Я – не диктатор. Ключові меседжі пресконференції президента

Президент України Володимир Зеленський 23 лютого, напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення, дав велику пресконференцію. Цьому заходу передував великий форум з верхівкою Кабміну та силовиками: главами Служби безпеки та Головного управління розвідки.

Багатьом журналістам розмова здалася прісною, але це радше було обумовлено надмірною обережністю Зеленського. Адже нинішня пресконференція проходила на тлі як ніколи непростих обставин: неочікуваного й стрімкого зближення країни-агресора із ключовим партнером України Сполученими Штатами та масованої інформатаки на Зеленського з боку команди Дональда Трампа. Тож президент розумів, що до кожного його слова будуть прискіпуватися у США, намагався не робити необдуманих заяв, і треба сказати, що журналісти створили йому для цього всі умови. Питань, які могли б вивести президента на емоції, майже не було. Тож Зеленський впродовж усього заходу залишався у показово доброму гуморі.

На початку заходу не обійшлося без курйозу. Невдовзі його початку заходу глава держави випадково розлив воду зі своєї склянки. Один з працівників зали одразу кинувся її витирати, і Зеленський йому в цьому допомагав. У соцмережах спостерігачі вже назвали цей епізод милим.

Найпершою і найгарячішою темою, безліч питань щодо якої ставили і українські, і зарубіжні журналісти (а останніх приїхало чимало), були стосунки з Трампом. Треба віддати Зеленському належне: він дуже стримувався і не дозволив собі жодного недипломатичного вислову на адресу президента США. «Тут немає місця для емоцій. Я – за прагматичний підхід, але б не назвав слова Трампа на мою адресу компліментами… Але слова – вони пройдуть, може, щось і хороше колись скаже. Мені важливо, що про мене думають українці». Разом із тим, Зеленський двічі зауважив, що має «підтримку обох палат Конгресу і має підтримку Сенату».

Другою ключовою темою стала потенційна угода між Україною та США про видобуток рідкоземельних металів. Навколо можливих умов цього документа у ЗМІ лунали десятки припущень та відверта дезінформація. Тож Зеленський вирішив зробити цю історію максимально прозорою та розповів журналістам, чого хоче Трамп. Той, за словами господаря Банкової, виставив Україні борг у $500 млрд перед США і вимагає його повернення за рахунок угоди з копалинами. Зеленський визнає допомогу у розмірі $100 млрд, але акцентує на тому, що вона була надана на умовах грантів, про це була домовленість із попередньою адміністрацією Білого дому, яка цю допомогу, власне, і надала. За словами Зеленського, робота над угодою триває, і станом на момент проведення пресконференції про $500 млрд вже не йшлося. Зате Трамп видав нову ідею: 100%-й кредит, іншими словами, за кожен долар, витрачений на підтримку України, Вашингтон хоче отримати два.

Цікаво, що для західних ЗМІ головною новиною вечора стали не розмірковування щодо угоди, а згода Зеленського піти з посади, якщо це буде необхідною умовою досягнення миру або, принаймні, членства України в НАТО.

Зеленський також двічі підкреслив, що не збирається десятиліттями лишатися при владі. Це було очевидною реакцією на закид Трампа щодо диктаторських замашок українського президента, а також протиставлення себе президенту країни-агресора, який при владі вже понад чверть століття.

Не оминув глава держави і дезінформаційної кампанії, яку РФ вперто провадить впродовж усієї повномасштабної війни. Зокрема, у контексті необхідності проведення виборів в Україні  – цю тему останнім часом підхопила американська адміністрація. По-перше, Зеленський уточнив: його рейтинг серед українців аж ніяк не 4%, як це намагається вкласти у вуха Трампу та всім навколо російська пропаганда, а 64% (щоправда, йдеться не про електоральний рейтинг, а про показник довіри). По-друге, наголосив, що необхідність негайного проведення виборів в Україні – це точно забаганка Путіна, у якій він зміг переконати Трампа.

Не надто багатослівним Зеленський був, коли йшлося про подальший план дій у разі втрати підтримки Штатів. Він сподівається на створення великого Оборонного союзу в Європі, основою якого стануть Велика Британія, Польща, Чехія, країни Балтії, Данія, Швеція і Норвегія,  та власну цілеспрямованість. Президент не хоче навіть озвучувати інші варіанти розвитку подій та пошуку підтримки, скажімо, у Китаю, хоча й підкреслив: готовий прийняти від Піднебесної будь-яку допомогу.

