З 10 січня на Черкащині відбувається експеримент. Сигнали «повітряна тривога» оголошуються по-новому. Новинка полягає у тому, що раніше у разі небезпеки сирена волала на всій території області, тепер же сигнал про небезпеку звучить лише на території тих районів та громад області, де дійсно є небезпека. Експеримент впроваджено задля того, аби на великій території (а Черкащина розтягнута зі Сходу на Захід майже 250 км) не припинялася економічна діяльність, що завдає значних збитків України.
З початку повномасштабної війни в Україні діє застосунок для смартфонів «Повітряна тривога!» (надалі – «Тривога!»), який співпрацює з органами державної влади і отримує команди про сигнал повітряної тривоги. Головна його зручність у тому, що сигнал з телефона про повітряну тривогу лунає навіть там, де немає спеціальних сирен на вулицях, увімкнення яких свідчить про небезпеку.
«Главком» поговорив із розробником застосунку. В інтерв’ю «Главкому» Степан Танасійчук із Хмельницького розповів про важливі зміни, які очікують на користувачів вже найближчими днями, а також здивував зізнанням, що інформацію про загрози від ворога «Тривога!» отримує не тільки з офіційних джерел.
Як оцінюєте експеримент, які зміни у за стосунку за його підсумками ми побачимо?
Експеримент, як на мене, доцільний і логічний. Останні два роки, коли ворог використовує «шахеди», які летять повільніше за ракети, то давати тривогу по всій області… По районах давати набагато краще, не зупиняти економічне життя у всій області.
У застосунку ніяких змін немає, бо ми до цього були готові практично з перших днів (запуску застосунку). Тобто, ми десь на початку 2022 року реалізували функціонал «Тривоги!» окремо по районах, окремо по ОТГ, окремо по областях. З нашого боку ми нічого не міняли, просто зараз пояснили операторам, які працюють із застосунком, як з «Тривогою!» працювати з огляду на зміни.
То як саме працювати, деталізуйте, адже, наприклад, на карті України у застосунку якщо тривога в області, то уся область стає червоною, а не якийсь окремий район чи громада?
Оператор працює із програмним забезпеченням відповідним. У нього розкривається детально карта області, районів.
Як, наприклад, мешканці Бориспільської чи Ірпінської громади, які розташовані на схід і захід від столиці, зрозуміють, кому саме треба шукати укриття, якщо червоним кольором у застосунку загоряється уся область?
Людина у застосунку «Тривога!» підписує свій населений пункт. Якщо у людини виникає таке питання, яке ви ставите, вона може зайти і подивитися статус щодо свого міста і громади детальніше. Оператор керується інформацією від Повітряних сил і далі надсилає сигнал тривоги, який оголошується у тому чи іншому районі.
Щодо графічної диференціації на карті застосунку районів і громад, де оголошується тривога, то ми наразі не робили на карті підписи районів і ОТГ. Такої потреби не було. Звернень з цього приводу від людей не було. Хоча дійсно, зараз все більша деталізація з’являється (у застосунку). Щодо озвучувань оголошень про тривогу з назвами кожного району чи кожної області, то такого планувати поки не збиралися. Це все, якщо впроваджувати, потрібен час і якісь ресурси.
У застосунку є така проблема: повідомлення «підвищена небезпека» і «відбій повітряної тривоги» можуть розділяти не більше 10-20 секунд. Як це поясните?
Повідомлення «підвищена небезпека» до нас (до застосунку) приходять в автоматичному режимі від Повітряних сил. Тобто, тут від нас нічого не залежить. Дається таке повідомлення, коли щось рухається у тому напрямку, де підвищена небезпека оголошена. Наприклад, ціль перестала існувати, тоді повідомлення про відбій тривоги.
Нещодавно був ракетний обстріл Києва. Але серед іншого він запам’ятався тим, що «прильоти» сталися в короткому проміжку між відбоєм повітряної тривоги і новою тривогою. Чому так стається?
Кожен кейс окремо потрібно розбирати. Потрібно розпитувати людей, які за це відповідальні. Якихось оцінок з цього приводу давати не можу. Коли оператор натискає сигнал тривоги, то за секунду, а то й менше сповіщення долітає людям на телефони і відображається інформація про тривогу зокрема і на картах в застосунку.
