Якщо нам довіряють, значить ми все робимо правильно

19 січня у Суспільного день народження. Національній суспільній телерадіокомпанії України виповнюється вісім років. Реформа Суспільного розпочалася задовго до створення компанії, і поки що не завершилася. Бо якщо формально змінити майже 30 держустанов на одне акціонерне товариство можна за кілька років, то зміна державного мовлення на суспільне вочевидь потребує більше часу. Це більш глибинна зміна.

Суспільне — акціонерне товариство, яке має корпоративне управління. Та ми акціонерне товариство, яке має певні особливості, яких немає в інших АТ. Зокрема, наша місія — не отримання прибутку, а захист свобод в Україні, надання суспільству достовірної та збалансованої інформації про Україну та світ, налагодження громадського діалогу задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості й українського народу.

Коли мене студенти запитують, яка різниця між суспільним, державним і комерційним мовниками, то коротка відповідь така: «Суспільне — це редакційно, кадрово і фінансово незалежна компанія. Але над фінансовою незалежністю нам ще треба попрацювати, бо хтось постійно хоче у ручному режимі розподіляти держбюджет, або покарати нас недофінансуванням». Як приклад наводжу результати моніторингів телемарафону. Тільки Суспільне дотримується балансу політичних сил. З нашим виходом із єдиного телемарафону там не залишилося жодного медіа, яке показує збалансовано парламентські політичні сили.

Результати опитувань показують, що Суспільне має все більше прихильників. Розчарую тих, хто не сприймає нас як явище та продовжує повторювати тезу про наш «низький телевізійний рейтинг». Ви можете й надалі говорити, що Суспільне — це один телеканал. Але реальність не змінити. Світові тренди такі, що телеперегляд падає, а споживання інформації з диджитал-платформ зростає. Суспільне — це велика медіакорпорація, інформацію від якої можна отримати в будь-якому куточку України з радіо, теле- і диджитал платформ.

Повторюся, абсолютно неправильно міряти аудиторію Суспільного тільки рейтингом одного каналу (вже не буду нагадувати, що низький рейтинг нам перейшов у спадок від державних мовників). Хоча нам вдалося, приміром, збільшити частку аудиторії «Суспільне Культура» тільки за останній рік учетверо. Крім того, експерти добре знають, що неможливо підняти рейтинг каналу без вливання коштів у вартісні проєкти. А нам за вісім років жодного (ЖОДНОГО!) разу не надали передбачений законом бюджет. Зараз під час війни ми цього і не просимо. На 2025 рік нам дали неповний, але достатній бюджет, щоб продовжувати реформу. І уточню, що кілька сотень мільйонів ми повертаємо назад у держбюджет у вигляді податків.

Не буду лукавити, для нас важливі рейтинги й кількість підписників, але найбільш важливий показник довіри. Останні результати дослідження споживання та довіри до новин на замовлення Суспільного компанією Gradus у листопаді 2024 (методом самозаповнення у мобільному додатку GRADUS, серед населення України віком 18+ років, окрім ТОТ та АР Крим, вибірка н=2600) підтвердили, що рівень довіри споживачів до наших новин — вище за 80%. Це дуже хороша новина, на фоні падіння довіри до дуже багатьох інституцій в Україні. Довіра є найголовнішим індикатором успіху: якщо нам довіряють, значить ми все робимо правильно.

Але ще краща новина, яку засвідчило дослідження, що більше як 20% українців вважають Суспільне улюбленим джерелом новин.

І ще. Понад третина українців постійно звертається до наших новин. Кількість людей, які це роблять, стабільно росте, попри зниження об’єму споживання новин у цілому. Сподіваюся, ми за 2025 рік побачимо зростання цифри саме усвідомленого споживання нашого контенту.

Ще одні результати. Рівень споживання новин на платформах Суспільного мовлення у 2024 році зріс у порівнянні з 2023 — такі результати щорічного всеукраїнського опитування USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році», яке оприлюднила Міжнародна організація Internews Network.

Про нашу незаангажованість і відданість професійним стандартам знають і в Європейському Союзі. Європейська Комісія презентувала Звіт у межах Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, де констатувала незаангажованість Суспільного від політичних сил і необхідність належного фінансування мовника на 2025 рік. У звіті відзначили, що Суспільне мовлення «працює на політично нейтральній основі», а наглядова рада «є незалежним органом, до складу якого входять представники громадянського суспільства та медіаексперти».