Під час спілкування з журналістами практично не лунало запитань про внутрішньоукраїнські проблеми (крім проведення виборів, але ця тема вже набула міжнародного значення). До прикладу, очікуваного багатьма запитання щодо запровадження санкцій проти Петра Порошенка так і не прозвучало, що викликало обурення в соцмережах у прихильників експрезидента. Єдине питання, що стосувалося суто внутрішнього порядку денного, прозвучало вже «понаднормово» останнім – щодо наслідків розслідування дій генералів, через дії яких ворог захопив частину Харківської області. І, відповідаючи на нього, президент, мабуть, вперше за пресконференцію дещо збентежився.

Цікавий факт. Відповідаючи на окремі запитання від іноземних журналістів, президент переходив на англійську мову. Але несподівано багато іноземних журналістів ставили питання українською.

«Главком» зібрав основні тези з пресконференції Зеленського.

Про закінчення війни «найближчими днями»

Зеленський вважає нереальними заяви про завершення війни в Україні уже найближчого тижня, про що лунали досить неоднозначні заяви з Білого Дому. «Цього тижня завершити цю війну неможливо. З гарантіями для України. Принаймні, я не знаю, як без наших зустрічей можна це зробити», – сказав він.

Він також запевнив, що відмовиться підписувати будь-яку угоду для завершення війни в Україні, якщо вона буде поганою для нашої держави. Зеленський наголосив, що наша країна не визнаватиме домовленості інших держав без участі в них.

Він також зазначив, що Сполучені Штати дійсно прагнуть припинення вогню, але є нюанс. Штати автоматично трактували б це як припинення війни, тоді як для України цього мало. Києву потрібні гарантії того, що Путін не нападе знову через якийсь час. «Невизначеність – це погано для всього світу. І від цього всі програють. Програємо ми, програють американці, тому що чи можна виглядати переможцем, якщо ти зробив ceasefire (припинення вогню), а через рік почалась війна? Ти – переможець? Ні. А росіяни будуть готуватися і потім буде повторний наступ, це дуже небезпечно для всіх. Тому якщо ми говоримо про закінчення гарячої стадії війни, ми повинні чітко розуміти, як це закінчується, які гарантії безпеки дають нам партнери... Нам не потрібні гарантії безпеки Росії, ми їм не віримо. Хай партнери вірять, це їхні справи. Але ми не повинні у прийнятті моделі гарантій безпеки розраховувати на слово РФ», – заявив Зеленський.

Серед можливих гарантій президент назвав присутність американського та європейського контингентів та членство в Євросоюзі.

Про готовність покинути посаду

Президент заявив, що якщо для миру в Україні потрібно, щоб він пішов з посади, він готовий це зробити. Зокрема, згоден покинути Банкову в обмін на членство України в НАТО. «Я не збираюсь бути десятиліттями у владі», – запевнив він і додав: «НАТО – це найдешевший варіант (досягнення тривалого миру, – «Главком»). Тема НАТО буде на столі перемовин, будемо це обговорювати з партнерами».

Про Україну без України

Зеленський зазначив, що у перемовинах між США та Росією, по суті, нема нічого нового. За його словами, вони постійно вели переговори протягом війни, і це не подобалося українській стороні. Різниця у тому, що раніше ці розмови були непублічними, а нині ситуація змінилася: публічність робить ці переговори більш серйозними та небезпечними.

Водночас президент зазначив, що не дозволить домовлятися про Україну без України. «Навіть якщо хтось ухвалить подібні домовленості, то наша держава їх не визнаватиме... Це ми запрошуємо за цей стіл наших партнерів, бо йдеться про безпеку в Європі. Не тільки Євросоюз, Британія – це наш союзник. США – наш найбільший спонсор, донатер, США дали більше за всіх, рівноправно з Європою. Росія – якщо того хочуть партнери», – зазначив він.

Водночас президент додав, що Україні від РФ не потрібно ніяких гарантій безпеки: «Від Росії нам гарантій ніяких не треба, ми їм не віримо і на слово РФ не розраховуємо, це моя позиція і вона відрізняється від позиції партнерів».

Про угоду з США

Зеленський зазначив, у першій угоді щодо корисних копалин, яку так сильно прагне укласти Трамп, не було жодних гарантій безпеки. «Я сказав, що не дам підписати це. Ми не можемо ділити 50 на 50, не розуміючи, що нас чекає попереду», – заявив Зеленський.

