/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fedb9b52dc6d46cc9d01ae7ef5c884fb8.jpg)
Як Трамп хоче зробити боляче Україні та чи стане тепер Європа "дорослим у кімнаті"
28 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський прибув у Білий дім з офіційним візитом. Офіційним приводом було підписання так званої "мінеральної угоди" – тої самої, яка в першому варіанті, за задумом команди Трампа, мала перетворити нас на сировинний придаток США, а в фінальному вже стала доволі непоганим документом. Звісно, зі своїми недоліками, але цілком позитивним win-win-інструментом для всіх.
Натомість реальним планом Трампа, схоже, було влаштувати те, що за добу на Saturday Night Live назвали incredible trap (неймовірною пасткою – 24 Канал), але при перекладі втрачається геніальне співзвуччя з прізвищем 47-го президента США.
24 Канал аналізує події останніх пекельних днів у міжнародній політиці та констатує, що Україна пройшла їх достойно. Чого не скажеш про лідерів провідної держави світу Сполучених Штатів Америки.
Чи був вибір у Зеленського уникнути історичного скандалу
Так, ми говоримо саме про публічне приниження непокірного українця, який насмілився не коритися волі гегемона.
Інакше складно пояснити всю цю сцену, яку розіграли Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс разом із "прикормленим" журналістом Браяном Гленном (той, що ставив питання українському президенту про одяг, буквально "питав за шмот").
Так, постфактум розуміємо, що Зеленський міг би не відповідати на маніпуляції й крик Венса та не давати приводу Трампу підхопити лемент про якусь неповагу. Утім, вони обидва знайшли б інший привід, адже, схоже, все вирішили заздалегідь. Бо союзники так себе точно не поводять.
У цій ситуації в президента України був вибір – мовчки проковтнути всю цю маячню про "рілзи, з яких Венс черпає аналітику про Україну", схилити голову та почати невпинно дякувати Трампу ні за що, або ж показати гідність і вищість за це дешеве шапіто та продовжити захищати право України на своє існування. Тобто насправді вибору, як такого й не було.
Історична сварка Зеленського, Трампа і Джей Ді Венса / фото Getty
Які "карти" тепер на руках у США
На диво, президенту України особливо не було чого втрачати, бо США самі старанно розгубили всі свої важелі впливу для шантажу (мовою Трампа – карти).
Про що мова:
- фактичне закриття агенції USAID і зупинку численних гуманітарних програм, зокрема з відбудови України, реабілітації поранених, допомоги біженцям тощо;
- публічна заява про блокування шляху України до НАТО;
- публічна відмова від гарантій безпеки України з боку США;
- початок сепаратних переговорів з Росією за спиною України та Європи, які фактично остаточно вивели Путіна зі світової ізоляції;
- публічна відмова від участі у силах стримування / миротворчій місії;
- відмова від нових поставок зброї та іншої допомоги (наразі Україна отримає лише те, що погодив Байден, від Трампа маємо – нуль і ще й маємо за це нібито дякувати).
У понеділок, 3 лютого, Трамп зустрінеться зі своїми головними помічниками з національної безпеки, щоб розглянути й, можливо, вжити заходів щодо питання допомоги Україні. Принаймні про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела. За даними видання, Трамп проведе переговори, зокрема, з державним секретарем США Марко Рубіо та міністром оборони Пітом Гегсетом.
Чиновник, який говорив на умовах анонімності, зазначив, що вони обговорять призупинення або скасування американської військової допомоги Україні, зокрема й останні постачання боєприпасів і обладнання, дозволені та сплачені за часів адміністрації Джо Байдена.
Фактично, це гра США на боці Путіна та публічний тиск на Україну, але також все могло бути й засобом тиску в переговорах із Зеленським, якби вони проходили за класичними методами дипломатії, а не були злиті командою "великих переговірників" в унітаз.
По факту, ми бачимо, що США вже зробили Україні максимально боляче, але ці кроки не несли для Америки фактично ніяких збитків, окрім репутаційних.
Натомість потенційне відключення "старлінків" для України, за які заплатила член НАТО – Польща, або скасування вже укладених зброярських контрактів – це вже не лише прямі звинувачення в участі у війні на боці Росії, але численні судові позови та потенційні мільярдні штрафи.
Залишається ще зупинка передачі розвідувальної інформації, але з огляду на наведене вище та деякі сигнали (як-от зупинка Пентагоном мережевих заходів із кіберстримування Росії), це лише питання часу. Як і навчання українських військових і пілотів, разом із діяльністю на воєнній базі США у Німеччині колцентру, який координує міжнародну допомогу Україні.
Схоже, до висновку, що вже не мають потужних карт, тобто інструментів тиску на Україну, дійшли й в Білому домі. Тому нині стратегія Трампа та його команди полягає в перепості ноунеймів з інтернету з вигідною президенту США "аналітикою" про здатність пана Дональда передбачати в цих шахах на 10 ходів наперед.
Також перші особи держави, немов під копірку, почали записувати інтерв’ю зі словами вірності Трампу, захопленням його мудрістю і недолугими претензіями до України та її президента.
Що це нагадало? Та, звісно, що їхніх російських колег – путінських царедворців, ті також створили культ "потужного лідера" і давно мають аналог трампових "10 ходів наперед" у вигляді 5Д-шахів і "багатоходівочок", в яких "Путін всіх переграв".