Додам щодо «підвищеної небезпеки». Ми зараз випускаємо оновлену версію застосунку, де можна буде вказувати свою локацію. Наприклад, якщо ви в одному кінці Києва і саме тут небезпека, то сигнал оповіщення приходитиме до вас, реагуючи на ваше місце перебування. Місто велике і нібито ви дуже далеко до того краю міста, для якого небезпека підвищена, то оновлення застосунку вирішить цю проблему. До кінця цього тижня, можливо, в першій половині наступного ми випустимо це оновлення.
А хіба це не надання особистої інформації застосунку, якщо люди повідомлятимуть свою геолокацію?
Ви не передаватимете інформацію прямо про свою точну локацію перебування. По суті, ви підписуєтеся на якийсь квадрат на карті. Ми з колегами цей момент також обговорювали. З переданої вами інформації ми взагалі не знаємо про вас нічого.
Ще один приклад. У двох людей в одному місці по-різному може спрацьовувати застосунок, в когось спрацює, в когось – ні. Різниця спрацювання може йти на хвилини. Скажімо, у випадку застосування балістичних ракет, це може становити серйозну небезпеку, адже в людини обмежений час на те, аби сховатися в укритті. У чому причина і як вирішується проблема?
У нас у базі понад 20 мільйонів користувачів. Ми розсилаємо через Google Firebase (платформа для створення застосунків на основі штучного інтелекту) push-сповіщення. Ми спілкувалися з Google. Вони нам не радили користуватися цим інструментом. Мовляв не для таких застосунків як наш він був створений. Але ми придумали саме так його використовувати, бо інших альтернатив як оперативно надсилати сповіщення ми не придумали технічно. Так, push-сповіщення не гарантує доставку на 100% прямо без затримки. Є ряд речей, які на це впливають.
Люди зазвичай перевстановлюють застосунок, і в них він починає працювати краще. З чим це пов'язано? Це проблема на боці Google. У нього є якась черга на 10 мільйонів людей (яким має бути відправлено push-сповіщення) і якось її, цю чергу він опрацьовує. Ми вже пробували з ними це питання вирішувати, але воно не вирішується.
Розкажіть, як взагалі відбувається адміністрування застосунку «Тривога!»? Який алгоритм роботи, хто відповідає за те, аби українці вчасно отримали повідомлення і знали, яка саме небезпека їм загрожує?
У кожній області є чергові з Центру цивільного захисту населення (Навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності при Держслужбі з надзвичайних ситуацій, ДСНС), які працюють 24/7. Він отримує інформацію про те, що тривога оголошена в області, чи у районі. У районах також є свої чергові, але з нашим софтом застосунку працюють обласні чергові. До обласних чергових інформація про тривоги потрапляє з різних джерел, з кількох каналів. Може бути як згори, так і знизу від району, де пролітає, умовно, «шахед». Саме обласний черговий сповіщає користувачів застосунку про те, що оголошено повітряну тривогу, або відбій такої тривоги. У мене як у громадянина зауважень до цієї системи немає. Окрім того, у ДСНС зверху, в керівництві є окремий пульт, з якого є доступ до всіх областей. Якщо в області якийсь технічний збій, будь-що, то з центру завжди підтримають роботу. Черговий, що працює з центру, по суті, дублює функції того чергового, який працює в області. Вони працюють паралельно, узгоджують між собою свою роботу.
Кому належать жіночі і чоловічі голоси у застосунку зараз? Раніше, на самому початку війни це був голос Олексія Арестовича, від якого ви відмовилися. Ще когось з відомих людей розглядали на озвучення?
На різні сигнали тривоги у нас різні голоси. На початку повномасштабної війни стояла задача (перед відділом підтримки застосунку) записати сповіщення. Знайшли людей, спеціалістів своєї справи, які погодилися допомогти. Таким чином ми записали сповіщення різними голосами. З часом ми додавали нові звуки, голоси інших людей. Наприклад, у повідомленні «підвищена небезпека» є мій голос. Жіночий голос – це наш project manager Ольга. Англійську версію, старт і відбій повітряної тривоги – це Марк Гемілл (актор, який виконував роль Люка Скайвокера у кіносазі «Зоряні війни»). Понад 10 людей брали участь. Пропонували нам голоси відомі особистості. Але після історії з Арестовичем ми вирішили, що триматимемося подалі від відомих публічних людей. Наш застосунок – це не про політику, не про піар якихось людей, а про те, щоби допомогти громадянам.