Крі того, глава держави зауважив, що в угоді про корисні копалини містилась умова: за кожен долар допомоги США Україна повинна повернути два: «Я це підкреслив червоним. Для розуміння, це 100% кредит. У мене питання: якщо це вимушено і ми без цього не можемо, певно, ми маємо на це йти. Якщо умова сьогодні така, що США кажуть: ми вам дамо допомогу, але ви повинні її повернути і з прибутком для США – це угода. Це угода – не грант. І я сказав, що я готовий до такого діалогу. Я впевнений, що він буде позитивним, подобається він мені чи ні, бо нам треба допомога. Якщо ваша умова, що ви не дасте допомогу, якщо ми не підпишемо угоду, то тоді зрозуміло. Питання – скільки ви даєте допомоги: 10, 20, 30 млрд, зброєю, прямою фінансовою допомогою?», – сказав президент.

«Хочеться, щоб було win-win (дослівно з англ. «перемога-перемога», тобто обопільно вигідні умови, – «Главком»). Тобто щоб отримати задоволення від партнерських відносин, бо то вже не партнерство без задоволення», – додав він.

Зеленський також зазначив, що йому особисто не висували умов, що у разі непідписання українською стороною угоди будь-яка допомога від США буде зупинена. Він також додав, що нині допомога від Америки Україні продовжує надходити – та, яку затверджувала ще попередня адміністрація Білого дому. Ба більше, за його словами, ще $15 млрд в дорозі у зброї і технічних засобах. «Тобто допомогу не зупинено, але нового нічого не проголошено. А щоб щось нове було, потрібна угода», — резюмував Зеленський.

Президент також розбив один з аргументів, який Штати використовують, вмовляючи підписати свій варіант угоди щодо корисних копалин: «Вони говорять: «Якщо ми заходимо туди, це є гарантіями безпеки. Росіяни туди не підуть, бо це наш бізнес, наші приватні компанії». Все було б добре, якби 20 американських компаній до війни не працювали на нині окупованих територіях. Їх офіси були – як на території, яку ми сьогодні контролюємо, так і на окупованій. Тобто це не дає 100% гарантій того, що росіяни знову не прийдуть туди, куди вже приходили».

Про від’єднання від Starlink

За словами президента, від адміністрації Трампа він не отримував натяків про те, що у разі непідписання угоди про копалини Україну відключать від системи Starlink. Але, на думку Зеленського, Україна має бути до цього готова. «Вважаю, що відключати нас від Starlink неправильно. Бо це тисячі систем – це лікарні, садочки, школи, університети… І це один із гуманітарних викликів. Ми платимо за це (Starlink) гроші, тому, вважаю, нема ризиків», – зазначив він.

Про слабкі місця Європи

Зеленський розповів, чого Європі бракує для того, щоб бути спроможною захистити себе без допомоги США. І зробити це вона може за допомогою України. «Я вважаю, у Європи є слабкі місця. Такі ж були і в України, через війну ми багато чого зробили. Європі треба вкладати ресурси в обороноздатність своїх країн… Контингент (Європи в Україні) – пілотний проєкт, ми навчимо працювати з дронами,… розкажемо, як працювати з сучасним технологічним воорогом. Це спокій для всіх», – зазначив він.

Про українську зброю

Тут Зеленський був максимально лаконічним. «Паляниця» летить, «Пекло» летить, «Рута» летить. Вони мають успіхи, мають військові цілі, мають попадання. Можу подякувати нашому оборонно-промисловому комплексу. Балістика готується», – зазначив він.

Ба більше, він також додав, що Україна займається розробкою аналогів американського ПЗРК Patriot.

Про «диктатора»

Звісно, не обійшлося без прямого запитання від журналістів про те, чому Трамп обізвав його диктатором і як Зеленський до цього поставився. Президент відповідав на диво спокійно і дипломатично: «Тут немає місця для емоцій, я за прагматичний підхід, але я б не назвав слова Трампа на мою адресу компліментом… Хай диктатор ображається на слово «диктатор». Диктатором бути нецікаво. Мене обрали до влади понад 70%. Після закінчення воєнного стану будуть вибори. Я десятиріччя при владі не буду. Але і Путін не буде при владі на території України. А слова – вони пройдуть, може, щось і хороше колись скаже. Мені важливо, що про мене думають українці. Як і Трампу – важливо, що про нього думають американці».

Про вибори

Зеленський переконаний: питання виборів в Україні муляє РФ, а звучати від США воно почало лише днями. Він це розцінює як тиск на Україну з метою підписання угоди, «яка влаштує не нас». «Нам треба тримати стрій. Я різко до цього відношусь, і зупиняю ці хвилі, як можу», – зазначив президент.

