля не підлягає відновленню. Проте архітектори й експерти вважають, що її цілком можна реставрувати.

Міський голова Ігор Терехов вважав, що будівлю Харківської ОДА можна реконструювати за прикладом Рейхстагу. Згодом «Фонд Нормана Фостера» оголосив конкурс на відбудову будівлі ХОДА та майдану Свободи.

В грудні 2024 року «Фонд Нормана Фостера» оголосив переможців у конкурсі на відбудову будівлі Харківської обласної державної адміністрації та прилеглої території майдану Свободи.

Серед фіналістів обрали трьох переможців, ними стали проєкти з Австралії, Ізраїлю та Індії. Українські ідеї журі відхилило.

Ізраїльський проєкт «Вчасно». Архітектори пропонують зробити фасад ХОДА напівпрозорим, що символізуватиме доступність та прозорість, а майдан теж планують зробити «монументальним». Перед будівлею пропонують побудувати басейн.

Австралійський проєкт «Пам’ять». Згідно з ним, під землею на площі побудують меморіал з простором для споглядання, що має «підкреслювати незламність та історію Харкова». Сам майдан Свободи буде відкритою площею для демонстрації монументального масштабу. Також у підземній частині ОДА та внутрішньому подвір’ї пропонують організувати громадський простір.

Індійський проєкт «Садовий край». Згідно з цим проєктом, на майдані розташують велику кількість біорізноманітних зелених зон та багатофункціональних просторів, вигляд яких буде змінюватись залежно від сезону. Реконструкції будівлі ОДА проєкт не передбачає.

Варто зазначити, що перемога у конкурсі не означає точне втілення якогось з цих проєктів.

Палац праці

2 березня 2022 року росіяни ракетами вдарили по центру Харкова. Тоді значних пошкоджень зазнав пам’ятник архітектури Палац праці, який пережив Другу світову війну.

Палац праці — особлива будівля в архітектурному ансамблі Майдану Конституції в Харкові та незвичайний урбаністичний проєкт початку XX століття. Це шестиповерховий будинок заокругленої форми з трьома внутрішніми дворами, які слугували транзитом між Павлівською площею, вулицею Квітки-Основ’яненка й Майданом Конституції. 

Палац праці побудували 1916 року, і спершу це був прибутковий будинок Страхового товариства. Рентабельним виявився не тільки його перший поверх із торговими приміщеннями, а й інші 5 житлових.

Архітектором будівлі став Іполіт Претро, який спеціалізувався на архітектурі модерну. У проєкті прибуткового будинку він поєднав модерн зі стилем неокласицизму, а також вирішив прикрасити центральний фасад шістьма високими поодинокими скульптурами, а зверху — скульптурною групою.

Після захоплення влади в Україні більшовики оголосили цей будинок державною власністю. Відтоді тут була Всеукраїнська Рада профспілок, а також Народний комісаріат праці, після чого виникла сучасна назва цього місця — Палац праці.

У середині квітня на подвір’ї понівеченого Палацу праці заспівав Святослав Вакарчук разом із харківськими музикантами.

Читайте також: «Нікольський» та інші: топ-10 торгово-розважальних центрів Харкова

Будівлі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, заснований 1804 року, є одним із найстаріших закладів вищої освіти не лише в Україні, а й у Східній Європі. В його стінах свого часу працювали всесвітньо відомі нобелівські лауреати: Ілля Мечников, Лев Ландау та Саймон Кузнець.

У наш час ХНУ — це потужна освітня структура, яка налічує 8 інститутів і 17 факультетів. Його економічний факультет розташований у самісінькому центрі міста в історичній будівлі. Будівля факультету має статус культурної пам’ятки, адже знаменує перехід від українського модерну до пошуків нових шляхів в архітектурі після Першої світової війни та революційних подій наприкінці другої декади XX століття.

Збудована в 1920-х роках за проєктом Сергія Тимошенка, якого називають батьком сучасної української архітектури початку XX століття, будівля економічного факультету є однією з перших залізобетонних споруд в Україні.