А ось наш внесок в іномовлення. Зросла наша цитованість у світі. Зокрема, у 2024 році Європейська мовна спілка (EBU) взяла 2 тисячі матеріалів Суспільного для найбільших європейських суспільних телеканалів. Це втричі більше, ніж 2022 року. До прикладу, матеріал про обстріл Харкова 10 травня показали на 76 каналах понад 930 разів. І це спростовує твердження щодо втоми від українських новин.

Торік у листопаді Інститут масової інформації (ІМІ) оновив «білий список» медіа за друге півріччя 2024 року, в якому незмінно залишаються «Суспільне Новини». Тобто стандарти й цінності для нас — не порожній звук.

До речі, торік Суспільне ініціювало розробку професійного стандарту за професією «Журналіст». Думаю, багато медіа нам за це подякують.

5 грудня на 93-й Генеральній асамблеї Європейської мовної спілки у Лозанні (Швейцарія) голову правління Суспільного Миколу Чернотицького втретє обрали членом Виконавчої ради Європейської мовної спілки (EBU). Ще кілька колег є членами комітетів EBU. Це визнання нашої роботи.

Національне антикорупційне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у грудні на форумі «Міжнародний день боротьби з корупцією: від Євромайдану до євроінтеграції» відзначило антикорупційні практики АТ «НСТУ». Для нас це дуже почесна відзнака.

Дещо зі зробленого Суспільним у 2024 році

Уже кілька років до дня народження на компанії відбувається церемонія відзначення кращих працівників у різних номінаціях — «Суспільний код». Найкращих обирають з-поміж себе самі працівники. Тому це така цінна нагорода для моїх колег. Тільки у січні 2022-го ми встигли цю церемонію провести наживо в Будинку звукозапису Українського радіо. Останні три роки вона проходить онлайн.

Найемоційніший момент цьогорічної церемонії — спогади про наших колег, які загинули на російсько-українській війні. Олексій Ольховик, Дмитро Сірик, Ірина Цибух, яка загинула 2024-го. Ви завжди будете в нашому серці. А Василя Філімона ми вже третій рік намагаємося витягти з полону. Наразі 122 наших працівники — у ЗСУ та ТРО. Величезне спасибі вам і всій українській армії за те, що даєте нам можливість працювати й жити в незалежній Україні.

За останній рік наші проєкти та фільми, наші люди отримували й інші важливі нагороди. Це були й державні нагороди, здебільшого пов’язані з відзначенням працівників до 100-річчя Українського радіо, яке ми відзначили 16 листопада 2024 року. І професійні.

2024-й — це рік сторіччя Українського радіо. До сторіччя пройшов урочистий концерт у Національній опері, на якому з вітальним словом виступив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Нацбанк випустив пам’ятну монету, Укрпошта — художню поштову марку «Нове сторіччя Українського радіо», наш Заслужений академічний симфонічний оркестр «Українського радіо» провів гастролі у дев’яти містах України, Суспільне зробило чудовий документальний фільм, присвячений нашому радіо.

Є кілька наших особливих проєктів, які щороку набирають усе більше популярності. Один із них — «Радіодиктант», який торік слухали та дивилися понад 700 тисяч людей. До речі, текст для нього написала письменниця Оксана Забужко.

Ще один проєкт — це «Євробачення». Торік на Нацвідбір Суспільне отримало майже 400 заявок. Надійшли заявки навіть з-за кордону — зі Швеції, Німеччини, Польщі, США, Франції, Іспанії, Великої Британії. А цьогорічна українська трансляція Дитячого пісенного конкурсу «Євробачення» вперше була доповнена перекладом жестовою мовою. Також Суспільне продовжує практику голосування в «Дії» за журі Нацвідбору-2025 або за учасників, така співпраця з «Дією» зняла купу проблем для нас.

Суспільне торік достойно впоралося з висвітленням Олімпіади та Паралімпіади, отримавши рекордні показники телеперегляду як трансляцій, так і студійних програм, а також рекордні показники на сайті «Суспільне Спорт» і в ютубі. Ми суттєво оновили підхід до висвітлення ігор, адаптувавши його під ризики відімкнення світла. Взагалі спорту у нас стало значно більше.

Також добре впоралися з висвітленням президентських виборів у США, де працювали дві наші команди.

Торік уперше Суспільному дав інтерв’ю Президент України Володимир Зеленський. А також голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Найпріоритетнішою темою для новинарів Суспільного 2024-го звичайно була війна та події на фронті. Інформаційне мовлення було і буде в пріоритеті для Суспільного, для цього ми розбудовуємо національну кореспондентську мережу. Тарас Ібрагімов, Анастасія Іванців, Олександр Магула (Київ), В’ячеслав Мавричев, Олександра Новосел (Харків), Андрій Крамченков, Владислав Уколов (Донбас), Валентина Гурова (Миколаїв) та інші, кого війна змусила стати воєнними кореспондентами. Ще кілька років тому в нас не було жодного такого кореспондента.

