США покарали друга Орбана, Трамп "розуміє почуття" Росії, смерть Ле Пен: новини дня
США покарали друга Орбана, Трамп "розуміє почуття" Росії, смерть Ле Пен: новини дня

США покарали друга Орбана, Трамп "розуміє почуття" Росії, смерть Ле Пен: новини дня

Спецпредставник Трампа відклав візит до Києва, а у Байдена готуються оголосити новий пакет військової допомоги Україні.

Обраний президент США Дональд Трамп не виключив застосування сили для взяття під контроль Гренландії, а також висловив впевненість в тому, що йому вдасться порозумітися з лідером Китаю.

Сійярто звинуватив Україну у підвищенні цін на газ у Європі після припинення транзиту, а Тирасполь "висміяв" пропозицію Молдови допомогти з купівлею газу.

В Австрії ультраправі рвуться до влади.

Більше важливого і цікавого за вівторок, 7 січня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп "розуміє почуття" Росії.

Обраний Дональдом Трампом спецпредставник з питань Росії та України генерал Кіт Келлог відклав візит до Києва.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що візит Келлога відбудеться "свого часу".

Майбутній американський президент Дональд Трамп на пресконференції у маєтку Мар-а-Лаго укотре поклав відповідальність на адміністрацію Джо Байдена за початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Трамп вважає, що Байден порушив "угоду" про відмову приймати Україну в НАТО, і "може зрозуміти почуття" Росії у звʼязку з цим.

"Насправді, я вважаю, що у них була угода, а потім Байден її порушив.

У них була угода, яка б задовольнила Україну і всіх інших, але Байден сказав: "Ні, ви повинні мати можливість вступити до НАТО", – заявив він.

За даними агентства АР, адміністрація Джо Байдена 9 січня оголосить про "значний" пакет військової допомоги Україні.

А Ісландія нещодавно внесла понад 2 млн євро у виробництво української зброї за "данською моделлю".

Щодо витрат на оборону в НАТО.

А ще на пресконференції Трамп підтвердив, що підтримує оборонні витрати НАТО на рівні 5%.

Тим часом, Чехія вперше за 20 років досягла показника витрат на оборону тільки у 2% ВВП.

Нещодавно віцеканцлер Німеччини Роберт Габек закликав значно збільшити витрати на оборону країни, оскільки він вважає, що загроза, яку російська агресія становить для НАТО, означає, що цільовий показник витрат на оборону в розмірі 2% від ВВП недостатній.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц відкинув цю пропозицію: "Хто буде оплачувати рахунки? Громадяни?".

Очільник оборонного комітету НАТО адмірал Роб Бауер різко розкритикував західні фінансові установи за їхнє небажання інвестувати в оборонну промисловість.

"Досі існують пенсійні фонди та банки, які кажуть, що неетично інвестувати в обороноздатність, тому що йдеться про вбивство людей", – сказав він.

Країни Північної Європи посилили нагляд за підводною інфраструктурою і "тіньовим флотом".

Наприкінці тижня НАТО розпочне охорону критично важливих об'єктів у Балтійському морі силами до десяти кораблів.

Трамп про Гренландію.

Дональд Трамп-молодший, син обраного президента США, у вівторок, 7 січня, прибув до острова Гренландії.

"Гренландія прекрасна!!!", – підписав фото зі злітно-посадкової смуги та центру столиці Гренландії Нуука Дональд Трамп-молодший у своєму X (Twitter).

На тлі поїздки сина Трамп написав, що "чув, що народ Гренландії – за "MAGA" (слоган кампанії Трампа ‘Make America Great Again’ – "Зробимо Америку знову великою").

"Гренландія – чудове місце, і люди там дуже виграють від того, якби і коли вона стане частиною нашої держави.

Ми будемо цінувати її і захищати її від дуже лихого зовнішнього світу.

Зробимо Гренландію великою знову", – написав Трамп.

На пресконференції у маєтку Мар-а-Лаго він навіть не виключив застосування сили для взяття під контроль Гренландії.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відреагувала на заяви новообраного президента Дональда Трампа: "Я хотіла б чітко заявити, що з точки зору данського уряду, Гренландія належить гренландцям".

США і санкції.

Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Антала Рогана – високопосадовця угорського уряду і одного з найближчих соратників премʼєр-міністра Віктора Орбана.

Соратник Орбана взяв під фактичний контроль кілька стратегічних секторів угорської економіки, прибутки від яких ішли лояльним до нього політикам, повідомляють у Мінфіні США.

В угорському уряді кажуть, що санкції проти Рогана "є останньою, дріб'язковою помстою посла США, який залишає посаду і зазнав невдачі".

Ідеться про Девіда Прессмена, який неодноразово гостро критикував уряд Віктора Орбана, зокрема через звʼязки з Росією.

"Після 20 січня у Сполучених Штатах Америки буде новий уряд і новий президент.

Після вступу на посаду (Трампа) ми вживемо необхідних юридичних заходів", – додали в канцелярії Орбана.

Крім того, США внесли найбільшу судноплавну компанію Китаю до чорного списку через зв’язки з армією.

Обраний президент США Дональд Трамп заявив, що він та лідер Китаю Сі Цзіньпін розмовляли через представників, та висловив впевненість в тому, що їм вдасться порозумітися.