Глава держави зауважив, що для того, щоб вибори були визнані світовою спільнотою демократичними, треба мати умови для їхнього проведення. «А як їх технічно провести? Як мають голосувати військові? Ніяк. Як вони мають голосувати, коли в небі літає 267 дронів? Невмєняємиє рускіє випустили 267 (в ніч на 23 лютого) – хіба так робить людина, яка хоче завершення війни?... Як голосувати в Сумській області? У Харківській області? Що буде з Куп’янськом? Скільки спостерігачів приїдуть в Покровськ? Як можна визнати вибори, на яких не зможе проголосувати половина населення? І що робити з тимчасово окупованими територіями?», – ставить риторичні питання Зеленський.

Про заморожені активи РФ

Питання використання російських заморожених активів в США та Європі – одне з ключових в потенційних мирних перемовинах. За інформацією західної преси, Москва навіть нібито погодилася, аби їх спрямували на відновлення України, але разом… з окупованими територіями, звідки вона нікуди йти не збирається. Зеленський заявив, що заморожені російські активи – це гроші України: «Заморожені російські активи – це наші гроші. Саме наші гроші, а не наші з партнерами».

Про роль Туреччини

Зеленський зізнався, що нині достеменно не знає, в якій ролі Туреччина могла б долучитись до переговорів щодо закінчення війни в Україні. Але є чимало варіантів. «Президент Туреччини Ердоган знає, що ми бачимо його серед важливих гарантів… Я вважаю, що Європі в цілому потрібно дивитись на Туреччину, бо в Європі є дві армії: українська – 800 тис. військових, і є Туреччина. Це дві найбільші армії», – додав глава держави.

Про Китай

Відповідаючи на питання журналістки з Китаю про те, що б могла зробити її країна для України, Зеленський у першу чергу назвав допомогу у відновленні України. «Але це після війни. Але для цього треба мати безпекові гарантії», – зазначив він.

У Зеленського також питали про те, чи розглядає він «план Б»: спиратися на підтримку з боку не США, а Китаю. Президент відповів: «Я звик боротися до кінця, не хочу, щоб ми думали про план Б чи говорили про нього в голос. Ми до війни мали досить великий товарообіг з Китаєм – агропромисловий сектор, і більше, ніж з Європою. Якщо Китай допоможе вплинути на Путіна в питанні визнання територіальної цілісності України, то чому ні? Ми не можемо відкидати ту чи іншу допомогу. Але немає серйозних сигналів від Китаю, що вони готові».

Про арештованих генералів

Питання про провал оборони на Харківщині в травні 2024 року, який нині розслідує Державне бюро розслідування, виділялося на фоні геополітичних дискусій та стосувалося внутрішньої політики. Йдеться про затримання двох генералів і полковника із звинуваченням у службовій недбалості, що призвела до втрати частини території Харківщини. Зокрема, у глави держави спитали, чи не стане це прецедентом до переслідування військових командирів за ухвалені рішення під час бойових дій.

У відповідь Зеленський наголосив, що у цій ситуації довіра між військовими і владою не втрачається. «Там питання було не територій. Питання не тільки територій. Тому що, коли іде історія боротьби за ті чи інші українські землі, гине велика кількість людей. І коли ми говоримо «недбалість» – на кожному цьому кілометрі гинули люди», – сказав Зеленський.

Президент додав, що це серйозне питання, і що нехай з цим розбираються правоохоронні органи:  «Я з повагою ставлюсь до старшого офіцерського складу, але гинуть солдати. Гинуть солдати – відповідати повинне керівництво. Хтось повинен відповідати. Нехай йде слідство».

Питання чілійського журналіста

Запитання від представника чілійського ЗМІ саме по собі розвеселило публіку. Президент навіть перепитав, бо не одразу зрозумів, про що мова. Питання було про те, що у російсько-українській війні загинули три чилійця. Один з них був журналістом, «наполовину росіянином, наполовину американцем». Родина загиблого стверджує, що мовляв, Зеленський особисто віддав наказ його вбити, бо той начебто був російським агентом. Зауважимо, що поки журналіст договорив своє запитання, він настільки зніяковів через реакцію колег і відверте нерозуміння в очах Зеленського, що додав так, ніби вибачався: «Я мав це запитати». Президент відповів: «Я не знав цю людину. Я не впевнений, що один журналіст з Чилі, який наполовину є росіянином і наполовину американцем, становив аж таку загрозу для наших Збройних сил».

Наталія Сокирчук, «Главком»