«На початку повномасштабної війни сирену тривоги і сигнал у застосунку розділяли декілька хвилин»
А чому сигнал тривоги в застосунку принаймні у Києві з’являється зазвичай трішки раніше за сирену тривоги на вулиці?
Раніше у застосунку узагалі на дві хвилини раніше приходило сповіщення про тривогу, ніж спрацьовувала сирена на вулиці. Є свій ланцюжок дій, які потрібно виконати, аби оголосити тривогу. Наприклад, у Хмельницькій області в оператора, який дає тривогу, є величезний пульт. Там є 100-200 кнопок. Їх у певній послідовності потрібно натискати. На початку (повномасштабної війни і запроваджень сигналів тривоги) він ще в процесі мав десь подзвонити, якісь дозволи отримати. Це займало кілька хвилин. До того ж поки мотор у сирени розкрутиться, це також якийсь час, десятки секунд. А щоби повідомити в застосунок про сигнал тривоги, потрібно натиснути одну кнопку і все. То їм легше натиснути спочатку одну кнопку, потім займатися своєю роботою щоби почала працювати сирена. Зараз все робиться набагато швидше.
«Застосунком «Тривога!» активно користуються до 10 мільйонів користувачів»
Скільки людей в Україні встановили за стосунок, і як користувачі розподілилися по регіонах?
Установлено було під 30 мільйонів, з яких активних користувачів під 10 мільйонів. За регіонами так сходу не скажу.
Чому користуються набагато менше нині?
Частина людей виїхали з України, частині просто набридло. Для мешканців західних областей, можливо, це менш актуально, для східних – більш актуально. Кожна людина якісь свої причини має.
З якими питанням вам найчастіше на пошту підтримки застосунку люди звертаються?
Пишуть про проблеми. Що не приходить сповіщення, або приходить із затримкою. Це найпоширеніше до нас повідомлення. Або питають як що налаштувати. Пишуть і пропозиції нового функціоналу. Найбільш популярні запити ми реалізовуємо. Найпопулярніші запити – можливість вставляти свої звуки і щоби на карті детально було відображено, де і що летить. Доволі популярний запит на те, щоби окремі сигнали були на ракети і на «шахеди».
Якщо детальної інформації немає застосунку, люди звертаються до анонімних Telegram-каналів. Наскільки реально задовольнити ці запити, аби у застосунку була детальніша інформація?
Технічно реалізувати це не проблема, за кілька тижнів чи за місяць це можна зробити. Питання про те, хто буде давати цю інформацію? (про «шахед», чи місце, напрямок польоту ракети). Telegram-канал написав повідомлення, що МіГи злетіли чи дрони, а через дві хвилини видалив повідомлення, чи відредагував. Ніякої відповідальності у нього немає. А ми існуємо як офіційне джерело, співпрацюємо з ДСНС, обласними військовими адміністраціями, центрами цивільного захисту. Вони з таким не граються.
Як зараз по районах почали давати сигнал тривоги, можливо, з часом на рівні вже держави буде прийнято рішення, що о’кей, давайте окремо оголошувати про ракети, про балістику сигнали тривоги, чи тривоги щодо інших видів загроз. Тоді ми зможемо це транслювати до користувачів. Зараз на нашій карті у застосунку ми відображаємо по областях, де і що летить. Але це інформація не від Повітряних сил, які нам дозволу на її розповсюдження не давали. Ми, по суті, викрутилися, почали парсити (збирати та аналізувати дані) у цих моніторингових Telegram-каналах, за допомогою штучного інтелекту обробляти цю інформацію і наносити на карту. При цьому ми повідомляємо, що ця інформація не від Повітряних сил, що це не 100% надійна інформація.
Але у вас не деталізована інформація. Якщо шахедна небезпека, то на карті області є відповідна позначка. Але без деталей по районах, наприклад. Слід чекати детальнішої інформації в застосунку?
Так. Але от тільки не можу сказати, коли це буде. Все це з часом буде еволюціонувати. Я прямо бачу, як деякі штуки, які ми впроваджуємо, починають впроваджуватися на рівні держави.
Наприклад?
Наприклад, диференціація сигналу тривоги по районах. У держави раніше не було такої можливості, а вона у нас функціонально була. У нас зараз є «підвищена небезпека», натомість на рівні держави цього сигналу на рівні Повітряних сил ще немає. Думаю, що з часом, можливо, законодавчо теж це якось приймуть, стандартизують, покращать. І таке також офіційно з’явиться.
Михайло Глуховський, «Главком»