Словаччина і Угорщина звинувачують Україну.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Україну в тому, що та поставила Європейський Союз у скрутне економічне становище зупинкою транзиту російського газу.

Як заявив очільник угорського МЗС, "навіть найфанатичніші брюссельці" не можуть заперечувати, що конкурентоспроможність Європейського Союзу останнім часом "різко погіршилася".

Він стверджує: однією з головних причин цього є те, що "ціни на газ в Європі стали набагато вищими, ніж у наших конкурентів".

Сійярто звинуватив Україну в тому, що недавнє припинення транзиту російського природного газу до Центральної Європи спричинило підвищення цін.

Угорський міністр обговорив зі своїм словацьким колегою Юраєм Бланаром припинення транзиту російського газу через Україну.

"Обидва міністри погодилися, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС має дотримуватися обома сторонами.

Ця угода передбачає, серед іншого, збереження маршрутів транспортування енергоносіїв", – йдеться у заяві МЗС Словаччини.

Як зазначили у відомстві, "одностороннє рішення" української сторони не продовжувати транзит має не лише економічний вплив на країни-члени ЄС, "але й на процес євроінтеграції України".

Напередодні словацький уряд заявив, що українська сторона відмовилася від участі в обговоренні транзиту газу.

Міністри України та Словаччини мали зустрітися в Брюсселі у вівторок, 7 січня, щоб обговорити наслідки закінчення терміну дії угоди щодо транзиту російського газу в Європу через Україну.

Посол України в ЄС Всеволод Ченцов пояснив, що міністр енергетики України Герман Галущенко планував взяти участь у переговорах у Брюсселі, але був змушений залишитися вдома "через складну ситуацію в енергетичному секторі".

Замість того, щоб пристати на пропозицію Києва провести онлайн-зустріч, посадовці Єврокомісії запропонували перенести її на іншу дату, додав Ченцов.

Словацький прем’єр Роберт Фіцо різко розкритикував Київ за припинення транзиту газу та написав лист лідерам ЄС, де висловлював невдоволення діями української сторони.

Він також погрожував припинити постачання електроенергії або скоротити допомогу біженцям з України у Словаччині у відповідь.

Польща підтвердила готовність допомогти Україні, якщо Словаччина не постачатиме електрику.

Країни Нордично-Балтійської вісімки (Латвія, Литва, Естонія, Швеція, Данія, Ісландія, Норвегія та Фінляндія) опублікували спільну заяву, в якій засудили рішення "Газпрому" припинити поставки газу до Придністров’я.

У заяві підкреслюється, що дії РФ "направлені на підрив політичної та економічної стабільності Молдови".

Офіційний Кишинів не заперечував би проти пропозиції України допомогти невизнаному Придністров’ю в умовах енергокризи, щоб запобігти гуманітарній катастрофі у регіоні.

Пропозиція України допомогти невизнаному Придністров’ю в умовах енергокризи, що почалась з припиненням постачання російського газу, може зламати плани Кремля виставити президентку Молдови Маю Санду винуватицею гуманітарної катастрофи у регіоні, а когось із лідерів проросійських сил у Молдові – "рятівником, який домовився з Москвою".

На такий сценарій вказують вперті відмови керівництва невизнаного регіону прийняти допомогу із закупівлею газу, яку запропонувала Молдова – і заперечення того, що ці пропозиції були, та очікування, що ситуація вирішиться в інший спосіб.

Від успіху цієї пропагандистської операції може залежати результат майбутніх парламентських виборів у Молдові, що будуть мати велике значення для майбутнього та безпеки і Молдови, і України.

Детально про це – у відеоблозі "Євро.

Правди" та у статті Придністров’я готують для "атаки" на Україну.

В уряді Молдови заявили, що у відповідь на пропозицію допомогти знайти рішення для подолання газової кризи Тирасполь закликав "не втручатися у внутрішні справи Придністров'я" і відверто висміяв звернення.

Ультраправі Австрії.

Президент Австрії Александр ван дер Беллен у середу, 8 січня, визначиться із кандидатурою тимчасового канцлера.

Як відомо, Карл Негаммер, який оголосив про відставку з посади федерального канцлера Австрії, піде з посади у пʼятницю, 10 січня.

У разі успіху переговорів Австрія вперше в історії отримає ультраправого канцлера.

Лідер ультраправої Австрійської партії свободи (FPÖ) Герберт Кікль, говорячи про формування урядової коаліції, заявив, що "простягає руку" консервативній Австрійській народній партії (ÖVP).

Решта новин.

У Франції помер засновник ультраправої партії "Національний фронт" (зараз "Національне об’єднання") і батько Марін Ле Пен – Жан-Марі Ле Пен.

У Макрона прокоментували смерть батька Ле Пен: історія розсудить.

Кількість депортацій з Німеччини торік істотно зросла, а у Нідерландах підпалили центр для шукачів притулку.

У Чехії хочуть переслідувати лідера правопопулістів за расистські постери.

У Німеччині подружжя зізналося у вбивстві двох українок, щоб викрасти немовля.

Польща виділяє $14,7 млрд на будівництво першої АЕС.

Источник материала
loader
loader