Від обстрілів російських військ різною мірою постраждала низка корпусів університету: будівля економічного факультету та Каразінської школи бізнесу, корпус фізико-технічного факультету, будівля Центральної бібліотеки університету, головний та північний корпуси ХНУ, клініка, музей природи, університетський спорткомплекс і будівля Інституту державного управління.

Але найбільше ушкоджена будівля економічного факультету, яку практично вщент знищили російські ракети. Росіяни влучили в університетський корпус ракетою зранку 2 березня 2022 року.

Свято-Успенський собор

2 березня 2022 року росіяни пошкодили Свято-Успенський кафедральний собор у центрі Харкова. У результаті пошкоджено ікони та церковне начиння, зовнішнє та внутрішнє оздоблення, вибито вікна, зруйновано вітражі.

Від початку повномасштабного російського вторгнення Собор став місцем притулку харків’ян, які переховувалися від російських бомб та ракет.

Собор є найдавнішим православним храмом Харкова та має велику історичну та мистецьку цінність. Харків’яни звели сучасну будівлю в стилі бароко за кошти громади у 1771-1777 роках на місці зруйнованого старого однойменного храму, який існував із середини XVII століття.

Дзвіниця собору з дванадцятьма дзвонами, яку звели вже у ХІХ столітті, лише на десять метрів нижча від дзвіниці Святого Марка у Венеції. Її висота складає 89,5 м. Великий – чотири метри в діаметрі – годинник, котрий прикрашає споруду, виготовили на спеціальне замовлення в Парижі та встановили у 1862 році.

Собор уникнув знищення під час Другої світової війни, хоча багато споруд навколо нього зазнали руйнувань. У 1984 році майстри відомої чехословацької фірми «Rieger-Kloss» на індивідуальне замовлення виготовили і встановили у відреставрованому соборі «вівтарний» орган, відтоді там діє Будинок органної і камерної музики. 

Меморіальний комплекс «Дробицький яр»

Дробицький Яр — урочище поблизу Харкова, яке стало свідком трагедії Голокосту — систематичних і масових розстрілів 1941–1942 років. Передувала цьому окупація Харкова німецькими військами, що почалася 24 жовтня 1941 року.

Меморіальний комплекс відкрили у 2002 році. Пам’ятний знак у вигляді 20-метрової менори на в’їзді до комплексу, алея та траурний зал із Чашею скорботи, де викарбувані імена загиблих. 

26 березня 2022 року внаслідок російських артилерійських обстрілів була пошкоджена меморіальна менора в Дробицькому Яру.

Читайте також: Задовго до Нюрнберга: Харківський суд над нацистами

Будинок «Слово»

Будинок «Слово» був побудований на прохання українських письменників та митців. Після Першої світової війни, революції 1917-го та програної війни за незалежність тогочасна Україна зіштовхнулася з бідністю й критичною нестачею житла.

Архітектурний проєкт будівлі затвердили 1927 року: 5 під’їздів, 5 поверхів, 66 квартир. На цокольному поверсі — дитсадок, на даху — солярій. Згори будинок виглядав, як літера «С», з якої й починається «слово».

Попри те, що роботи українських митців, які мешкали в будинку, ознаменували період українського культурного ренесансу, про них чули не надто багато людей у світі. Майже всіх їх репресувала та вбила радянська влада.

Пізніше один із найвизначніших періодів культурного відродження України отримав іншу назву — «Розстріляне відродження». І будинок «Слово» став його символом.

Будинок «Слово» зазнав пошкоджень внаслідок російського обстрілу 7 березня 2022 року.

Безперечно цей список не є всеосяжним та не відображає повної картини російського терору проти Харкова та масштаби руйнувань, які окупанти завдали місту. Кожна зруйнована будівля, кожна розпорошена цеглинка крає серце. Ми ніколи не забудемо зла, яке росіяни принесли в наші домівки.

MyKharkov.info