Чи використовує Суспільне ШІ? Так, команда Суспільного використовує програми штучного інтелекту для перекладу, для оптимізації процесів, що дозволяють вивільнити ресурси журналістів, але точно не для створення нового контенту в новинах.

Ще одна хороша новина: наша кореспондентка Валерія Пашко впродовж пів року працюватиме у Брюсселі за програмою «Maison du Médialab: Журналісти зі східної Європи».

Родзинкою 2024 року стало відкриття сайту «Суспільне Медіатека». Наші архіви — сотні тисяч годин записів нашої історії. Понад рік як мовник ділиться оцифрованими знахідками на цій відкритій платформі архівних аудіо та відео. За 12 місяців платформу відвідали 80 тисяч користувачів. На кінець листопада 2024 року на «Суспільне Медіатека» опубліковано понад 1350 годин відео- та аудіоконтенту. В оцифровці матеріалів нам дуже допомагає Японія. На цифрових платформах Суспільного архівні кадри набирали майже 4 мільйони переглядів.

Найпопулярнішими матеріалами за переглядами, що опубліковані на сайті «Суспільне Медіатека», стали: Назарій Яремчук у Вижниці;  «Океан Ельзи» — перший телевізійний концерт, частина друга та інші.

З 2014 року архіви Суспільного доповнюються новими матеріалами про події на фронті, злочини Росії, історії волонтерів і ветеранів. На «Медіатеці» є окремий розділ «Війна», де зібрано такі матеріали, здебільшого чорнові відео, які можуть стати доказовою базою для розслідування воєнних злочинів.

2024-го Суспільне уклало перший договір копродукції з британською компанією Worldmark Films і розпочала співпрацю над спільним виробництвом фільму «Соняхи» (Sunflowers). Цей фільм про рішучість, стійкість і надзусилля, на які доводиться йти українським легкоатлетам задля досягнення своєї мети. Також уперше проведено копродукційний мистецький конкурс, де було визначено переможців, із якими буде підписано кілька договорів копродукції. І це все завдяки змінам до закону «Про медіа».

Суспільне виробляє власні фільми й на замовлення, але тільки такі, які відповідають нашій місії. Знаковими проєктами 2024 року регіональної інформаційної мережі Суспільного стали: «Вкрадене море» про водопостачання громад після підриву Каховської греблі («Суспільне Дніпро»); розповідь про ключові події з історії Одеси «Одеса — не російське місто»; інтерв’ю з митцями «Свої люди» («Суспільне Одеса»); «Битва за Баштанку» про оборону міста у лютому-березні 2022 року («Суспільне Миколаїв»), «Чернігівське князівство. 1000 років» — історичний проєкт у форматі анімованої антилекції, присвячений тисячоліттю Чернігівського князівства, яке відзначалося 2024-го («Суспільне Чернігів») та інші.

А ось кілька проєктів і новин, які торік подивилися понад мільйон людей:

«Знищення "Іскандерів", дзвінок Валерія Залужного, бої навколо міста #Лютий #Опір #Прилуки»;

«Такого на планеті ніде не існує» Еколог Вадим Манюк про флору на Каховському водосховищі»;

«Сікорський звернувся до Небензі | Що радянські солдати робили у Польщі?»

«Хоч помремо тут, але росіян нагребли більше» — репортаж з окопів біля Бахмута

«ТОТО: Збірка серій 1 та 2 сезонів».

Я не зможу перелічити всі проєкти й фільми, вироблені на Суспільному торік, їх дуже багато. Назву кілька стрічок, які раджу подивитися:

«Будапешт. Бомба під незалежність» — фільм Юрія Макарова, який, до речі, презентували для викладачів і студентів факультету політології та соціології Гранадського університету (Іспанія).

Фільм «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» режисера Тараса Томенка, створений ТОВ «Іллєнко Фільм Продакшенс» на замовлення Суспільного, який показали на 28-му Міжнародному кінофестивалі «Темні ночі» в Таллінні (Tallinn Black Nights Film Festival). Ця престижна кіноподія — одна з головних для регіону Центральної та Східної Європи та з 2014 року входить до А-списку світових фестивалів за класифікацією FIAPF.

