Молодість – не найщасливіший час у житті? Соціологи спростували міф

Криза середнього віку – момент, що настає в інтервалі від 40 до 50 років. Довгий час соціологи називали саме цю точку найпроблемнішою і найважчою в житті кожної людини – звідси й слово «криза». Втім, з недавнього часу, за словами фахівців, ситуація змінилася: у житті сучасної людини найсумніший і найдраматичніший час – молодість. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на дослідження, опубліковане виданням The Guardian.

У новому дослідженні, проведеному на замовлення ООН, академіки Джин Твендж і Девід Бланчфлауер вивчили ментальне здоров'я молоді в шести англомовних країнах у різних кінцях світу (США, Велика Британія, Ірландія, Австралія, Канада і Нова Зеландія) і дійшли висновку, що розподіл щастя по життю радикально змінився. Результатами їхньої роботи і поділилася газета The Guardian.

Раніше вважалося, що умовний графік щастя в житті був як парабола: судячи з відповідей, середньостатистична людина відчувала себе найбільш щасливою в ранній юності та похилому віці, а в середині був провал, що припадає саме на горезвісну «кризу середнього віку».

Тепер цей графік має вигляд поступово зростаючої прямої: чим старша стає людина, тим щасливішою вона себе почуває. Іншими словами, роблять висновок вчені, на зміну кризі середнього віку приходить криза юності.

За даними дослідження, показники щастя та задоволеності життям серед молодих юнаків та дівчат у всіх шести країнах за останні 25 років неухильно знижуються.

Вчені пов'язують це зі зростаючою технологізацією суспільства: культурою споживання інформації в інтернеті та за допомогою смартфонів. Образи в медіа та соціальних мережах створюють недосяжні образи щастя, які постійно перебувають перед очима і викликають у споживачів розчарування у повсякденності та невдоволення власними успіхами. «Ми можемо зіткнутися із втраченим поколінням», – розмірковує Бланчфлауер.

До того ж, окрім позитивних образів, на відчуття молоді впливає зростання кібербулінгу та принизливих та образливих коментарів в інтернеті.

«Молодь почувається в ізоляції. Проблема не в тому, що вони сидять у телефонах, проблема в тому, чим вони більше не займаються: менше зустрічаються з друзями, спілкуються особисто, менше займаються сексом, зрештою», – продовжує вчений, упевнений, що це рано чи пізно призведе до глобальної кризи.

Що з цим робити і як змінити ситуацію, експерти поки що не знають. За словами Бланчфлауера, ще в 2020 році йому здавалося, що параболоподібний графік спостерігається у всіх 150 країнах, дані з яких він вивчав, але завдяки своєму співавтору Джин Твендж переконався, що з 2013 року дані почали змінюватися.

Інші дослідження показують, що на низький рівень щастя у молоді впливає розрив між поколіннями, відсутність норм і правил у соціальних медіа, нестабільність на ринку праці та наростаюча кліматична криза. В результаті сучасні молоді люди частіше ризикують заробити психічні розлади, одночасно залишившись без роботи.

Ця ситуація загрожує проблемами не лише у наймолодших людей. Криза може спричинити далекосяжні наслідки для суспільства, економіки та ринку праці: молоді люди можуть почати частіше кидати школу і гірше вчитися, що в загальній картині негативно позначиться як нова робоча сила.

«Ми думали, що, дорослішаючи, людина поступово розчаровується в житті, а потім розуміє, що життя – непогана штука, і її ставлення змінюється. Очевидно, тепер середньостатистична людина почувається інакше», – вважають дослідники.

До слова, парадокс щастя – це явище, при якому прагнення стати більш щасливою людиною робить нас навпаки менш щасливими. Його вивчають вже понад десять років, але тільки нещодавно дослідники почали знаходити та розумітися на причинах виникнення цього взаємозв'язку. Нове пояснення такого феномена запропонували дослідники з Університету Торонто у Канаді.