Путін і Трамп у 2017 / Фото AP
Але на тлі фактично єднання світових ЗМІ, які стали на сторону України, а також спільної позиції Європи, Канади, Австралії, Японії та інших держав вся ця самодіяльність американців виглядає як черговий постріл у ногу.
Європа прокидається
Скандал у Білому домі та подальші інформаційні атаки на Україну з боку США – це безумовно неприємно та дуже боляче для України та призведе до страшних наслідків, але дуже схоже на те, що це сталося б так чи інакше. Тому нашим завданням було мінімізувати ризики та шукати нові точки опори.
Точніше – старі. У Європі. 24 Канал вже стільки разів писав про "пробудження Європи", а вона стільки разів спала далі, що це в якийсь момент стало нагадувати самогіпноз. Та після недільної зустрічі Зеленського з європейськими лідерами в Лондоні цей діагноз ставить вже сам Дональд Туск.
Саміт у Лондоні / Фото ОП
З Лондона маємо дійсні позитивні новини.
- Європа вкотре отримала доказ, що владу в США захопили неадекватні сили, які несуть небезпеку і точно не збираються допомагати. Тому Європа вирішила нарешті подбати про себе сама й бути дорослим у кімнаті.
- Після зустрічі голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн вже говорила про консенсус у необхідності посилення обороноздатності субконтиненту, а британський прем’єр Стармер сказав не лише про готовність надіслати війська до України, але й про бажання закрити наше небо від російських літаків і ракет.
- А також про фактичну готовність вбивати росіян, чого британці на українській землі масово не робили з часів Кримської війни (а в 1919 році під час інтервенції в основному були на Кавказі, натомість у Севастополі лише квартирували).
Європа прагне перехопити у США контроль над переговорами щодо війни Росії проти України та виступити єдиним фронтом на тлі погіршення відносин між Києвом і Вашингтоном.
Про це зазначає CNN, підбиваючи підсумки важливого дня дипломатії – саміту європейських лідерів у Лондоні, 2 березня, під час якого прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Захід перебуває "на роздоріжжі історії" і "настав час діяти". У CNN також наводять слова Стармера щодо того, що Росія зрештою братиме участь у мирному врегулюванні, але вона не може диктувати умови будь-яких гарантій безпеки. Велика Британія і Франція мають намір створити "коаліцію охочих" для надання Києву гарантій безпеки.
Ми зібралися тут сьогодні, тому що для безпеки Європи це момент, який трапляється раз на покоління, і нам усім необхідно активізуватися,
– заявив Стармер, відкриваючи саміт, на якому зібралися 18 глав держав і урядів, а також керівники міжнародних інституцій.
Новий мирний план Європи
Також Стармер разом із президентом Франції Макроном розкрили деталі свого мирного плану. Він передбачає наступне:
- укладення перемир'я між Росією та Україною на місяць;
- початок мирних переговорів;
- поява в Україні франко-британського експедиційного корпусу на ділянці, за образним виразом Макрона – на "еквіваленті лінії Париж – Будапешт".
Кір Стармер і Володимир Зеленський / Фото ОП
Питання полягає в тому, як ми використаємо цей час, щоб спробувати досягти прийнятного перемир’я, з переговорами, які триватимуть кілька тижнів, а потім, після підписання миру, розгортання (миротворців – 24 Канал). Ми хочемо миру. Ми не хочемо його за будь-яку ціну, без гарантій,
– Макрон за підсумками недільного саміту в Лондоні у коментарі Le Figaro розповідає деталі мирного плану.
Звісно, це нежиттєздатний план, бо США умиють руки, Росія на нього категорично не погодиться. А чого б їм погоджуватись, якщо в Трампа їм вже фактично пообіцяли чотири наші області, зокрема Херсон і Запоріжжя, де ми маємо дякувати Трампу (так, знову), що наразі без Харкова.
Саме мир нам потрібен, а не вічна війна. І саме тому ми кажемо, що гарантії безпеки є ключем до цього. Найближчим часом ми всі в Європі сформуємо наші спільні позиції – лінії, яких маємо досягти, і лінії, з яких не можемо відступити. Такі позиції будуть представлені нашим партнерам в Сполучених Штатах Америки. Надійність, тривалість миру і правильна угода про закінчення війни – це дійсно наш спільний пріоритет,
– президент Зеленський про підсумки зустрічі у Лондоні.
Так, у чому ж тоді цінність плану Макрона – Стармера? Крім того, що це ледь не перша конкретика. А в тому, що Європа показала єдність і готовність боротися та підтримувати нас. До перемоги. А водночас і показала свою суб'єктність і категоричне небажання сидіти за "дитячим столиком". Тепер цей потужний сигнал необхідно підкріпити не менш потужними діями.
З огляду на це, надважливою буде зустріч у Брюсселі 6 березня, де на екстреному зʼїзді Європейської ради мають бути узгоджені дії щодо оборонного бюджету ЄС та збільшення його на сотні мільярдів євро шляхом створення спеціального фонду. А вже через півтора тижня голова Єврокомісії фон дер Ляєн має представити єдину велику стратегію європейського ВПК.
Україна в цьому документі має посісти головне місце і більшість цих грошей мають перетворитися на зброю і техніку для України. Чи було б усе це, якби Зеленський в останній день зими в Овальному кабінеті проігнорував крики Венса, схилив голову і смиренно погодився на капітуляцію України, – питання риторичне.