Фільм «О. Довженко. Великий компроміс» створено до 130-річчя Олександра Довженка творчим об’єднанням «Babylon'13» на замовлення Суспільного мовлення.

Фільм Олександра Зінченка «Якби Чорновіл. Кращий сценарій для України».

Фільм «Гаспада афіцери», в якому наші журналісти-розслідувачі продовжують викривати злочини агресорів. Вони знайшли росіян, які катували людей у Херсоні. Це стало підставою для того, щоб Херсонська обласна прокуратура оголосила про підозри керівництву так званого «тимчасового управління МВС Росії у Херсонській області» та наглядачам катівні, яку російські окупанти облаштували у приміщенні ізолятора тимчасового тримання у Херсоні у березні 2022 року.

Ще матимете час, подивіться серіал «Лицарі правозахисту» — про діяльність правозахисних організацій в Україні, створений компанією Fresh Production Group на замовлення Суспільного мовлення. До речі, Суспільне 2024-го започаткувало спеціальну відзнаку для правозахисників з однойменною назвою «Лицарі правозахисту».

Раджу також подивитися проєкт «Ремовська Інтерв’ю», який понад рік виходить на Суспільному. Це досить змістовні розмови з людьми, які ухвалюють рішення і впливають на суспільну думку. А також проєкт Наталки Соколенко і Сергія Стуканова «Батьки-засновники». Це просто пожива для розуму.

Наші фільми кілька разів у 2024-му показали за кордоном на важливих заходах. Приміром, серію із циклу Суспільного «Велика російська брехня» показали на Всесвітньому форумі за демократію у Страсбурзі (Франція). Документальний фільм «Ізоляція» — в Чилі. Фільм уже має кілька престижних нагород.

Нагадаю, що Суспільне — єдине медіа в Україні, яке створює проєкти українською мовою про національні спільноти й корінні народи України та мовами нацспільнот, які є невіддільною частиною українського народу. Зокрема за рік створено кілька важливих стрічок: «Капеланки. Молитва у пеклі» (переміг на фестивалі у Лондоні), «Йона. Голодне марення», цикл «Імена», де головні герої — представники національних спільнот. До речі, наразі завершується створення концепції Суспільного розмаїття, рівності та інклюзії (DEI — Diversity, Equity, and Inclusion).

Дуже радію за наші проєкти для дітей і підлітків. Ютуб-канал «Бробакс» уже має понад 106 тисяч підписників, понад 38 млн переглядів дитячого контенту. На «Бробаксі» вийшли перші чотири серії анімаційного мультсеріалу «Портал пригод» у перекладі жестовою мовою. Проєкт «Колайдер», якому лише рік, отримав восени відзнаку 4-го Міжнародного телефестивалю «Серце Європи» у Варшаві. Також колеги запустили новини для дітей 10—13 років «І що?», це проєкт, який допомагає з раннього віку закладати основи критичного мислення.

І ще сюрприз під новорічну ялинку: британський актор та автор Стівен Фрай озвучив одну з наших «Хоробрих казок» «Диво в темряві» англійською мовою в ефірі подкасту на BBC.

Навіть під час повномасштабної війни у Будинку звукозапису Українського радіо тривають концерти Національного телерадіопроєкту «Я — віртуоз!», учасниками яких є діти-віртуози з усієї України.

Суспільне намагається бути надійним інформаційним партнером. Загалом протягом 2024 року укладено 121 угоду про інформаційне партнерство. Це і VII Міжнародний форум «Креативна Україна», «Книжковий Арсенал», премії імені Георгія Гонгадзе та Василя Стуса, кінофестивалі «Молодість» і Docudays UA, Всеукраїнський урок медіаграмотності від «Фільтру» тощо. Водночас чимало книгарень і музеїв запрошували презентувати проєкти Суспільного на своїх локаціях.

Ми розвиваємо напрям дистрибуції прав на продукт Суспільного для інших медіакомпаній. Дохід від продажу прав у 2024 році збільшився вдвічі, порівняно з 2023-м, а платформа Sweet.TV стала першим OTT-оператором, який придбав пакет документального контенту Суспільного. Також документальні проєкти Суспільного придбали мовники з Польщі, Швейцарії тощо.

У 2025-му — багато викликів для України. Триває війна. Ми будемо робити все можливе, щоб вистояти. Будемо сприяти входженню України в ЄС. Нагадаю, що наявність сильного незалежного Суспільного мовника — важливий маркер для євроінтеграції України.

Фото та ілюстрації з архіву Світлани Остапи та Суспільного